Російські удари взимку 2025–2026 років завдали критичних пошкоджень будівлі Книжкової палати України в Києві, поставивши під загрозу унікальний архів друкованих видань, що налічує понад 15 мільйонів одиниць зберігання.
Про наслідки обстрілів і боротьбу за порятунок фондів медіаексперту Сергієві Чернявському для публікації в «Детекторі медіа» розповіли директорка установи Ольга Васьківська та заступник директора з наукової роботи Микола Сенченко.
26 грудня 2025 року та в ніч проти 9 січня 2026 року ворожі удари кілька разів вражали житлові квартали поруч із будівлею палати. Вибухові хвилі вибили всі вікна першого поверху, знищили систему опалення — труби замерзли й полопалися, радіатори розірвало. Пошкоджена покрівля почала протікати, і вода просочилася на 9-й, 6-й та 4-й поверхи, де зберігаються фонди. Каналізація не працює вже понад місяць. Співробітники рятували архіви власними силами: накривали стелажі плівкою, боролися з вологою за допомогою сушарок. Три промислові осушувачі потужністю 15 кВт кожен працювали одночасно, споживаючи 45 кВт на годину.
— Інженерні мережі, яким понад 30 років, не витримали вібрації. Будівля трималася «на чесному слові», а цей обстріл став останнім ударом, — зазначив Микола Сенченко.
Книжкова палата України заснована у 1919 році й каталогізує та зберігає всі друковані видання, видані в Україні з 1917 року. Серед 15 086 218 одиниць зберігання — газетний фонд (понад 11 мільйонів примірників), книги (понад 1,2 мільйона), журнали, плакати, ноти, картографічні матеріали.
Особливу цінність становить так званий спецфонд — видання, вилучені радянською владою з ідеологічних міркувань: підручники з української мови та літератури, твори репресованих письменників, документи УНР із підписами Винниченка і Петлюри. Саме Книжкова палата зберегла цей фонд цілісним.
Річний бюджет установи у 2026 році — 20,4 мільйона гривень. Ці кошти повністю йдуть на зарплату 115 співробітників (у середньому 12,4 тис. грн). Комунальні послуги установа сплачує з власних надходжень — близько 1,6 мільйона гривень на рік. На капітальний ремонт коштів немає взагалі, і це — попри те, що палата є об’єктом національного надбання та стратегічним підприємством.
— Щороку у бюджетних запитах просимо кошти на капітальний ремонт і щороку отримуємо відмову, — каже директорка Ольга Васьківська.
Частину архівів уже оцифровано: завдяки гранту фонду Ротшильда збережено унікальний фонд єврейської преси, оцифровано газети 1917–1922 років часів Української Народної Республіки. Зараз у пріоритеті — сканування видань, що фізично розсипаються, та праць репресованих авторів. Планується створення власного цифрового депозитарію.
Для відновлення будівлі потрібні промислові осушувачі, повна реконструкція даху, заміна всіх інженерних мереж і комплексна діагностика конструкцій. Без цільового державного та міжнародного фінансування установа з цими завданнями не впорається.
Фото Сергія Чернявського
