Про роботу медіа під час війни, збереження професійних стандартів і підтримку незалежної журналістики говорили на міжнародному форумі «Демократичний тиждень Карпатського моря 2026». У тематичних панельних дискусіях взяла участь представниця Національної ради з питань телебачення та радіомовлення у Сумській області Лариса Якубенко, інформують у відомстві.
Зокрема, панель «Свобода слова під обстрілами: медіа як інструмент виживання демократії» об’єднала журналістів, медіаекспертів, представників громадського сектору. У дискусії взяли участь журналісти, медіаексперти та представники громадського сектору, зокрема Галина Терещук, Катерина Дячук, Оксана Бровко, Наталія Пахайчук, Заріна Забріськи та Віра Коник. Модерувала дискусію представниця медіарегулятора Лариса Якубенко.
Йшлося про роль локальних медіа, які залишаються головним джерелом перевіреної інформації для громад у прифронтових регіонах. Особливу увагу приділили практичному досвіду Сумщини – регіону, де понад 80% медіа працюють у зоні потенційних бойових дій.
«Прифронтові громади живуть під подвійним тиском: військовим та інформаційним. Тому локальні медіа не тільки виконують функцію інформування населення. Це – важливий ресурс громад та елемент оборони, оскільки вони спростовують дезінформацію та фейки, протидіють паніці, цементують спільноту», – зазначила Лариса Якубенко.
Представниця регулятора представила учасникам форуму, серед яких були представники Данії, Норвегії, Естонії, Швеції, США, Польщі, фотодокази російських атак на критичну інформаційну інфраструктуру Сумщини, з метою заглушити українське мовлення, створити інформаційний вакуум та умови для поширення дезінформації. За даними представниці, з початку повномасштабного вторгнення вежі Концерну РРТ були атаковані понад 30 разів.
Найбільше потерпають від ворожих атак радіотелевізійні вежі, розташовані на близькій відстані від лінії бойового зіткнення і які знаходиться у зоні досяжності засобів ураження армії російської федерації – у містах Білопіллі, Хуторі-Михайлівському, селищі Краснопіллі.
Тому для прифронтової Сумщини важливі всі види локальних медіа. Коли замовкає радіо та зникає сигнал телебачення й інтернету, на деякий час чи не єдиним джерелом інформації залишаються місцеві газети, які є голосами своїх громад.
Окрему категорію становлять релоковані медіа – ті, що були змушені залишити громади через бойові дії. На Сумщині релоковані медіа («Білопільщина», «Ворскла», «Перемога») втратили ресурси й аудиторію, але зберегли архіви та продовжили роботу – навіть організувавши власну доставку в небезпечні громади. Недарма слоган газети «Перемога» – «Не даємо зникнути маленькій людині зі сторінок великої історії». У громади газети возять антидроновими тунелями, а для захисту встановлюють в автівках детектори дронів «Чуйка».
Лариса Якубенко акцентувала, що у регіоні, де фронт знаходиться дуже близько, головний ризик для медійників – небезпека на виїздах. Люди в бронежилетах та шоломах з надписом «ПРЕСА» – це така ж ціль для російських терористів, як і військові. Тому медійники змушені подекуди виїжджати без засобів захисту або ж ховати бронежилет під одягом.
Водночас представниця регулятора зауважила, що попри всі негативні фактори, які впливають на інформаційний простір прифронтової області, медіасфера регіону демонструє розвиток. Понад те, за окремими показниками Сумська область має вищі значення, ніж низка тилових регіонів. Наприклад, за загальною кількістю медіа або за кількістю окремих видів медіа (телерадіомовників, онлайн-медіа).
Найбільш динамічно розвивається саме сегмент онлайн-медіа. Окремі суб’єкти реєструють декілька вебсайтів і забезпечують виробництво окремого інформаційного контенту, спрямованого на інформування жителів різних територіальних громад. Також у 2026 році спостерігається тенденція щодо реєстрації публічних сторінок у соціальних мережах та платформах на кшталт TikTok і YouTube.
Медіа регіону також шукають різні шляхи подолання кризи. Наприклад, онлайн-медіа «Цукр» системно фінансують 800+ читачів, що є прецедентом серед регіональних медіа України. Команда створеного у 2023 році інформаційного ресурсу «Кордон.Медіа» також створила спільноту «Друзі Кордону», які здійснюють щомісячну підписку на контент.
Низка редакцій друкованих медіа отримують суттєву підтримку від міжнародних партнерів з Норвегії, Швеції та українських громадських організацій.
Зокрема за фінансової підтримки Шведської асоціації видавців Tidningsutgivarna в межах ініціативи Національної спілки журналістів України «Frontline Press» друкуються Липоводолинська газета «Наш край» та релокована Краснопільська газета «Перемога».
Також завдяки програмі, яка реалізується Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) у партнерстві з WAN-IFRA та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL), виходять газети «Вісті Роменщини» та релокована газета «Ворскла» з Великої Писарівки.
Важливо, що така підтримка – це не лише про фінансування. Це інвестиція в стійкість громад, які інакше ризикують залишитися сам на сам із пропагандою та дезінформацією.
Під час дискусії «Разом сильніші: роль цивільно-військового співробітництва у забезпеченні стійкості громад» йшлося про взаємодію журналістів із військовими. Зокрема, Лариса Якубенко представила досвід співпраці з підрозділами цивільно-військового співробітництва ССО ЗСУ – організацію тренінгів із домедичної допомоги для медійників; навчання зупинки кровотеч як базової навички виживання; підготовку журналістів до роботи в умовах підвищеної небезпеки. Ці знання – вже не додаткова компетенція, а необхідна частина професії.
Показовими стали кейси воєнкорів Олесі Боровик та Павла Зарви з «КордонМедіа», які, першими прибуваючи на місця обстрілів, не лише фіксують події, а й надають медичну допомогу постраждалим цивільним.
Лариса Якубенко зазначила, що Сумщина стала одним із перших регіонів, де реалізовано інклюзивні безпекові навчання:
– для людей із порушенням слуху – з перекладом жестовою мовою та адаптованим форматом;
– для ромської громади – з урахуванням специфіки проживання у небезпечних районах.
Окрім цього, у співпраці з ЦВС було проведено серію тренінгів для студентів і викладачів професійних навчальних закладів.
«Свобода слова – це не розкіш мирного часу, а критичний інструмент виживання демократії під час війни», – наголошували всі учасники форуму. Ефективна взаємодія між громадами, медіа, військовими структурами є критично важливою для захисту цивільного населення, особливо на прифронтових територіях і в так званих kill-зонах.
Локальні медіа – не лише свідки, а й учасники оборони, що захищають інформаційний простір і демократію.
