Редакція може починатися з невеликого сайту, кількох журналістів і перших замовлень. Але щойно з‘являються рекламні доходи, гранти, гонорари, наймані працівники чи плани розвивати видання, постає чимало юридичних запитань. Яку форму діяльності обрати? Як сплачувати податки і декларувати доходи? Коли співпраця з автором стає трудовими відносинами? І що дає реєстрація медіа? На ці питання під час вебінару НСЖУ відповідав юрист Національної спілки журналістів України та юрист компанії IBC Legal Services Даніл Сербін.
У роботі редакції є багато завдань, які не потрапляють на перші шпальти й не стають темами журналістських матеріалів. Це договори, податкові декларації, оформлення працівників, авторські права, реєстраційні документи. Проте саме від цих, на перший погляд, суто технічних речей часто залежить, чи зможе медіа стабільно працювати, залучати фінансування й розвиватися без зайвих ризиків.
– Наше завдання – це розібратися не лише в тому, які організаційні форми дозволяє законодавство, але і зрозуміти, яка із цих форм є більш доцільною для того чи іншого напрямку діяльності, які виникають податки, які існують, відповідно, режими податкування, як правильно оформлювати співпрацю з журналістами, та як пов’язана діяльність товариства, підприємства або ФОПа з реєстрацією як суб’єкта в сфері медіа. Отже, існує три рівні правового оформлення діяльності медіа і, передусім, важливо зрозуміти, хто саме здійснює діяльність. Тобто, це може бути фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, – каже Даніл Сербін. – Друге, це питання, як оподатковуються доходи. Тобто, залежно від діяльності доходів може застосовуватись загальна або спрощена система податкування. Спрощена – це на всі ми знаємо, що таке єдиний податок.
Особливо гостро ці питання постають тоді, коли редакція змінюється. Невеликий журналістський проєкт поступово отримує замовлення на рекламу, залучає донорську підтримку, співпрацює з авторами, розширює команду. І виявляється, що юридична модель, із якої все починалося, уже не цілком відповідає реальним потребам.
Спочатку визначитися з формою діяльності
В українському медіасередовищі працюють редакції, оформлені як товариства з обмеженою відповідальністю, приватні підприємства, фізичні особи – підприємці, громадські організації. Є й журналісти, які виконують окремі творчі замовлення без реєстрації ФОП.
Універсальної організаційно-правової форми, обов’язкової для всіх медіа, немає. Вибір залежить від характеру роботи, джерел фінансування, планів розвитку, потреби наймати працівників і брати на себе певні зобов’язання.
ФОП може бути зручним варіантом для журналіста, який самостійно надає послуги, співпрацює з різними замовниками й отримує за це винагороду. Така форма дає змогу організувати підприємницьку діяльність і, за відповідних умов, користуватися спрощеною системою оподаткування. Водночас ФОП не є окремою від людини юридичною особою, тому питання відповідальності за зобов’язаннями потребує особливої уваги.
ТОВ може бути доцільним для редакції, яка розвивається як окрема організація, має команду, укладає договори, отримує доходи з різних джерел і планує розширювати діяльність. Товариство є окремою юридичною особою, а його учасники за загальним правилом не відповідають за зобов’язаннями товариства власним майном, хоча закон передбачає винятки.
Громадська організація може бути відповідною формою для проєктів, орієнтованих на суспільний інтерес, громадську участь, розвиток медіа або реалізацію програм за підтримки донорів. Однак сама реєстрація громадської організації не робить її автоматично неприбутковою. Для такого статусу необхідно виконувати встановлені законом вимоги. Так само грантове фінансування саме по собі не звільняє від необхідності правильно оформлювати й обліковувати доходи.
Журналіст може виконувати окремі творчі замовлення і як фізична особа без реєстрації ФОП. Але це не означає, що отримана винагорода автоматично звільняється від оподаткування. У кожному випадку важливо з’ясувати, хто виплачує кошти, чи виступає замовник податковим агентом і хто саме повинен декларувати та сплачувати податки. Отже, обирати форму діяльності лише за принципом «так простіше» або «так менше податків» ризиковано. Вона має відповідати тому, як редакція фактично працює. Універсального рішення для всіх редакцій немає. Вибір залежить від характеру роботи, джерел фінансування, регулярності доходів, кількості залучених людей та планів розвитку.
Доходи редакції: важливо не лише отримати гроші, а й правильно їх оформити
Рекламні надходження, оплата за публікації, передплата, продаж примірників, гранти, пожертви, авторські гонорари – редакції можуть мати різні джерела фінансування. Але порядок оподаткування залежить не тільки від того, звідки надійшли кошти. Має значення і правова форма отримувача, і обрана система оподаткування, і характер операції.
Наприклад, правила для фізичної особи-підприємця на спрощеній системі відрізняються від правил для фізичної особи, яка отримує гонорар без реєстрації підприємцем, або юридичної особи на загальній системі оподаткування. Для ФОП важливо не просто зареєструватися, а й правильно обрати групу єдиного податку, перевірити дозволені види діяльності та врахувати, з ким саме він співпрацює. Зокрема, умови роботи на різних групах спрощеної системи відрізняються: можуть мати значення категорія замовника, характер послуг та інші законодавчі обмеження.
Окремої уваги потребують гранти й пожертви. Не варто вважати, що будь-яке фінансування від благодійника або міжнародної організації автоматично не оподатковується. Значення мають статус отримувача, умови надання коштів, документи та правила, що застосовуються до конкретної операції.
Тому редакції варто вести належний облік доходів, зберігати договори й первинні документи, фіксувати призначення платежів і перевіряти, чи відповідають фактичні операції обраній системі оподаткування. Низька ставка податку сама по собі не гарантує, що податкові органи не матимуть запитань до характеру доходів або способу ведення діяльності.
Важливо також розрізняти обов’язки фізичної особи, ФОП і юридичної особи щодо декларування доходів та подання звітності. Терміни й правила залежать від статусу платника та застосовуваної системи. Тому конкретні строки, ставки й суми необхідно перевіряти за актуальними вимогами законодавства, а не орієнтуватися на чужий досвід або старі інструкції.
Договір із журналістом: назва не важливіша за реальний зміст роботи
Ще одна поширена проблема – оформлення співпраці з журналістами, авторами, фотографами та іншими працівниками редакції.
Для виконання конкретного завдання редакція може укласти цивільно-правовий договір: наприклад, на створення матеріалу, підготовку тексту, фотографування або надання певної послуги. Але такий договір не повинен маскувати фактичні трудові відносини.
Як пояснює Даніл Сербін, ключове значення має не лише назва документа, а те, як саме організована робота.
Якщо людина виконує конкретне завдання й самостійно організовує процес, а замовник очікує визначений результат у погоджений строк, відносини можуть мати цивільно-правовий характер. Інша ситуація, коли журналіст систематично виконує трудову функцію в редакції, підпорядковується встановленому графіку та правилам внутрішнього трудового розпорядку, а роботодавець організовує й контролює сам процес роботи. У такому разі є ризик, що відносини визнають трудовими, навіть якщо сторони підписали цивільно-правовий договір.
Якщо редакція наймає працівника, потрібно належно оформити трудові відносини, виконати передбачені законом процедури до початку роботи та забезпечити сплату податків і внесків. Роботодавець, зокрема, виконує функції податкового агента щодо виплат працівникові й нараховує передбачені законом платежі.
Неоформлена праця створює ризики для обох сторін. Для редакції це можливі фінансові санкції та інші види відповідальності. Для працівника – невизначеність щодо трудових прав, соціальних гарантій, підтвердження стажу та захисту в разі конфлікту.
Водночас не кожна співпраця з позаштатним автором потребує трудового договору. Важливо правильно визначити характер відносин і оформити їх відповідно до реального змісту роботи. Так само слід перевіряти актуальні правила відповідальності та передбачені законом винятки, зокрема ті, що стосуються періоду воєнного стану.
Авторські права – частина домовленостей, а не формальність
Для редакції важливо врегулювати не лише те, скільки отримує журналіст за роботу, а й те, як надалі можна використовувати створений ним матеріал. Йдеться про тексти, фотографії, відео та інші об‘єкти авторського права. Правила щодо службових творів і матеріалів, створених на замовлення, мають свої особливості. Значення можуть мати закон, трудовий або цивільно-правовий договір та умови, погоджені сторонами.
Тому в документах варто чітко визначати, який саме матеріал створюється, як його оплачують, кому належать або передаються майнові права та яким чином дозволено використовувати результат роботи. При цьому особисті немайнові права автора, зокрема право на авторство, потребують окремого врахування.
Зрозумілі домовленості допомагають уникнути ситуацій, коли редакція вважає, що може без обмежень повторно публікувати матеріал, а автор має інше бачення своїх прав.
Реєстрація медіа – це окремий процес
Одна з важливих тез вебінару – необхідність розрізняти державну реєстрацію ФОП або юридичної особи та реєстрацію суб’єкта у сфері медіа. Це різні процедури з різними наслідками. Реєстрація ФОП не означає автоматичної реєстрації онлайн-медіа чи друкованого видання. І навпаки, реєстрація суб’єкта у сфері медіа не створює сама собою статусу підприємця або юридичної особи. Не завжди й наявність сайту означає, що він є медіа в розумінні профільного законодавства. Важливі характер діяльності, регулярність поширення інформації, редакційний контроль та інші визначені законом ознаки.
Для онлайн-медіа реєстрація загалом є добровільною, однак це не означає, що незареєстроване видання автоматично перебуває поза межами дії законодавства. Для окремих видів медіа діють інші вимоги. Зокрема, під час воєнного стану необхідно враховувати спеціальні правила щодо друкованих медіа, а також перевіряти, чи пройшло видання реєстрацію за чинними процедурами.
Заяву про реєстрацію подають до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України за встановленою процедурою. Перед поданням документів слід перевірити актуальні форми, вимоги та розмір адміністративного збору на офіційних ресурсах регулятора.
Що дає реєстрація? Вона офіційно підтверджує статус медіа й може бути важливою для взаємодії з органами влади, акредитації журналістів, участі в окремих програмах підтримки, отримання державних грантів або виконання робіт і послуг для державних органів та органів місцевого самоврядування, якщо законодавство передбачає відповідну вимогу щодо статусу зареєстрованого медіа.
Але реєстрація не є універсальним пропуском до фінансування і не гарантує отримання грантів чи замовлень. Вона також не звільняє від податків і не скасовує відповідальності за поширену інформацію. Зареєстроване медіа повинно виконувати вимоги законодавства, зокрема щодо змісту публікацій і відомостей, які належить оприлюднювати.
Юридична впорядкованість допомагає зосередитися на журналістиці
Підсумовуючи вебінар, Даніл Сербін виокремлює кілька практичних правил для редакцій.
По-перше, обирати форму діяльності потрібно з огляду на реальні завдання медіа, джерела фінансування, структуру команди та плани розвитку.
По-друге, систему оподаткування слід співвідносити з фактичними доходами, видами діяльності й операціями. Важливо не тільки вчасно подавати звітність, а й мати документи, що підтверджують походження та призначення коштів.
По-третє, трудові й цивільно-правові відносини потрібно розрізняти за реальним змістом роботи. Договір має відповідати тому, як насправді організована співпраця.
По-четверте, редакції варто окремо перевіряти свій статус у сфері медіа та вимоги до реєстрації саме того виду видання, який вона представляє.
І, нарешті, важливо не забувати про авторські права: домовленості про створення й подальше використання журналістських матеріалів мають бути зрозумілими та належно оформленими.
Жодна організаційна форма не розв’язує всіх питань автоматично. Але коли редакція розуміє, хто саме здійснює діяльність, як оформлені доходи, на яких умовах працює команда і який статус має медіа, вона краще захищена від юридичних ризиків. А це означає більше можливостей зосередитися на головному – створенні якісної, достовірної та суспільно важливої журналістики.
Довідково. Національна спілка журналістів України надає медійникам безоплатну юридичну допомогу. Щоб звернутися по консультацію, можна скористатися відповідним розділом на сайті НСЖУ та заповнити форму звернення.
Людмила Мазнова
Дискусія з цього приводу: