Десяток автомобілів для ЗСУ та інша допомога – Хорольська громада на Полтавщині згуртовано працює на Перемогу. Значний внесок у цю справу робить Микола Копайгора – директор ОЗ «Хорольська гімназія», Заслужений працівник освіти України, активіст волонтерського руху Хорольщини спільно з благодійним фондом «Інтелект», що на теренах навчального закладу. Інтервʼю із ним вийшло в газеті «Вісті Хорольщини» у межах проєкту НСЖУ «Ми з України!».
Як розповів журналістам пан Микола, 26 лютого він поїхав власним автомобілем у військову частину, повіз бронежилети, бо не було нічого необхідного для захисників.
«Там я також поцікавився чи є продукти харчування, на жаль, відповідь була – «ні». Асолютно не думаючи, я відразу телефоную до свого закладу освіти і розповідаю цю невеселу ситуацію. Повернувшись із військової частини (недалеко від Полтави), зайшовши до гімназії, на мене вже чекала «повна гора» продуктів харчування, різноманітної консервації і т. д. І 27 лютого ми поїхали 2 автомобілями, з причіпами заповненими їжею, до військової частини. Пономаренко Микола Віталійович та Рубашко Сергій Миколайович – наші захисники, через яких почалася ось така моя волонтерська діяльність. Випадковість, яка зобов`язала бути відповідальними», – розповідає волонтер.
На теренах опорного закладу «Хорольська гімназія» з 2001 року існує благодійний фонд «Інтелект», який заснований батьківськими комітетами та працює уже 22 рік. Як каже Микола Копайгора, спрацював і багаторічний досвід співпраці з батьками, громадою, учасниками освітнього процессу, які давно зрозуміли, що вся допомога, всі принесені речі, продукти харчування, гуманітарна допомога обов`язково піде на призначені цілі.
Загалом підрахували, що вже відправили 10 автомобілів для ЗСУ за кошти фермерів, підприємців, пересічних громадян.
«За новинами в громаді та Україні слідкують наші земляки з різних географічних куточків і навіть континентів. Американці українського походження, родом із села Штомпелівка, вирішили зробити свій вклад у здолання ворога. Перебуваючи далеко за океаном, усім серцем і душею наші земляки залишаються близькими до Батьківщини і до біди українського народу. Тож небайдужі патріоти передали 6000 у.о. хорольським волонтерам для придбання автомобілів військовим. Дуже приємно, що величезна кількість людей на Хорольщині, які завжди готові допомогти, але і за океаном таких добровольців не менше, які піклуються про Україну».
Він наголошує: відстань – це не проблема. Проблема – чи є бажання та стимул допомагати.
«Є у нас дуже зворушливий випадок, коли дідусь, у якого мінімальна пенсія, щомісяця приносить 200-300 грн. допомоги, бо його син на фронті, говорячи: «Я знаю, що ці гроші точно підуть на потрібне і це допоможе моєму сину, який зараз далеко від мене». Отакі випадки дійсно вражають до глибини душі. Бо тільки разом здолаємо вогога! Тільки разом ми переможемо!» – каже пан Микола.
