Не тільки соціально важливі теми, а й загалом увесь контент у виданні має бути цікавим і приваблювати аудиторію. Тут важливо поєднання якісного змісту із привабливою формою. Про те, які інструменти можна застосовувати для підвищення інтересу до видання, ішлося під час вебінару «Як зробити соціально важливі та правозахисні теми цікавими? Мультимедійні інструменти для журналіста». Вебінар, що входить до циклу «Організація роботи місцевих медіа в умовах пандемії COVID-19», проводив Ілля Суздалєв, медіаексперт, керівник представництва польського телеканалу «Белсат TV» в Україні, викладач журналістики.
Нові платформи – вимога часу
Спікер вебінару зазначає: якщо раніше місцеві газети мали своєрідну монополію на інформаційний простір у своєму регіоні, і конкуренція була обмежена, то зараз ситуація зовсім інша. Поява нових ресурсів-конкурентів, роздержавлення спонукають редакції до того, щоб змінювати підходи до роботи.
«На перший план виходить універсальність – як кожного члена редакції, так і продукту, який ми виготовляємо. Сучасна аудиторія – люди, які можуть бути з вами – розосереджуються по різних платформах. І ми всі маємо іти за аудиторією», – коментує Ілля Суздалєв.
Щонайперше він радить завойовувати аудиторію у соцмережах, найпопулярнішою серед яких (у сенсі інформації) є Facebook. Практично в кожному населеному пункті є Facebook-групи, де збирається багато користувачів, діляться досвідом, обмінюються інформацією. Як правило, розміщувати «просто так» свої новини там не дозволяють. Тому вихід для ЗМІ – створювати власні групи у соцмережі, які б ставали таким осередком місцевої інформації та спілкування для аудиторії.
«Це майданчик не лише для донесення своєї інформації, а й для вимірювання аудиторії за допомогою якихось публікацій, обговорення. Адже ми не завжди можемо дозволити собі провести вимірювання, бо це дорого коштує. А Facebook є таким підручним інструментом. Я, наприклад, люблю певні контраверсійні пости, дивлюся, як реагує аудиторія. Це важливо, щоб з’ясувати, чи збігається ваша думка з думкою суспільства і взагалі що суспільство думає з того чи іншого приводу», – зазначає Ілля Суздалєв.
Часом можуть допомогти навіть спровоковані у такій групі суперечки, бо вони, як правило, залучають усе більше людей і допомагають наростити аудиторію.
«Потрібно мати і звичайну сторінку, де ви будете постити новини, інші матеріали і займатися просуванням – у тому числі, платним», – коментує Ілля Суздалєв.
Експерт зауважує: журналісти зараз можуть виконувати і творчу, і технічну роботу.
«За великим рахунком, журналіст може виконувати і функцію телеоператора. Навіть коли випадково опинився на якісь події, можеш зняти на телефон певний відеоряд і оперативно передати в редакцію. Якщо ідеться про певну важливу подію, то тут уже не таке значення має якість відео, головне – щоб було видно, що відбувається. І якщо для телебачення таке «примітивне» відео не годиться, то для інтернет-ресурсу – цілком підійде, навіть якщо його змонтувати в примітивному редакторі та додати до текстового матеріалу», – каже спікер вебінару.
Відео є, звуку немає?
Ілля Суздалєв радить використовувати формат Caption video – ті, які можна дивитися без звуку, із субтитрами. Адже, згідно з дослідженнями, у Facebook 85% переглядів відео – саме без звуку.
«Це може бути відео з будь-якої події чи якась невелика історія, про те, що нас оточує,чи про людей. Банальний приклад – ваш сусід у дворі щодня робить зарядку. Ось про нього і можна зняти це відео – як він займається. І в титрах розповісти деталі. За бажанням, можна змонтувати під музику. Але це буде реальна історія про реальну людину», – зазначає він.
Також наводить приклад: у відеоформаті можна подавати і рекламу, таким чином надаючи рекламодавцям додаткові послуги.
«Приклад найпростішої реклами: замовник розповідає у короткому відео про свій заклад (продукт, послугу). Собівартість такої реклами нульова, але і вона має право на існування. Це мінімум, який редакція може робити. Але якщо домонтувати якісь зйомки загального плану, титри, додаткові кадри – ролик уже буде дорожчий і дасть вам змогу отримувати додаткові кошти за рекламу», – радить експерт.
Формат пояснень і експертні коментарі
Нещодавно «Белсат» започаткував формат еxplainer – відео з поясненнями, де незрозумілі або складні речі пояснюються
простою мовою. Такий формат цілком можливо застосовувати і в місцевих виданнях.
Ще один приклад – спільний проект «Белсату» в Україні й видання «Петро і
Мазепа» – коментарі експертів за принципом «теза-антитеза».
«Наприклад, теза: після коронавірусу в Україні все буде погано. Даємо коментар експерта, який каже – ні, не все погано. І пояснює – де таки буде погано, а де ні, – ділиться досвідом Ілля Суздалєв. – Звісно, на місцевому рівні давати коментар якогось столичного експерта – недоречно. Бо якщо він фахівець, то його вже не раз могли залучити до коментування національні медіа, і шукати коментар люди будуть саме на тих ресурсах. У невеликому населеному пункті варто в якості експерта запрошувати місцевого фахівця, підприємця, власника бізнесу тощо».
Лонгріди, інфографіки, ілюстрування
Ілля Суздалєв радить не нехтувати такими форматами подачі інформації, як лонгрід. Особливо вони виправдані для нарисів, репортажів. Зрештою, навіть нудну тему можна подати цікаво, якщо оформити лонгрід із цікавою візуалізацією. Допоможе у цьому платформа Tilda.
Ще один інструмент, незамінний у роботі, – інфорграфіка. Спікер радить використовувати доступні інтернет-ресурси для створення інфографік. Зокрема, ресурс Easelly дає змогу використовувати шаблони і, додаючи свій контент, виготовляти різні формати інфографік.
Для ілюстрування варто використовувати легальні ресурси – фотобанки. Зараз можна знайти і безкоштовні. Адже просто «картинка з інтернету» – це ризик порушити авторське право.
Також Ілля Суздалєв радить співпрацювати із новинними агрегаторами. Для місцевих видань це посильні кошти, але вони окупляться у вигляді нової аудиторії. А для більш ефективної роботи слід залучити SMM-менеджера, який би займався просуванням матеріалів у соцмережах. Варто також звернути увагу, щоб сторінки, групи у соцмережах не «простоювали» на вихідні. Для цього публікації можна планувати заздалегідь.
«Незалежно від того, яке ви ЗМІ, ваша основна аудиторія вже не на шпальтах друкованих видань, а в інтернеті. Це незворотній процес, тому слід активно розвивати різні платформи та застосовувати інструменти для залучення аудиторії», – підсумовує Ілля Суздалєв.
Тренінгова програма «Організація роботи місцевих медіа в умовах пандемії коронавірусу COVID-19» – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки проєкту «Права людини для України», який впроваджується ПРООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії.
