Українські журналісти застосовують чимало форм і засобів для підтримки репресованих у Криму колег. Серед них – ініціатива «Листи до вільного Криму», в рамках якої на днях журналіст та політичний коментатор, оглядач сайту «Крим.Реалії» Віталій Портников публічно прочитав лист фігуранта «справи кримських мусульман» Владлена Абдулкадирова. Про це повідомило Представництво Президента України в АРК.
Владлена Абдулкадирова російська влада незаконно засудила до 12 років позбавлення волі в колонії суворого режиму за «терористичну діяльність».
«Наразі кримський активіст знаходиться у виправній колонії № 21 селища Ікса Архангельської області РФ. Стан здоров’я Владлена стрімко погіршується: через погану якість харчування у політв’язня проблеми з печінкою та нирками, у нього погіршився зір», – йдеться у повідомленні.
Владлен Абдулкадиров в листі звернувся до колег в Україні: «Пишу вам із Архангельської області. Влітку 2024 року мене етапували сюди з Липецької області. Вдячний вам усім за те, що ви витрачаєте свій дорогоцінний час на підтримку тих, хто несправедливо засуджений та проходить життєве випробування під виглядом ув’язнення», – пише кримчанин.
Як відомо, акція «Листи до вільного Криму» розпочалася у квітні 2023 року в Україні. Її мета – нагадати про українських бранців Кремля, а також продемонструвати та висловити їм слова підтримки. Крім того, листи є знаком для адміністрацій російських в’язниць, що кожен громадянин України є важливим, а суспільство стежить за умовами їх утримання.
«Листи до вільного Криму» — це ініціатива Представництва Президента України в АР Крим, громадських організацій «ПЕН Україна», «Центр прав людини ZMINA» в межах якої люди пишуть листи незаконно ув’язненим українцям, яких окупаційні адміністрації утримують в окупованому Криму або з території окупованого Криму депортували на територію РФ. Станом на 30 травня 2025 року Представництву Президента України в Автономній Республіці Крим відомо про 222 кримських політв’язнів, з них 133 — кримські татари. Крим залишається в серці кожного кримського політв’язня, навіть якщо він зараз знаходиться в найпівнічнішій точці Росії. Попри ґрати, які стримують тіла кримських політв’язнів, їхні душі та серця вільні.
Вперше ця акція була ініційована у 2023 році та тривала з 27 квітня до 27 травня. За місяць акції організатори отримали понад 350 листів для кримських політв’язнів: від рідних і друзів, від небайдужих незнайомців, від дітей, від відомих діячів. Листи надсилали з материкової частини України, Польщі, Швеції та Таїланду.
До акції долучалися високопосадовці, представники уряду, а також письменники, громадські активісти та інтелектуали. Листи до вільних серцем і душею кримчан писали також під час вручення Премії імені Ґонґадзе, на фестивалі пам’яті Романа Ратушного «Протасів Яр», на заходах «Пам’ять і відродження» у Національному ботанічному саду імені М. Гришка. А у Польщі, в місті Краків, власники кав’ярні «Нитка» присвятили ініціативі цілий день.
У 2024 році акція стала частиною Урядового плану заходів до Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та 10 роковин тимчасової окупації Криму. До кола організаторів також долучилось Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. За цей рік українці та друзі України за кордоном написали понад 1800 листів підтримки.
У 2025 році акція «Листи до вільного Криму» розширила коло партнерів-організаторів, до ініціативи долучилися громадські організації «Кримський процес», «КримSOS» та медіаініціатива «Crimea Daily». Рік був плідним на результати — акцію продовжили до деокупації Криму та до звільнення останнього політвʼязня. Також організаторами було проведено низку заходів, де була представлена локація для написання листів, зокрема: цикл заходів «Дні Криму» в Полтаві, Одесі, Дніпрі, Львові, Острозі, Жіночий Іфтар в Києві, кінофестиваль «Sunny Bunny», фестиваль «Хидирлез» та інші.
В межах акції «Листи до вільного Криму» також було організовано читання листів політвʼязнів відомими людьми. Небайдужі люди стали голосами тих, у кого окупанти відібрали можливість відкрито висловлювати думки. Вони розповіли історії політвʼязнів з Криму, яких росіяни незаконно увʼязнили за їхню громадянську позицію, за підтримку власного народу та вірність Україні.
В 2024 році було опубліковано 27 записів відео з читаннями листів політвʼязнів. Звучали голоси Джамали, Миколая Сєрги, Мішель Андраде, Фагота, Фоззі, Дарʼї Астафʼєвої, Нарімана Алієва, Ахтема Сеітаблаєва, Аліма Алієва, Марії Єфросиніної, Тайри, Іси Акаєва, Ісмаїла Курт-Умера, Марʼяни Пироги, Дмитра Однороженка, Рорі Фініна, Саші Чемерова та інших.
За 2025 рік вже 8 людей стали голосами політвʼязнів — Віталіна Біблів, Ірина Цілик, Григорій Бакланов, Катерина Калитко, Антоніна Хижняк, Олексій Ерінчак, Ганна Різатдінова та Володимир Єрмоленко.
«Сестро, знай, боремося за тебе!» – написав в листі до кримчанки Галини Довгополої, яка стала символом боротьби за свободу, український журналіст сайту «Крим.Реалії» Владислав Єсипенко. В листі йшлося:
«Привіт, Сестро! Думаю, я можу так тебе називати, тому що, сидячи в сусідніх камерах Сімферопольського СІЗО, ми підтримували одне одного, боролися і вірили в нашу перемогу. Влітку, коли приходила спека, і конвоїри відкривали «годівниці» на дверях, у нас була можливість не тільки чути один одного, але й бачити. Ми багато говорили про те, як жилося тобі й кримчанам в окупації, про дітей і про майбутнє України. Про тюремні тяготи й негаразди ти розповідала з гумором, властивим тільки тобі. Знаю, що у Лефортово ФСБшники не давали тобі спати і позбавляли сигарет, а ти посміхалася їм і «курила» серветки… Так вийшло, що в день твого етапування в колонію, мене везли до ФСБ на чергові слідчі дії. Йдучи по тюремних коридорах, я обійняв тебе (порушення порядку конвоювання ув’язнених), ти співала українські пісні, а інспектор, який супроводжував нас, мабуть, отетерівши від такого нахабства, не зміг зробити навіть зауваження… Відомо, що твоє здоров’я у в’язниці сильно похитнулося, але не твоя віра в Україну. Сестро, знай, що я і багато небайдужих людей боремося за тебе і твоє дострокове звільнення! Вірю, що зустріну тебе живою на українській землі!..»
РФ утримує у місцях позбавлення волі близько 17 кримчан та українських активістів, вік яких перевищує 60 років.
Упевнений, що Галину Довгополу, ув’язнену в окупованому Криму з політичних мотивів, в Україні не забули», – зазначає журналіст Владислав Єсипенко.
Матеріал створено НСЖУ за підтримки шведської правозахисної організації Сivil Rights Defenders.
Інформаційна служба НСЖУ
