До сорокових роковин найбільшої техногенної катастрофи людства Чорнобиль повертається у світлинах. У Центральному офісі Національної спілки журналістів України відкрилася фотовиставка «Чорнобиль: 40 років потому». Фотографії, представлені на виставці, – жива пам’ять, зафіксована журналістами, які працювали в зоні ЧАЕС, і розповідали про трагедію світові.
Ініціатива – Київської організації Національної спілки журналістів України. Організатори свідомо не акцентують увагу на авторстві світлин. Головним у цій експозиції є досвід – журналістський і людський. На кожній світлині зафіксовані рух, тривога, невідомість і робота, яку потрібно було виконати, попри все. Погляд крізь об‘єктив ловив те, що не завжди можна описати словами, невидиму небезпеку. Емоції того часу ніби застигли у просторі 2026 року у спогадах людей, які документували свідчення, були учасниками ліквідації.
–Наше зібрання – нагода подякувати журналістам, які з ризиком для здоров’я і життя висвітлювали трагічні події Чорнобильської аварії. Вшанувати пам’ять тих, кого вже немає серед нас, – каже голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко. – Сучасне гасло НСЖУ «Журналісти важливі!» об’єднує медійників різних поколінь, військових журналістів. Всі вони виконують свій професійний обов’язок, доносячи правду.
У центрі події – спілкування з людьми. Серед гостей – журналісти, ліквідатори, військові. Кожен із них ділився власною історією, що додає до масштабної історії катастрофи деталі й сенси.
–У критичний для країни час завжди з’являлися потрібні люди, які готові стати попереду, – переконаний Микола Хрієнко, заслужений журналіст України, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. – Мені доводилося це бачити, коли працював вахтовим методом, пишучи про події на АС. І потім під час Майдану, і зараз, коли триває війна, теж знаємо про них.
– Окремий вимір пам’яті – книги. Вісімнадцять видань, у яких зібрані свідчення очевидців і світлини, вийшли друком у різні роки за сприяння Київської організації НСЖУ, – наголошує заступниця голови Київської організації НСЖУ Алла Малієнко.
Чорнобиль не закінчився у 1986-му. Він продовжується через чотири десятиліття у спогадах, світлинах, фільмах. І ця виставка – не лише про минуле, а про потребу і здатність пам’ятати.
Людмила Мазнова
