В Інфохабі Європейського парламенту в Брюсселі — символічному серці Європи — 13 травня відбулася презентація фотовиставки «Крим очима громадянських журналістів» та книги «Вільні голоси Криму» як частина програми першого Кримського тижня. Захід «Вільні голоси Криму: громадянська журналістика і спротив під окупацією» зібрав дипломатів, правозахисників, громадських активістів та колишніх політв’язнів, які розповіли про громадянських журналістів, що продовжують свою роботу в окупованому Криму, ризикуючи свободою та життям.
Громадянська журналістика – голос окупованого півострова
Вероніка Лапіна, представниця світової правозахисної організації Frontline Defenders, у вітальному слові наголосила на особливій ролі громадянських журналістів в умовах окупації.
– Після того як росія окупувала Крим у 2014 році, що стало початком цієї страшної війни, яка триває вже 11 років, свобода слова на півострові зникла. Одними з перших під удар потрапили незалежні журналісти. У відповідь на це звичайні люди — активісти, мешканці громад, просто небайдужі — почали знімати те, що відбувається, на телефони, камери та будь-яку доступну техніку, щоб показати світу правду про окупацію та війну.
Фахівчиня підкреслила, що цей захід не просто відкриває фотовиставку, але й вшановує мужність та історії тих, чия відданість правді коштувала їм свободи. Вероніка Лапіна особливо відзначила історію правозахисниці та громадянської журналістки Ірини Данилович, яку незаконно засудили окупаційні сили до понад шести років ув’язнення та перевели до материкової Росії, де нині вона піддається тортурам і не отримує належної медичної допомоги.
Дипломатична підтримка та страшна статистика
Оксана Дякун, заступниця Посла Місії України при Європейському Союзі та Європейському співтоваристві з атомної енергії, у своєму виступі зазначила, що під російською окупацією півострів перетворився на «велику в’язницю». Вона описала, як окупаційна влада цілеспрямовано переслідує тих, хто виступав проти російського вторгнення, особливо представників медіа.
– Тиск на журналістів не припиняється і після їх арешту та ув’язнення. Вони піддаються нестерпним умовам у місцях утримання. Їм не дозволяють спілкуватися з родинами, їх позбавляють медичної допомоги, їх залякують і катують, – розповіла дипломатка.
За інформацією Оксани Дякун, станом на травень 2025 року росія незаконно утримує понад 220 осіб в окупованому Криму з політичних, етнічних або релігійних мотивів, серед яких 137 кримських татар.
Свідчення з перших вуст
До заходу особисто доєднався відомий кримськотатарський політик, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, журналіст та правозахисник Наріман Джелял, який менше року тому вийшов із російської в’язниці. Він поділився особистими спогадами про те, як починалося документування злочинів окупаційної влади звичайними громадянами.
– 12 травня 2016 року в мого друга й колеги Ільмі Умерова проводили обшук. Я тоді знімав відео — показував, як діяли окупанти, і як гідно, сміливо поводили себе наші люди. Це нагадало мені про величезну роботу, яку робили і роблять прості мешканці Криму: вони фіксують на відео, записують аудіо — документують усе, що відбувалося від самого початку окупації, — розповів Джелял.
Медійник із теплотою згадав про формування в Криму групи медійників, зокрема й професійних журналістів з України та інших країн, які допомагали документувати злочини окупаційної влади.
За словами Нарімана Джеляла, окупаційна влада, усвідомлюючи силу громадянської журналістики, розпочала цілеспрямовану кампанію проти журналістів.
– І я хочу сказати, що ця співпраця, цей тандем все ще триває, незважаючи на те, що після повномасштабного вторгнення масштаби репресій стали набагато серйознішими, — підкреслив він.
Наріман Джелял поділився, що радий можливості долучитися до створення книги «Вільні голоси Криму»:
– Мені пощастило, що я також зміг написати післямову до цієї книги. І сподіваюся, що всі, чиї історії представлені в цій книзі, будуть звільнені якомога швидше.
Кримський політик впевнений, що журналістська робота в Криму триває, попри переслідування: на місці кожного заарештованого завжди з’являється нова, смілива людина. Вони можуть бути менш помітними сьогодні, але їхньою метою є не популярність, а документування кожного злочину, які російська федерація вчиняє на українській землі.
– Сподіваюся, що одного дня тут, у цій самій будівлі, буде виставка, де замість фотографій ці самі журналісти поділяться своїми власними історіями, – зазначив Наріман Джелял.
Проблеми визволення та необхідність міжнародної підтримки
Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи, розповіла про політику росії щодо ліквідації свободи слова, яка почалася з перших місяців окупації. Вона пояснила, що всі українські медіа були змушені покинути півострів, і лише громадянські журналісти продовжували висвітлювати порушення прав людини.
– Як ви знаєте, кримська окупація почалася в 2014 році. У перші місяці росія почала впроваджувати політику ліквідації свободи слова. Усі українські медіа були змушені покинути Крим, змушені припинити діяльність у Криму. Але тільки громадянські журналісти продовжували висвітлювати численні порушення прав людини та соціально-гуманітарні проблеми на півострові, — зазначила правозахисниця.
Ольга Скрипник наголосила на відсутності ефективного механізму звільнення кримських журналістів та інших цивільних затриманих. За її словами, за 11 років окупації Криму було звільнено лише 10 українських громадян, серед них і Наріман Джелял. Ця ситуація підтверджує неефективність наявних механізмів. Вона закликала міжнародних партнерів включати питання звільнення кримських журналістів на всіх можливих переговорних майданчиках.
– Ми вважаємо, що зараз у нас є вікно можливостей, щоб говорити про кримських журналістів та інших цивільних затриманих у Криму, – додала вона.
Виставка та книга — документальні свідчення репресій
Вікторія Нестеренко, керівниця проєктів Центру прав людини ZMINA, провела для присутніх екскурсію виставкою «Крим очима громадянських журналістів». Вона розповіла, що експозиція створена за допомогою громадянських журналістів з Криму, чиї імена, на жаль, не можуть бути розголошені через загрозу переслідувань з боку російської влади.
На фотографіях, зокрема, зафіксовані обшуки в домівках кримських затриманих та моменти судових засідань. За її словами, повна експозиція налічує понад 40 фотографій, хоча у приміщенні представлені лише 10.
Керівниця проєктів ZMINA також презентувала книгу «Вільні голоси Криму», яка містить 16 історій кримських журналістів. Цей проєкт реалізував Центром прав людини ZMINA у співпраці з Українським клубом ПЕН. Книга доступна як у друкованому вигляді, так і на веб-сайті онлайн-медіа «The Ukrainians».
Важливість міжнародних майданчиків
Перший Кримський тиждень у Брюсселі «Мислення про людей, а не території», що проходить з 12 по 16 травня 2025 року на різних локаціях міста, став визначною подією для привернення уваги міжнародної спільноти до порушень прав людини в Криму. Проєкт був ініційований українськими та міжнародними громадськими організаціями у тісній співпраці з інституціями ЄС, Постійними представництвами та Місією України при ЄС.
Символічним є те, що заходи проходять на території Європарламенту, який протягом 11 років підтримував кримську справу. Це підкреслює, що питання деокупації Криму та звільнення політв’язнів залишається пріоритетним для європейської спільноти.
«Війна проти України почалася в Криму у 2014 році, і закінчитися має також у Криму. Крим — це Україна», – зазначили учасники наприкінці заходу.
Національна спілка журналістів України продовжує докладати всіх зусиль для привернення уваги до долі колег, які перебувають у російському полоні за свою професійну діяльність. Ми закликаємо правозахисні організації взяти під постійне спостереження судові справи проти українських журналістів, медіа – максимально поширювати інформацію про в’язнів-журналістів, а владу – докласти зусиль для звільнення бранців кремля шляхом обмінів та переговорів!
Валерія Мусхаріна, інформаційна служба НСЖУ
Брюссель
Дискусія з цього приводу: