Ще кілька років тому журналістський захисний комплект складався з бронежилета, шолома та аптечки. Але сьогодні, коли дрони стали однією з головних загроз на фронті й у прифронтових містах, цього вже недостатньо. Саме тому Дніпровський центр журналістської солідарності НСЖУ спільно із громадською організацією «СИЛА РОЗВИТКУ» провели для медійників практичний тренінг «Від теорії до практики: види БпЛА та використання антидронового пристрою “Чуйка”», де учасників навчали розпізнавати дронову загрозу і користуватися детектором безпілотників.
– Сьогодні журналісти дедалі частіше працюють в умовах, коли повітряна загроза може з’явитися буквально за кілька хвилин. Тому важливо не лише мати захисне спорядження, а й розуміти, як поводитися у разі появи дрона та як вчасно розпізнати небезпеку. Саме для цього ми організували цей тренінг, – зазначила координаторка Центру Наталя Назарова.
Своїми знаннями та досвідом поділився офіцер оперативно-тактичного рівня, підполковник запасу Міністерства надзвичайних ситуацій із позивним «Картьожник» – не через захоплення покером чи Таро, як жартівливо пояснив він сам, а через фахову роботу зі штабними топографічними картами. Нині військовослужбовець батальйону безпілотних систем 260-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ «Хортиця» займається координацією знищення ворожих пілотів.
– «Чуйка» – це не захист від дрона. Це ті кілька секунд, які можуть врятувати життя, – зауважив тренер.
Цей компактний детектор радіо- та відеосигналів від дронів не збиває безпілотники і не глушить їхній сигнал, але дає найцінніший ресурс – час. Пристрій оснащений кількома антенами під різні частоти: 900-1800 МГц, 2870-4080 МГц та 4860-6060 МГц, що дозволяє виявляти та перехоплювати аналоговий відеосигнал від FPV-дрона до оператора.
Дальність виявлення відеопередавача – 3 км. Та навіть якщо дрон цифровий і відеосигнал зашифрований, «Чуйка» все одно зафіксує факт управління безпілотним літальним апаратом і подасть звуковий сигнал тривоги.
Щодо автономності роботи, пристрій живиться від вбудованої батареї ємністю 8000 мА/год, якої вистачає на повний робочий день та за потреби може заряджатися від повербанка через USB-C.
– На фронті ця ситуація вже не одну тисячу життів врятувала, – прокоментував військовослужбовець. – Люди їдуть із «Чуйкою», перехоплюють відеосигнал і розуміють, що дрон летить по тій самій дорозі, якою вони їдуть.
Тренінг охопив не лише теоретичну, але й практичну частину. Так учасники самостійно збирали пристрій, вмикали його та спостерігали за виявленням реального сигналу від увімкненого FPV-дрона. Спробували також пристрій у дії, вмикаючи перевірку в іншому приміщенні для демонстрації дальності захоплення сигналу.
Заразом тренер поділився з учасниками алгоритмом на випадок спрацювання пристрою. Так, у разі сигналу тривоги слід зупинити автомобіль, негайно вийти з нього (оскільки це доволі велика і помітна ціль) й відійти на 10-15 метрів. Далі час шукати укриття: кущі, дерева, “кутасті” будівлі. Ні в якому разі не можна лягати на землю та/або повертатися до дрона спиною.
– Це ті навички, які дуже необхідні для мене тепер не лише в поїздках на схід, а й, на жаль, набагато ближче до мого дому, – прокоментувала головна редакторка тижневика «Степова зоря» та сайту Petropavlivka.Сity Ірина Ситнік.
Своїми враженнями поділилась і студентка Університету митної справи та фінансів, майбутня журналістка Марія Хлівна:
– Я побачила на власні очі пристрій, який зможе допомогти моїм колегам, і зрозуміла як працювати з ним. Втім, дуже сподіваюся, що нам, початківцям в професії, це вже не знадобиться.
Відтепер завдяки Національній спілці журналістів України детектор дронів «Чуйка» є у пункті безкоштовного прокату Дніпровського центру журналістської солідарності НСЖУ, поряд із бронежилетами, шоломами та аптечками. За наявності акредитації ЗСУ будь-який журналіст може взяти пристрій у тимчасове користування.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру).
Ліана Охрименко, Дніпровський ЦЖС
