Російські боєприпаси – часті непрохані «гості» в Семенівській громаді Чернігівської області, яка з трьох боків оточена територією рф. «У травні в кількох сотнях метрів від мого будинку в Семенівці впав російський шахед. А ось буквально днями на мій город на околиці міста залетів артилерійський снаряд, мабуть, від гаубиці», – розповів НСЖУ головний редактор газети «Життя Семенівщини» Сергій Висоцький.
У розпорядженні редактора – власний 15-річний ноутбук, на якому можна лише набирати документи і переглядати деякі сайті в інтернеті. На єдиному комп’ютері, який нормально працює, верстають газету і наповнюють фейсбук-групу… Щоправда, нещодавно редакція виграла конкурс НСЖУ і незабаром отримує від Ukrainian Media Fund новий ноутбук – це поліпшить стан редакційної комп’ютерної техніки.
На початку війни редакції довелося пережити важкий період облоги. Семенівка розташована, по суті, на острові між річками Снов і Десна. Мости було підірвано. Тож номер, який вийшов 24 лютого 2022 року, потрапив до читачів лише у квітні.
Але острівне положення мало й свої плюси: в місті залишився невеличкий загін прикордонників, і окупанти, пройшовши крізь Семенівку колонами, відтак побоювалися туди потикатися. Лише наприкінці березня, коли прикордонникам наказали відійти в Чернігів, російські військові на пів дня зайшли в Семенівку, щоб «покошмарити» місцеву владу і пограбувати містян. Спробували вдертися й у редакцію, але, на щастя, двері витримали, і мародери пішли шукати легшої наживи.
– Ви не уявляєте, яке це було полегшення – коли повернулися наші військові й поліція! В людей був такий підйом, що словами не передати. Скажу про себе: коли побачив наших військових, вперше за півтора місяці виспався спокійно, – розповідає Сергій Висоцький.
Регулярний щотижневий друк редакції вдалося відновити 12 травня. Залишалися передплатні кошти, були невеликі рекламні надходження, допомогли міськрада й Національна спілка журналістів України, а під час передплати на друге півріччя 2022 року газету непогано підтримали читачі – тоді ще не було таких масованих обстрілів, які розпочалися згодом.
Фінансова стійкість під час війни далася «Життю Семенівщини» непросто. Із довоєнних 7 працівників довелося скоротити чотирьох. Решті зарплати зменшено до мінімальних. Редакція завдячує колишній головній редакторці Катерині Дикій, яка відчутно допомагає на волонтерських засадах: пише статті, повідомляє новини та підказує цікаві теми.
Тим часом, у газеті з 8 сторінок залишилося лише 4. Після знищення прикордонних сіл тираж «Життя Семенівщини» упав більше ніж удвічі до нинішніх 1200 примірників.
– В останні два місяці систематичними обстрілами ці села буквально стирають з обличчя землі, – каже редактор. – Села обстрілюють з різних напрямків з перервами, але щодня. Зараз не буває спокійного дня без обстрілу Семенівської громади. У прикордонних населених пунктах немає інтернету, і українське телебачення туди не дістає. А оскільки росія посилила сигнал (до речі, навіть російський мобільний зв’язок туди дістає), тамтешні місцеві жителі можуть тільки дивитися російське телебачення і читати українські газети. Тож для нас не виходити – не варіант.
Раніше багатьох місцевих жителів російські телеканали легко вводили в оману. Тепер же, коли обстріли з боку рф не припиняються, люди краще розуміють, що до чого.
Не тільки журналістська робота, а й волонтерство: редакція допомагала збирати кошти військовим на рації та виготовляти для них грубки. Фото Сергія Висоцького
Добре дісталося від російських сусідів і самій Семенівці – ще в травні її буквально «прасували» керованими авіабомбами, аж поки ППО не «приземлило» два російські літаки і три гелікоптери. Після цього росіяни переключилися з авіації на міномети, гради, урагани та інші артилерійські засоби…
– Оптимізму нам додає велика кількість учасників нашої групи у фейсбуці – понад 9 тисяч. Це говорить про те, що видання людям цікаве, наші новини відслідковують, і газеті з 91-річною історією треба працювати далі, – каже Сергій Висоцький.
Підтримка видань на прифронтових та деокупованих територіях – серед пріоритетів Національної спілки журналістів України. 28 газет отримали від НСЖУ фінансову підтримку для випуску принаймні одного номера, з них значна частина завдяки партнерам Спілки отримала стабільне багатомісячне фінансування. Також НСЖУ підтримує прифронтові видання і журналістів комп’ютерною технікою, фотоапаратами, електрогенераторами, павербанками та захисним спорядженням.
Максим Степанов, інформаційна служба НСЖУ
