Вебінар «Як журналістам працювати з Кримською платформою та використовувати санкційні моніторинги» відбувся 5 листопада 2021 року як частина онлайн-курсу для журналістів „У фокусі – Крим”. Ключові спікери заходу: Таміла Ташева – заступниця Постійного Представника Президента України в АР Крим, Андрій Клименко – аналітик, керівник проєктів Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, Тетяна Гучакова – експертка Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, співзасновниця й головна менеджерка онлайн-видання «Чорноморські новини».
Відкривши вебінар, голова НСЖУ Сергій ТОМІЛЕНКО наголосив, що це проєкт неполітичний, спрямований на допомогу колегам, які беруться за складні теми кримських реалій сьогодення:
– У межах курсу «У фокусі – Крим» хочемо надати журналістам українських медіа і студентам університетів доступ до фахівців, які можуть дати професійні поради з висвітлення життя в Криму, поінформувати, де і як можна знайти потрібну інформацію. Українські журналісти мають привертати увагу суспільства до порушення прав людини в Криму й до інших проблем тимчасово окупованих територій.
Перша секретар НСЖУ Ліна КУЩ зауважує, що в ході опитування учасників вебінару щодо їхньої обізнаності з проблемами Криму з’ясувалося: найкраще учасники обізнані з порушеннями прав людини в Криму, з питаннями мілітаризації півострова та питаннями культури й мови. А от менш обізнані в питаннях деокупації, економічної та екологічної ситуації.
Розпочали з презентації можливостей у наданні інформації Кримської платформи й Постійного представництва Президента України в Автономній Республіці Крим. Говорила про це заступниця Постійного Представника Президента України в АР Крим Таміла ТАШЕВА.
Вона впевнена, що об’єктивне й усебічне висвітлення ситуації на тимчасово окупованому півострові – це питання інформаційної безпеки. І нагадує:
– Перше, що зробила Російська Федерація на території півострова, так це зачистила медійне поле від інформації, яка надходила від офіційних українських джерел. Ми бачили витіснення українських журналістів, захоплення українських телерадіокомпаній і частот, на яких почали мовити російські, а потім і новостворені окупаційні телеканали.
Більшість незалежних редакцій, як от BlackSeaNews, Центр журналістських розслідувань, низка інших видань, майже одразу після окупації Криму виїхали з території півострова, розуміючи, що не зможуть працювати в умовах російського режиму. А тим ЗМІ, що мали намір перереєструватися, не дозволили зробити цього під різними надуманими приводами. Наприклад, не дали зареєструватися і працювати телеканалу ATR, що вів трансляцію кримськотатарською мовою.
Важливо пам’ятати про гоніння на території півострова українських незалежних журналістів – Миколи Семени, його колег, які працювали на Радіо Свобода. А коли, починаючи з 2015 року, звичайні люди, далекі до цього від журналістики, почали висвітлювати події в Криму, виникло таке поняття, як громадянська журналістика. Зараз більшість громадянських журналістів, які передавали українським медіа інформацію з Криму, переслідують, багатьох відправлено в місця позбавлення волі.
Таміла Ташева називає імена Сервера Мустафаєва, Османа Аріфмеметова, Нарімана Мемедемінова, Ремзі Бекірова, інших активістів і каже:
– Важливо намагатися співпрацювати зі стрімерами, громадянськими журналістами з території півострова, брати в них інформацію і правдиво висвітлювати події на території півострова в українських медіа.
Водночас на тлі жорстоких утисків проукраїнських ЗМІ й журналістів Російська Федерація підтримує російські окупаційні медіа, надаючи їм різного роду преференції, на противагу проукраїнським кримськотатарським медіа відкриває проросійські телеканали. Наприклад, коли телеканал АТР переїхав до Києва, окупанти відкрили проросійський «Міллєт».
На жаль, на сьогодні в загальнонаціональних українських медіа частка інформації про Крим становить 0,1 відсотка. Щоправда, протягом останніх півтора року ситуація змінилася трохи на краще, особливо це стало відчутно після того, як з ініціативи української влади у серпні 2021 року на міжнародному рівні відбувся установчий саміт Кримської платформи.
Над розв’язанням нагальних проблем деокупації Кримського півострова Україна почала активно працювати за кілька місяців до саміту. Так, 11 березня 2021 року на засіданні Ради національної безпеки і оборони України ухвалено рішення «Про Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя». Окрема його частина стосується інформаційної політики. Це пункти 67–74, в яких ідеться про те, що українська держава має робити для інформаційної реінтеграції АР Крим і міста Севастополя, як доносити інформацію до Криму і як інформацію про Крим поширювати на території, підконтрольній українському урядові.
Цей документ передбачає і підтримку переміщених з території Кримського півострова редакцій, таких як Чорноморська ТРК, телеканал ATR, Центр журналістських розслідувань, BlackSeaNews, низки інших медіа. Цього року вперше державну підтримку з бюджету Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій отримала Чорноморська телерадіокомпанія.
Президент України розпорядився створити український офіс – Службу забезпечення діяльності Кримської платформи. Ця служба діє як структурний підрозділ Постійного представництва Президента в АР Крим, і зараз на базі Представництва створюють інформаційний центр, який працюватиме для інформаційного забезпечення діяльності Кримської платформи, комунікації з українцями, які проживають на тимчасово окупованій території.
Звертаючись до журналістів, Таміла Ташева каже:
– У Представництва Президента, як у будь-якого українського державного органу, немає повноцінного доступу на територію півострова. Але ми намагаємось отримувати інформацію і через відкриті, і через закриті джерела інформації. Наші спеціалісти здійснюють постійний моніторинг подій на півострові, відстежують проблеми екологічної безпеки і мілітаризації свідомості українських громадян, питання освіти на тимчасово окупованих територіях тощо. Тобто фактично все, що стосується життя і діяльності наших українських громадян у Криму, перебуває в колі наших інтересів.
Отже, готові ділитися з журналістами наявною в нас інформацією про Крим.
Таміла Ташева розповіла, що в офісі Кримської платформи готові до співпраці з журналістами в підготовці проєктів щодо подій у Криму. Позитивним прикладом може слугувати спільний з телеканалом «Дом» проєкт – тригодинний телемарафон з нагоди Дня спротиву тимчасовій окупації Криму, до якого долучилися кримські медіа, що працюють на підконтрольній Україні території.
Зараз планується ряд заходів з презентаціями офісу Кримської платформи в регіонах. І, як каже Таміла Ташева, вона вдячна Національній спілці журналістів України, регіональним журналістам за інформаційну підтримку проєкту.
– При висвітленні подій, пов’язаних з Кримом, слід звернути увагу на термінологію. Не варто, наприклад, послуговуватися термінами «анексія Криму», «обмін полоненими». Україна не визнає анексії, тому варто казати – «спроба анексії», «тимчасова окупація». Також говоримо не «обмін полоненими», а кажемо про взаємне звільнення осіб. Спільно з нашими партнерами підготували для журналістів посібник “Крим у контексті окупації”.
Ще один спікер вебінару – аналітик, керівник проєктів Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій КЛИМЕНКО, який працює в журналістиці 30 років. Він головний редактор порталу BlackSeaNews, де працює з 2010 року разом з іншою спікеркою цього вебінару Тетяною Гучаковою. Стрічка новин BlackSeaNews не переривалася ні на день і в час переїзду до Києва у квітні 2014 року, і навіть того дня, коли до Тетяни Гучакової, яка ще залишалася в Криму, прийшли ефесбівці з обшуком.
Андрій КЛИМЕНКО радить колегам, які тільки починають свій журналістський шлях:
– Крим – це, на жаль, надовго, на багато років. Тому, якщо ви оберете собі за спеціалізацію тему Криму, ви завжди будете цікаві для будь-якої серйозної редакції українського і не тільки українського ЗМІ. Ми працюємо в Києві вже восьмий рік, і до нас постійно звертаються по інформацію гранди світової журналістики зі Сполучених Штатів, Канади, Франції, Німеччини та навіть з Японії. У всьому світі потрібна серйозна, побудована на фактах, інформація про ситуацію на окупованій території.
Журналіст розповів, що з колегами в BlackSeaNews він займається всіма питаннями, що стосуються війни, економіки на тимчасово окупованій території, свободи судноплавства і санкцій.
Він привертає увагу до глосаріїв назв, термінів та словосполучень, які рекомендовано використовувати у зв’язку з тимчасовою окупацією Російською Федерацією АР Крим, Севастополя й окремих районів Донецької та Луганської областей. Глосарії, складені Представництвом Президента й правозахисним центром «Зміна» тепер доповнено глосарієм Ради національної безпеки і оборони України. Цей документ варто мати під рукою, бо терміни, визначення у висвітлені чутливих кримських тем дуже важливі.
Якщо вам потрібна правдива, перевірена інформація про Крим, а не та, яку сотні разів передруковують заради красивого заголовка, по таку аналітик Андрій Клименко радить звертатися до розділу «Українська бібліотека» сайту BlackSeaNews, де є матеріали українською й англійською мовами. Також, на його думку, викликає довіру гарантовано перевірена інформація сайту Центру журналістських розслідувань, проєкту української служби Радіо Свобода – «Крим.Реалії».
Говорилося і про санкції, які Андрій Клименко вважає єдино можливим мирним шляхом деокупації Криму. Причому він вважає справді дієвими санкції, застосовані не щодо фізичних осіб, а щодо підприємств, банків, інших юридичних структур.
– Санкції – це обмежувальні дії, які навіть не завжди прописані в законодавстві, – зазначено на вебінарі й прикладами доведено, що це саме так.
Санкції країн світу привели до того, що в Криму замість 70 банків, які працювали тут до тимчасової окупації, працюють тільки п’ять-шість. Навіть російські банки, остерігаючись санкційних заходів, пішли з Криму. Ще один приклад дії санкцій: якщо Крим раніше збирав податків на 15 % більше, ніж витрачав на всіх рівнях життя півострова, нині він збирає податки, які покривають лише 30 % видатків, 70 % щороку видає Російська Федерація з власного бюджету. Тобто це реальний вплив санкцій, коли весь світ знає, що не можна працювати на території окупованого Криму, тому що після того ніхто в цивілізованому світі з тобою не матиме справи.
Втім, і застосовані до Російської Федерації українські санкції не менш вагомі, ніж міжнародні, застосовані США, Європейським Союзом, Великобританією, Канадою, Австралією, Японією, іншими цивілізованими країнами. Зокрема, в Україні наприкінці 2015 року з’явилося таке явище, як громадянська блокада Криму. Це коли українські й кримськотатарські громадські організації спільними зусиллями заблокували вантажний автотранспорт між материковою Україною і півостровом, де до того щодоби проходило в середньому 500 фур. До того ж випадково впали електричні опори, і Крим більш як пів року залишався без світла. Російська Федерація мала тоді величезні збитки – звозила на півострів дизель-генератори з усієї Росії.
І нарешті – вода, подачу якої в Крим припинили 2014 року. Перші роки після того були дощовими, у водосховищах накопичилося досить багато води. А коли два останніх роки дощів було мало, нестача води стала дуже серйозною санкцією.
– І всі ці санкції – транспортна, енергетична та водна блокади, що не прописані в жодному з документів, завдають матеріальної шкоди державі-окупанту, – підсумовує журналіст-експерт.
Водночас він визнає і радить:
– На жаль, нині в санкційній політиці США і ЄС стосовно Російської Федерації настала пауза. А Україна в стратегії деокупації Криму ставить своїм головним завданням утримання та посилення міжнародного санкційного режиму. Тепер треба порушувати питання, щоб державні органи, які відповідають за цю стратегію, більше інформували суспільство про її виконання.
Доповнила попередні виступи спікерів експертка Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, співзасновниця й головна менеджерка онлайн-видання «Чорноморські новини» Тетяна ГУЧАКОВА. Як і Андрій Клименко, через гоніння російською ФСБ у 2015 році вона переїхала з Ялти до Києва, де тепер і працює.
Займаючись темою санкцій, Тетяна Гучакова з колегами немало зробили для того, щоб у санкційних списках (і не тільки українських, а й інших країн світу) з’явилися нові фігуранти, і добилися того, щоб кілька десятків російських підприємств внесли до американських санкційних списків. Окрема тема їхніх журналістських розслідувань – робота в Криму російських підприємств, які мають бути в таких списках.
Експертка зауважує:
– У нашій роботі важливо бачити, хто вже опинився під санкціями, де й чиї санкції. Виявилося, що такої інформації в інтегральному вигляді в Україні немає! Щоб дізнатися про українські санкції, треба перегорнути багато додатків до указів, з європейськими також не зовсім просто, в американських діє спеціальна пошукова система. Спочатку ми формували зведені санкційні списки для своєї роботи, а потім зрозуміли, що виходить продукт, який може бути корисним багатьом, хто висвітлює проблеми Криму.
Вона повідомляє, що базу даних юридичних осіб можна знайти на сайті BlackSeaNews. Нині ця база даних містить 1908 записів найменувань юридичних осіб, внесених до санкційних списків України, США та ЄС. Робота триває й укладачі бази даних запевняють, що сюди згодом додадуть і відомості про інші країни.
Як працювати з великою за обсягом таблицею? Демонструючи її, Тетяна Гучакова пояснює:
– Ви можете вибрати показники, які хочете побачити в таблиці. Тут є всі варіанти назви підприємства, реєстраційні дані, інформація про всі санкції, багато цікавих приміток. Якщо взяти, наприклад, українські санкції, – у нас є дата введення перших санкцій, дата припинення, реквізити всіх указів Президента, що стосувалися цих підприємств. Якщо санкції скасовували, це зазначено в примітках. Окремі дані – щодо експортних обмежень із зазначенням відомств, які опікуються цим питанням. Кожне підприємство має свою картку з повною базою даних, з якою можна ознайомитися в один клік і на які можна робити посилання.
Експертка детально роз’яснила, як можна зробити вибірки з таблиць, щоб з’ясувати, до яких підприємств санкції застосували одночасно кілька країн.
Вона наголошує:
– Працюючи з кримською темою, а також з російською темою і темою російських підприємств, важливо знати, чи є це підприємство в санкційних списках, з ким воно пов’язане і співпрацює. Ці зведені таблиці – інструмент, який дає змогу про все це довідатися.
Інформація про українські санкції – також предмет журналістського інтересу. І треба сказати, що поки не було нинішньої бази даних, то щодо санкційних заходів не було прозорості. В результаті не завжди, наприклад, було зрозуміло, чому і яким чином те або інше підприємство зникало із санкційних списків: чи тут діє корупційний складник, чи є якісь інші чинники. А коли це все прозоро, можна з’ясовувати нюанси. І журналісти мають це робити, щоб готувати справді якісні матеріали для своїх ЗМІ.
Порада журналістам від Тетяни Гучакової:
– Якщо ви обираєте таку цікаву царину в журналістиці, як журналістське розслідування, вам варто подружитися не тільки з офісом Кримської платформи і Представництвом Президента. Треба буде «подружитися» ще й з прокуратурою АР Крим.
І ще одне. З доказовою базою часто буває сутужно, бо РФ з року в рік закриває джерела інформації про будь-яку діяльність, пов’язану з Кримом. Тому, якщо знайшли потрібну інформацію, обов’язково стягніть матеріал, зробіть скринінг і збережіть. Бо за кілька днів після вашої публікації посилання можуть бути закриті.
І головне застереження:
– Оберігайте свої контакти з людьми, які передають вам інформацію і проживають у Криму. Треба думати не тільки про те, щоб не засвітити ім’я цієї людини, але й про способи зв’язку з нею. Абсолютно безпечних способів зв’язку немає, але треба думати і знаходити такі, щоб максимально убезпечити своїх кримських помічників.
Онлайн-курс для журналістів «У фокусі – Крим» – це ініціатива Національної спілки журналістів України в партнерстві з Європейською федерацією журналістів. Курс із 10 зустрічей розповідає про досвід та методику висвітлення проблем окупованого українського півострова.
