• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
П’ятниця, 6 Червня, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

  • Юридична допомога
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

  • Юридична допомога
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Навчання

Як писати про людей, які пережили сексуальне насильство під час війни? Рекомендації від журналістів та психологів з Косова

НСЖУ НСЖУ
19 Грудня, 2022 / 12:18
рубрика Навчання
0
Як писати про людей, які пережили сексуальне насильство під час війни? Рекомендації від журналістів та психологів з Косова

Рекомендації були озвучені під час конференції «Документація сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом – стандарти та практика»

Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

У спілкуванні з постраждалими від сексуального насильства під час війни важливо зберігати сміливість, водночас бути обережними та відчувати емпатію до співрозмовника. Пишучи про зґвалтування, варто не переповідати всі деталі інциденту, а лише передавати контекст цієї історії. Однак універсального рецепту, який би врахував усі нюанси роботи з потерпілими, не існує. Бо несподіванки можуть з’явитися там, де їх не чекаєш.

Такі поради дають працівникам українських медіа косовські колеги-журналісти, психологи та захисники прав людини. Ці рекомендації були озвучені під час конференції «Документація сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом – стандарти та практика». Міжнародний захід пройшов у Приштині наприкінці жовтня за ініціативи Косовського центру реабілітації жертв катувань (KRCT), який упродовж 23 років надає допомогу зґвалтованим під час війни жінкам та чоловікам.

Пов'язанітеми

Особливий виклик – полонені журналісти. Голова НСЖУ Сергій Томіленко зустрівся з Представником ОБСЄ з питань свободи медіа Яном Брату

«Головне – не зашкодити», – військовий журналіст Павло Шамшин про роботу на передовій

Директорка й засновниця KRCT Феріде Рушиті та її колеги поділилися власним досвідом роботи з підопічними Центру. Медійна підтримка в роботі над цією темою надзвичайно важлива, наголошує вона. Але необхідно дотримуватися певних правил, аби не нашкодити людям, які довірили нам свої історії.

На жаль, тема сексуального насильства під час війни не так часто з’являється у медійному просторі. Після 1999 року в косовських ЗМІ було чимало зображень скалічених людей без рук, без ніг. У той самий час історій про постраждалих від зґвалтувань було дуже мало.

У 1998 році Феріде Рушиті працювала в Албанії, куди прибули сотні біженців із Косова, а також журналістів із міжнародних видань. Вони розмовляли з біженцями про їхній досвід.

Як писати про людей, які пережили сексуальне насильство під час війни? Рекомендації від журналістів та психологів з Косова 1
Феріде Рушиті та її колеги поділилися власним досвідом роботи з підопічними Центру

«Але навіть я як лікарка не була готова прийняти всі деталі, про які мені розказували пацієнти, – зізнається директорка KRCT. – Одна жінка, яку я запитала про її чоловіка, розплакалась. Після кількох годин спілкування ми плакали обидві, і цей емоційний момент почали знімати медіа. Я спробувала захистити її, бо знала, що надмірна увага журналістів може ще більше травмувати людину, яка щойно пережила глибоке потрясіння».

Цю жінку зґвалтували на очах у дітей. Чоловік намагався захистити дружину, але сербські солдати силоміць вивезли його у невідомість, і зараз він вважається зниклою безвісти особою. Це був дуже важкий випадок, його нечасто можна зустріти в пресі. Чоловіка й досі ніхто не почав шукати. Пані Феріде вважає, що певною мірою відповідальність за це лежить на медіа, які звернули увагу на емоційну реакцію жінки, але не приділили увагу історії її родини.

Під час документування сексуальних злочинів потрібно дотримуватися етичних принципів, незалежно від того, чи ви є місцевим журналістом, чи міжнародним. Потрібно з великою обережністю розповідати про насильство.

Перед тим, як публікувати інформацію, треба особисто переговорити з постраждалою особою та запитати її, чи вона хоче цього. Бо у відповідності з релігійним аспектом культури косоварів сексуальний злочин є досить складним з погляду честі для сім’ї. Тому в Косові чимало людей не бажали розкривати для широкого загалу свої таємниці.

Медіа документують історії, розповідаючи про постраждалих та маючи певне розуміння того, як спілкуватися з людиною, та чітко викладаючи факти з її історії. Водночас постраждалі мусять знати про юридичні аспекти, зокрема, про те, що що злочинець має бути покараний.

При підготовці сюжету про людину, яка пережила зґвалтування, її особисті дані не повинні бути оприлюднені.

Так, одна з клієнток Центру розповіла, що після виходу інтерв’ю чоловік впізнав її. Кореспондент Радіо Вільна Європа Артон Конюшевци розповів про те, як інший журналіст, який брав інтерв’ю у вцілілого, не вжив необхідних заходів, щоб переконатися, щоб щось подібне не могло статися. Персональні дані цієї особи стали публічними і її сім’я дізналася про цей епізод.

Як писати про людей, які пережили сексуальне насильство під час війни? Рекомендації від журналістів та психологів з Косова 2
Артон Конюшевци

«Були дуже великі проблеми. Його донька також була потерпілою від сексуального насильства. Коли чоловік дізнався про це, він вигнав її з дому, а діти залишилися без матері», – каже Артон.

Журналістка Дафіна Халілі, яка багато років працює над цією темою, радить, як можна максимально приховати ідентичність співрозмовника.

Як писати про людей, які пережили сексуальне насильство під час війни? Рекомендації від журналістів та психологів з Косова 3

«Розповідаючи історію людини, ми не пишемо ні назву міста, ні району, ніяких конкретних назв, які б могли стати орієнтиром чи бодай натяком на конкретні обставини. Нас цікавить тільки досвід потерпілої особи. Однак якщо людина потрапила до в’язниці, особливо якщо її забрали у відділок зі звинуваченнями в тероризмі – не приховуємо це, бо це частина історії».

Змінюємо все, що робить впізнаваною особу. Якщо герой чи героїня нашої історії має двоє дітей, ми в своїй розповіді вказуємо, що їх троє або четверо, а також змінюємо їхній вік і стать: не хлопчик, а дівчинка, і навпаки. Повністю змінюємо імена і прізвища дітей, а також самих героїв сюжету. Окремо звертаємо увагу на специфіку імен у регіонах. Використовуємо всі можливі варіанти, аби переінакшити все, що дозволяє ідентифікувати особу. На відео видозмінюємо голос, паузи між словами, тембр і приховуємо обличчя співрозмовника.

На жаль, від насильства не застрахований ніхто: ані жінка, ані чоловік, ані дитина. Після нього не всі люди можуть залишитися здоровими. Багато з них на все життя залишаються ментально хворими.

До інтерв’ю з потерпілими треба ретельно підготуватися. Перед цим варто поспілкуватися з психологами, які опікуються конкретною людиною. Дізнайтеся якомога більше про її звички, уподобання тощо. Якщо людина любить воду або ж має улюблений напій чи полюбляє кока-колу – забезпечте це під час розмови. Під час спілкування людина заново переживатиме свій травматичний досвід, і невідомо, як може відреагувати на поставлені запитання. Можливо, саме ковток улюбленого напою допоможе їй повернути рівновагу.

Звертайте увагу на стан співрозмовника/ці. Людина може переживати посттравматичний синдром. Тож не зайвим буде запросити психолога і подбати, щоб поруч був лікар. Бо травма робить свою справу, і цілком імовірно, що під час інтерв’ю або після нього криза може повторитися. А для нас головне – щоб людина почувалася в безпеці. Її основні повідомлення мають транслюватися в тому вигляді, якому вона хоче. Під час спілкування застосовуйте тактику активного слухання.

Як писати про людей, які пережили сексуальне насильство під час війни? Рекомендації від журналістів та психологів з Косова 4

Підсумки

Феріде Рушиті наголошує: медіа грають надзвичайно важливу роль у висвітленні проблеми сексуального насильства під час війни. Журналіст має персональну відповідальність перед людьми, про яких пише. Його завдання – передати голоси тих, хто вижив.

Максимально достовірно робіть опис випадку, про який вам розповідає співрозмовник чи співрозмовниця. Наприкінці розповіді робіть висновки. Зазначте, які потреби мають люди, котрі вижили після війни. Медіа повинні слідкувати за тим, яка держава реалізовує програми допомоги та реабілітації постраждалих від сексуального насильства, забезпечує їхнє лікування та соціальний захист.

Крім того, медіа відіграють основну роль у висвітленні цього питання на міжнародному рівні. Міжнародна спільнота саме після цих публікацій звертає увагу на проблему. Журналісти оперують підтвердженими даними, а підтверджені дані не мають кордонів і формують нове світосприйняття.

І наостанок. Перед тим, як історія потрапить у публічний простір, має бути згода героя чи героїні публікації. Якщо ви виконали свою роботу, але людина в останній момент заявила, що не хоче публікації – не публікуйте. Працюйте разом, і ваша співпраця може стати передумовою, аби в майбутньому такі історії не повторювалися.

Людмила Макей

Теги: Головне
Попереднє

«Реагувати на всі можливості і конкурси»: досвід економічного виживання локальних медіа в час війни

Наступне

Делікатна тема: українські журналісти обговорювали в Братиславі, як писати про внутрішньо переміщених осіб

Схожі новини

Роль лідерів: як посилювати стійкість команд і кожного працівника окремо?
Навчання

Роль лідерів: як посилювати стійкість команд і кожного працівника окремо?

04/03/2025
Висвітлення збройних конфліктів у добу цифрових технологій: як журналісти використовують ШІ, OSINT та інноваційні інструменти
Навчання

Висвітлення збройних конфліктів у добу цифрових технологій: як журналісти використовують ШІ, OSINT та інноваційні інструменти

21/02/2025
Як стати успішним грантоздобувачем? Секрети подачі заявок
Навчання

Як стати успішним грантоздобувачем? Секрети подачі заявок

11/11/2024
Як допомогти при кровотечі: команда НСЖУ пройшла курс з надання першої домедичної допомоги
Навчання

Як допомогти при кровотечі: команда НСЖУ пройшла курс з надання першої домедичної допомоги

18/10/2024
Наступне
Делікатна тема: українські журналісти обговорювали в Братиславі, як писати про внутрішньо переміщених осіб

Делікатна тема: українські журналісти обговорювали в Братиславі, як писати про внутрішньо переміщених осіб

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • “Загострене почуття справедливості зашкалює”, – журналіст і солдат Андрій Болкун 

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Журналіст Фахрудін Шарафмал: «Один із найвпливовіших інструментів російської пропаганди – це людина»

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Редактор із Сумщини Павло Зленко переконаний: у процесі відбудови громад підтримка має надаватися й медіа

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

06/06/2025

Медійники за поданням НСЖУ отримали парламентські нагороди

Медійники за поданням НСЖУ отримали парламентські нагороди

06/06/2025

Національна спілка журналістів України відзначила журналістку «Голосу Америки» Катерину Лісунову Почесною грамотою

Національна спілка журналістів України відзначила журналістку «Голосу Америки» Катерину Лісунову Почесною грамотою

06/06/2025

Професія зсередини: як Школа журналістики Івано-Франківської обласної спілки журналістів НСЖУ готує майбутніх медійників 

Професія зсередини: як Школа журналістики Івано-Франківської обласної спілки журналістів НСЖУ готує майбутніх медійників 

06/06/2025

Особливий виклик – полонені журналісти. Голова НСЖУ Сергій Томіленко зустрівся з Представником ОБСЄ з питань свободи медіа Яном Брату

Особливий виклик – полонені журналісти. Голова НСЖУ Сергій Томіленко зустрівся з Представником ОБСЄ з питань свободи медіа Яном Брату

06/06/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: spilka@nsju.org

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична допомога
  • Навчання