Як регіональні редакції допомагають війську в рекрутингу, чому «людиноцентричність» є ключем до міжнародної підтримки та як налагодити ефективну координацію між журналістами та пресофіцерами на найгарячіших напрямках – про це йшлося під час дискусії «Практики взаємодії прифронтових редакцій та служб комунікації» на україно-шведському форумі прифронтової преси «Журналістика як рятівний зв’язок у часи війни». Важлива тема – практики взаємодії редакцій із комунікаційними службами ЗСУ.
Взаємодія журналістів із військовими комунікаційниками – це не лише про доступ до «нуля», а й про стратегічний вплив на моральний дух суспільства та армії. Під час заходу, організованого НСЖУ та Асоціацією видавців шведських медіа (Tidningsutgivarna), експерти наголосили: саме локальні медіа мають найвищий кредит довіри, що робить їх незамінними партнерами Збройних Сил.
Регіональні медіа як фундамент довіри
Заступник начальника управління комунікацій Командування Сухопутних військ ЗСУ полковник Вячеслав Скоряк підкреслив, що робота з популяризації служби та підтримки іміджу війська неможлива без журналістів. Він запевнив, що військові готові максимально сприяти роботі медійників, оперативно вирішуючи проблемні питання.
«Особливість регіональних медіа в тому, що вони мають набагато вищу довіру серед жителів конкретного регіону, тому що розповідають про локальні історії, пишуть про людей, яких особисто знають і яких знає їхня аудиторія», – зазначає Вячеслав Скоряк.
Він також висловив особливу повагу тим, хто працює в зоні небезпеки не за наказом, а за покликанням:
«Журналісти регіональних медіа – це люди, які залишаються працювати там, куди інші бояться приїхати. Військовослужбовці бояться знаходитись в небезпечній зоні, але це їхня робота. А людина, яка працює ще й додатково журналістом – це просто фанати».
Людиноцентричність та документалістика: досвід 65-ї бригади
Сергій Скібчик, начальник відділення комунікацій 65-ї ОМБр, яка тримає оборону на Запорізькому напрямку, впевнений: сьогодні журналісти є справжніми хронікерами, які фіксують історію для нащадків. За його словами, саме через глибокі людські історії, а не сухі цифри зведень, формується мотивація до оборони рідного краю.
«Для нас надзвичайно важливо робити продукт документального кіно, документальних сюжетів, документальних історій, які залишаться і через роки можна буде їх взяти і використати як практичний кейс», – наголошує Сергій Скібчик.
Він також додав, що така співпраця часто переростає професійні межі:
«Ми стараємося шукати в кожному епізоді людиноцентричні історії, коли ми розповідаємо про війну очима того бійця, який потрапив на неї. Ми стали друзями, які знають потреби бійця, стараються допомогти йому і розповідають не лише про нього, а й про його родину».
Координація заради пам’яті та героїв
Голова НСЖУ Сергій Томіленко анонсував посилення співпраці з Командуванням Сухопутних військ для створення глибинних матеріалів про українських захисників. Спілка готова виступати містком між редакціями та бойовими бригадами, щоб жоден подвиг не залишився лише коротким рядком у стрічці новин.
«Можливо готувати, піднімати певні контактні дані родин, контактні дані тих бригад, в яких служать, виходити на земляків і допомагати створювати в медіа глибші історії про наших героїв, героїнь та особливості їхніх подвигів», – каже Сергій Томіленко.
Він також нагадав про символічне значення преси для мешканців прифронтових міст, де газета стає ознакою життя та незламності:
«Під час відрядження до Оріхова ми знайшли комуну літніх людей, для яких особливо важливо було тримати в руках рідну районку, бо це не лише інформація, це й символ надії загалом на перемогу, на мир».
ДОВІДКА. Українсько-шведський онлайн-форум прифронтової преси «Журналістика як рятівний зв’язок у часи війни» об’єднав понад 140 учасників — редакторів, журналістів, видавців, медіаекспертів, викладачів і студентів зі Швеції та України. Форум організували Національна спілка журналістів України та Асоціація видавців шведських медіа (Tidningsutgivarna, TU).
Раніше ми розповідали про те, що українсько-шведський онлайн-форум прифронтової преси «Журналістика як рятівний зв’язок у часи війни» розпочав роботу 21 квітня.
Також ми повідомляли про те , що президент Асоціації видавців шведських медіа Йохан Таубертпояснив, чому шведські медіа послідовно підтримують українських колег від 2022 року.
Також ми інформували про те, що за підсумками українсько-шведського онлайн-форуму прифронтової преси «Журналістика як рятівний зв’язок у часи війни» його учасники — понад 150 представників медіа, експертів та організацій — схвалили спільну резолюцію.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: