Одне з найпівнічніших міст України – Семенівка, що на Чернігівщині. Семенівська міська громада до повномасштабного вторгнення рф славилася гарними людьми і чудовими краєвидами. Вистачало й яскравих подій, які відображалися на таких же яскравих у кольорах шпальтах місцевого тижневика «Життя Семенівщини». Тепер прикордонна місцевість понівечена обстрілами, чимало сіл обезлюдніли, у багатьох подіях застигли барви тривожності. Але редакція медіа тримається: щотижня свіжий випуск газети вирушає до свого читача, група у фейсбуці оперативно наповнюється інформацією для багатотисячного кола користувачів.
– Редакція розміщена в середмісті, від якого до кордону близько 12 кілометрів, – каже Сергій Висоцький, головний редактор газети «Життя Семенівщини». – Про спокійне життя з таким сусідством годі й говорити. Ось на вихідних, 16 березня, неподалік вдарили балістичною ракетою. Хоча буває й затишшя, а потім – ніби показяться, стріляють усім, що літає… Біля моєї садиби теж не раз «прилітало». Як почався нинішній рік з масштабних обстрілів, так і зараз триває. Наслідки – глибоченні вирви, потрощені будівлі, троє людей загинуло у різний час. Я все постійно фіксую на камеру для історії, думаю, прийде час, коли зможемо все оприлюднити.
Мотивацією для перебудови роботи стала підтримка від НСЖУ
Сергій Висоцький зі знанням справи говорить про сучасні методи подання інформації, що не завжди характерно для працівників локальних медіа. Втім, багато з них трансформувалися від початку великої війни, щоб люди отримували перевірену і правдиву інформацію, аби зберегти і розширити свою аудиторію. Що успішно зробила й редакція газети «Життя Семенівщини». А без сучасних ґаджетів виконувати такі завдання просто неможливо. Мотивацією для перебудови роботи стала підтримка від НСЖУ.
– У 2023 році я довідався від голови Чернігівської обласної організації НСЖУ Олександра Назаренка, що Спілка проводить конкурсний відбір медіа для участі у проєкті щодо переоснащення редакцій”’. Тоді подумав про шанс, який може випасти нашому колективу, – пригадує той період головний редактор. – До заповнення заявки на участь у конкурсі підійшов більш ніж серйозно. Дуже вже ж хотілося отримати ноутбук. Бо тоді в нас жодних коштів для оновлення комп’ютерної бази не було. Мабуть, усі газетярі країни пам’ятають, що Чернігівська область стала ще у 2018 році пілотним проєктом із запровадження пересувних поштових відділень замість стаціонарних. Попри численні протестні голоси тодішня «реформа» набрала обертів. У редакцій газет різко зменшилися наклади, а також і надходження коштів. Згодом велика війна тільки загострила проблеми. Але й “Укрпошта” не дрімала. У 2023 році поштовики, як мовиться, продовжували просто на очах руйнувати своїми так званими реформами систему доставки газет, масово скорочуючи листонош. Ніхто не брав до уваги проблеми регіонів, особливо прикордонних чи прифронтових, де друковані видання залишалися для людей єдиним засобом отримання життєво необхідної інформації. Ми з колегами бачили, до чого все котиться. У нас тоді розпочалися ще й інтенсивні обстріли населених пунктів громади, люди почали масово виїздити у безпечніші місця. На той час уже досить активною була група газети у фейсбуці. Було розуміння, що варто розвивати напрямок роботи в інтернеті. Але одного бажання замало… Не відкрию Америки, коли скажу, що газетярі місцевих видань – народ небагатий. У редакції з семи працівників, які випускали газету до початку війни, залишилося тільки троє – я, дизайнерка і бухгалтерка, всі на мінімальній зарплаті. Навіть годі й думати було про оновлення матеріально-технічної бази. Мали тоді залишки від кращих часів – два стареньких комп’ютери, один з них годився лише для набору текстів. Рекламний ринок майже повністю просів, коштів ні на що не вистачало.
І тут – конкурс від НСЖУ. Коли дізналися, що наша редакція увійшла до десятка медіа, яким нададуть ноутбук, без перебільшення скажу, що нашій радості не було меж, – запевняє Сергій Висоцький. – Вручення ноутбуку й стало початком трансформації редакції. Головне, що наш невеличкий колектив побачив перспективи розвитку. Ми відчули, що є підтримка.
– Бували ситуації – хоч плач, коли раптово вимикали світло. Особливо відчутно це було взимку 2022-2023 років. Не встигла на комп’ютері зберегти верстку сторінки чи правки, і вся робота могла піти нанівець, – розповідає дизайнерка редакції Лариса Єрмоленко. – Потім багатогодинні вимкнення припинилися на прикордонні. Але від обстрілів ніхто не застрахований, траплялися випадки влучень в об’єкти мережі електропостачання. Світло надовго зникало. Доводилося підлаштовуватися під години ввімкнення, навіть нічної пори. Але жодного випуску газети не зірвали. Та коли отримали нове обладнання, то прийшло заспокоєння, при потребі можна було скористатися ноутбуком, який із зарядженою батареєю може кілька годин безперебійно працювати. Ще згадуються випадки, коли редакцію зверталися люди, які оформляли папери для отримання грошової допомоги. І такі роботи теж виконувалися на ноутбуці. А зараз, я б сказала, наш редактор його з рук не випускає.
Фаховий підхід забезпечує розвиток медіа
Відео у прямому ефірі стало ледь не основним інструментом подачі різноманітного контенту, який з телепрограм перекочував на терени інтернету. Стрімерів зараз вистачає. Але чи достатньо професіоналів? Тут відповідь неоднозначна. Сергій Висоцький з тих журналістів, які звикли керуватися принципом фаховості у своїй діяльності. Ще, як говорила його наставниця, ексредакторка «Життя Семенівщини» Катерина Дика, він схоплює усе нове у роботі та усе цікаве при підготовки матеріалів.
– У журналістиці працювала більше тридцяти років, – наголошує пані Катерина, – коли прийшов час виходу на пенсію, моїм наступником став Сергій. Я його приймала на роботу, і побачила у ньому якості, котрі мають бути притаманні редакторові. На його долю випали, мабуть, найважчі роки в історії газети. Але радію, що колективу вдається долати труднощі, проводити також волонтерську роботу. Я часто буваю у редакції, допомагаю, чим можу. Наш зв’язок поколінь тримається на добрих стосунках. І хоч я шанувальниця друкованого слова, але з великою цікавістю тепер дивлюся матеріали у нашій групі у фейсбуці. Стала дописувати й поширювати інформацію. Маю гарні враження і від прямих ефірів, які проводить Сергій. Переконана, що саме така робота – крок уперед для місцевого медіа.
Аби такі кроки стали можливими, Сергій Висоцький пройшов відповідне навчання наприкінці минулого року, відібрали його кандидатуру теж на конкурсній основі. Опановувати нові знання було цікаво і відповідально. На додачу редакція отримала й необхідне обладнання. Завдяки новаціям відкрилася для редакції нова сторінка розвитку.
– Тепер вкупі з ноутбуком маємо невеликий, але багатофункціональний технічний комплекс для роботи в інтернеті, – говорить Сергій Висоцький. – Зважаючи на те, що багато людей мусили залишити рідні місця через постійні загрози, то для них об’єднавчим майданчиком і стала група газети «Життя Семенівщини» у фейсбуці. Там ми розповідаємо, як і в друкованій версії, про події нашої громади, готуємо матеріали про захисників і захисниць, вчасно інформуємо про гуманітарну допомогу, надаємо роз’яснення фахівців з питань, які найбільше цікавлять людей. Кількість учасників інтернетівської групи постійно збільшується, і невдовзі досягне 11 тисяч (тоді як разовий наклад друкованої версії газети, на жаль, не дотягує до тисячі примірників). Ми не приймаємо у нашу групу усіх, хто подає запити. Намагаємося не допустити тих, які можуть робити провокації чи іншим чином нашкодити. Але не про них зараз мова. Головне, що від семенівців отримуємо багато позитивних відгуків. Є відчуття, що робимо потрібну справу. А ось разовий наклад друкованої версії газети, на жаль, не дотягує до тисячі примірників.
Поталанило медійникам Семенівки з місцевою владою
У своїй розповіді редактор весь час наголошував на стійкості колективу, на умінні об’єднувати зусилля, щоб розвиватися всупереч проблемам воєнного періоду і близького прикордоння, коли хочеться менше думати про загрози.
Ще редакції, можна сказати, поталанило з місцевою владою, бо коли у нинішньому році у міському бюджеті з’явилися фінансові можливості, то кошти були спрямовані й для допомоги медійникам.
– Нам поталанило з місцевою владою, – підхоплює думку головний редактор. – Редакція має хорошу співпрацю, яка будується на взаєморозумінні з міським головою Семенівської громади Сергієм Деденком і депутатським корпусом. За ініціативи міського голови була розроблена програма «Про підтримку місцевої преси», яку підтримали депутати, з річним бюджетом у триста тисяч гривень. Місцева влада розуміє потреби старшого покоління Семенівської громади. Це люди, для яких друкована газета залишається головним носієм інформації, вони їй довіряють. Газета допомагає у повсякденному житті відчувати подих стабільності, не бути осторонь справ громади. А для нас важливо, щоб медіа «Життя Семенівщини» стало мультимедійним, бо, вважаю, таким нас хочуть читати, бачити і чути семенівці.
Національна спілка журналістів України реалізувала проєкт «10 ноутбуків для локальних медіа», який був спрямований на технічне оснащення редакцій, спільно з Українським Медіа Фондом завдяки фінансовій підтримці шведського агентства SIDA.
Людмила Мазнова, інформаційна служба НСЖУ
Фото з архіву редакції
