• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
Середа, 29 Жовтня, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    95-річний літопис: газета, яка писала історію Харківщини

    95-річний літопис: газета, яка писала історію Харківщини

    Олександр Пасічник про «Зорю»: як газета єднає лиманців від Лимана до Канади

    «Ця газета вкрай потрібна жителям Лимана», – лікар, який через удар російського дрона втратив ногу, в реанімації турбується про виживання локального видання

    Газета під обстрілами: «Межівський меридіан» і далі працює за 15 кілометрів від лінії фронту

    Газета під обстрілами: «Межівський меридіан» і далі працює за 15 кілометрів від лінії фронту

    Не продаються правда і принципи: робота головного редактора вінницької газети

    Не продаються правда і принципи: робота головного редактора вінницької газети

  • Юридична допомога
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    95-річний літопис: газета, яка писала історію Харківщини

    95-річний літопис: газета, яка писала історію Харківщини

    Олександр Пасічник про «Зорю»: як газета єднає лиманців від Лимана до Канади

    «Ця газета вкрай потрібна жителям Лимана», – лікар, який через удар російського дрона втратив ногу, в реанімації турбується про виживання локального видання

    Газета під обстрілами: «Межівський меридіан» і далі працює за 15 кілометрів від лінії фронту

    Газета під обстрілами: «Межівський меридіан» і далі працює за 15 кілометрів від лінії фронту

    Не продаються правда і принципи: робота головного редактора вінницької газети

    Не продаються правда і принципи: робота головного редактора вінницької газети

  • Юридична допомога
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Міжнародні новини

Данія: гроші в медіа

Степанов Максим Степанов Максим
24 Лютого, 2025 / 10:01
рубрика Міжнародні новини
0
Данія: гроші в медіа

Фото: Н. Вівчарик

Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

Реклама, субсидія від держави, платна підписка, – як живуть медіа в Данії?

У складі групи журналістів локальних медіа за підтримки Nordic Journalist Center (NJC) мені вдалося декілька днів побувати в Данії. Ми відвідали низку редакцій і, звісно, вони теж мають свої нюанси в роботі, як і українські медіа. Та зрозуміло, що данським все-таки легше. Чому ?

– Колись, пригадую, в юності, я розвозив газети, але це важко, тому пішов у офіціанти, – каже Расмус, який нині працює над проєктами у місцевій газеті в данському містечку Драгор. Фактично, Расмус є головою розвитку проєктів за гроші держави. Тут, у Данії, держава дає усім медіа кошти на розвиток, щоб була справедливість. Газетою, де працює Расмус, володіє чоловік і дружина, які не є політиками.

Пов'язанітеми

«У час повномасштабного вторгнення саме реформовані медіа надійно захищають інформаційний простір країни», – Олег Наливайко

Костянтин Григоренко: «Обрії Ізюмщини» працюють між двома вогнями. Гудіння дронів і вибухи стали фоном життя»

Це незалежна газета, що виходить раз на тиждень і поширюється (увага!) безкоштовно. Їй більше 60 років. Колись у цьому містечку вона з’явилася внаслідок попиту населення, хтось хотів знати, яка ціна на товари, хтось шукав м’ясника. Тому газета насамперед давала телефони, оголошення, а нині вона має близько 50 відсотків журналістських матеріалів, а 50 нежурналістських. Подібних газет в країні 7-10. Їх більше називають тижневиками. Є й щоденні безкоштовні газети, їх більше, десь 100-120, але там все націлено на продаж товарів і послуг, там немає журналістських матеріалів, їм треба, щоб ви скачали якийсь додаток, щось купили тощо….

Звісно, повноцінні газети, як-от в Драгорі, мають більше витрат. Адже тут є праця журналіста.

Данія: гроші в медіа 1
Данія: гроші в медіа 2
Данія: гроші в медіа 3
Данія: гроші в медіа 4
Данія: гроші в медіа 5

“Реклама в газеті “Dragor Nyt” приносить в рік 3 млн данських крон. Субсидії від уряду маємо 2 млн данських крон. Сайт переглядають люди безкоштовно. Та є план до 2028 року все змінити, щоб мати гроші не лише від реклами в газеті, а й від реклами в інтернеті, також мати платну підписку. Сьогодні в нас середній читач газети – це людина старшого віку. Ми визначаємо так, від нуля до 20 років людина формується, їде вчитись у більше місто, потім створює родину. Десь до 30 років починає накопичувати кошти, має кошти на житло вже за великим містом, повертається сюди. Основний читач має від 50 до 70 років. Ми розуміємо, що газетних читачів стає менше. Тому і думаємо про сайт, також плануємо дискусію щодо того, щоб газета продавалася за гроші, а не розносилася безкоштовно”, – каже Расмус. 

Цифри. Драгор – мале місто. Тут живе 14569 людей. Примірників газети виходить 6500 раз у тиждень. У поштові скриньки йде з них 5300. 

Сайт має 10000 переглядів щодня. У фейсбуці 17300 підписників. Виходить більше, ніж жителів містечка.

Команда редакції: власник і його дружина, три журналісти, два графічні дизайнери, дві людини у відділі продажів, одна репортерка, якій 13 років (юна репортерка пише матеріали для підлітків, щоб газета залучала таким чином і дітей тих батьків, які згодом зможуть стати користувачами платної версії), одна людина веде соцмедіа, і власне Расмус, який має проєкт за кошти від держави. Чоловік згадує, що з-поміж тем, які активно висвітлювали в газеті через війну в Україні, це і зміна системи опалення для міста, бо газу не стало, а він ішов з росії.

“Все поміняли, перерили вулиці і замінили труби, тепер тепло дає електрика. Тобто теплові насоси”,- каже він.

У газеті пишуть і політики, причому всіх партій. Листи дають від всіх, однак зважають на етику, щоб не порушувати закон. Це головний критерій.

“300 000 крон в рік йде за друк, 300 000 за доставку, 120 крон за годину отримує доставщик. Нині в основному її розвозять поляки чи румуни”,- каже Расмус.

Серед нововведень – газета хоче робити свій застосунок. 10 тис євро запланували на розробку. 1500 євро щороку коштуватиме підтримувати застосунок. Це простий застосунок, щоб читачу надходили сповіщення про нові статті.

Щодо зарплати – в Данії діють великі податки, є залежність від стажу. Журналіст загалом в цій газеті отримує 2500 тис євро на руки. (Раніше писалося про інші медіа, де, маючи десять років стажу, журналіст може мати 7 тис євро).

Увага! В одному з попередніх матеріалів із Данії йшлося на блозі про ШІ. Так от, тут в редакції використовують штучний інтелект для фактчекінгу, тут мають платну версію програми, і за допомогою ШІ визначають, чи надіслана в редакцію стаття правдива.

Данія: гроші в медіа 6
Данія: гроші в медіа 7
Данія: гроші в медіа 8
Данія: гроші в медіа 9

Онлайн-медіа “Altinget” розташоване неподалік парламенту в Копенгагені. Насамперед медіа пише про політику. Воно не аж таке прям потужне, щоб мати всюди корпункти по світу, в Америці чи Україні, але от в Брюсселі мають журналіста. Є ньюзруми в Осло, Стокгольмі.

Видання працює з 2000 року. Основна тема – це політика. Тут трудиться 45 журналістів, всього фокусуються на тридцяти темах. Є невелика технічна команда, якій скидають аудіо, вона робить подкасти, які потім ідуть на сайт, в соцмережі.

Спершу безплатно можна переглянути заголовки, та потім, щоб почитати статтю, доводиться платити. 130 крон для звичайних користувачів на місяць. Однак медіа має і нішеві видання. Там ціна різна – залежно від кількості читачів, від цінності інформації. Наприклад, є розділ, на який підписані низка міністерств.

В дворі тут мають місце для зустрічей, з квітня по вересень місце збирає людей на нетворкінги.

Щодня виходить 8 новинних статей, із розрахунку в середньому 3 статті від автора на тиждень.

Тут теж є субсидія від держави – 1- 1,5 млн євро на рік. 

“Ми витрачаємо 4 млн євро на рік, тож субсидії не вистачає, “- каже редактор Якоб Нільсен.

Данія: гроші в медіа 10
Данія: гроші в медіа 11
Данія: гроші в медіа 12
Данія: гроші в медіа 13

Доходи розподілені так: менше 20 відсотків дає реклама, 80 відсотків дають передплатники – всього це 9-10 млн на рік.

Теми є й про Україну: скільки йде грошей на Україну від Данії, історія дівчинки з Бучі, досвід данського посла в Україні, репортаж з подорожі в Україну редактора видання. Окрім тем війни, тут цікавить читача клімат, політика, щось особисте, таке як інтриги в політиці тощо.

Тут кажуть, що журналістика входить у двадцятку найоплачуваніших професій…

Назарій Вівчарик

Попереднє

«Розстріляна свобода слова»: журналісти згадують шок перших днів вторгнення

Наступне

«Травмо-орієнтоване лідерство: підтримка редакцій у складні часи» (Анонс)

Схожі новини

Нобелівський лауреат запропонував спрямувати податок на багатство на підтримку незалежної журналістики
Новини

Нобелівський лауреат запропонував спрямувати податок на багатство на підтримку незалежної журналістики

24/10/2025
Світ не має права мовчати, коли журналістів убивають дрони: загинуло двоє журналістів FREEДОМ
Новини

Світ приголомшений убивством Росією двох журналістів у Краматорську: офіційні заяви

24/10/2025
У Відні відкривається IPI World Congress and Media Innovation Festival
Новини

У Відні відкривається IPI World Congress and Media Innovation Festival

23/10/2025
«Литовський досвід підтримки медіа може працювати і в Україні», – Сергій Томіленко
Новини

«Литовський досвід підтримки медіа може працювати і в Україні», – Сергій Томіленко

15/10/2025
Наступне
«Травмо-орієнтоване лідерство: підтримка редакцій у складні часи» (Анонс)

«Травмо-орієнтоване лідерство: підтримка редакцій у складні часи» (Анонс)

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Черкаський аграрій Олексій Васильченко з початком війни повернувся в Україну, щоб допомагати фронту

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • «Вибух за двісті метрів від дому»: голова Спілки журналістів про нічну атаку на київський Поділ

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Світ не має права мовчати, коли журналістів убивають дрони: загинуло двоє журналістів FREEДОМ

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

«У час повномасштабного вторгнення саме реформовані медіа надійно захищають інформаційний простір країни», – Олег Наливайко

«У час повномасштабного вторгнення саме реформовані медіа надійно захищають інформаційний простір країни», – Олег Наливайко

28/10/2025

Костянтин Григоренко: «Обрії Ізюмщини» працюють між двома вогнями. Гудіння дронів і вибухи стали фоном життя»

Костянтин Григоренко: «Обрії Ізюмщини» працюють між двома вогнями. Гудіння дронів і вибухи стали фоном життя»

28/10/2025

Український фіксер Іван Захаренко постраждав під час супроводу німецьких журналістів у зоні бойових дій (оновлено)

Український фіксер Іван Захаренко постраждав під час супроводу німецьких журналістів у зоні бойових дій (оновлено)

28/10/2025

95-річний літопис: газета, яка писала історію Харківщини

95-річний літопис: газета, яка писала історію Харківщини

27/10/2025

Чи стикалися ви з харасментом на роботі? Результати опитування телеграм-каналу НСЖУ

Чи стикалися ви з харасментом на роботі? Результати опитування телеграм-каналу НСЖУ

27/10/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: [email protected]

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична допомога
  • Навчання