Валентину
Войчуну – 52 роки. Чоловік мешкає у селі Гать, що у Торчинській громаді.
Має чимале господарство і щиро захоплюється тим, чим займається. Окрім буденних
справ, має ще одну – улюблену. До початку повномасштабної війни придбав
коптилку та вудив м’ясо. Полюбилися копченості і родині, і друзям, а тепер уже
й українським воїнам. Сидіти, склавши руки, поки хлопці віддають своє життя за
Батьківщину, – не може і не хоче. Працювати заради перемоги, каже, – мусить
кожен. Матеріал
про нього вийшов у виданні «ВолиньPost» у межах проєкту НСЖУ «Ми з України!»
Пів року чоловік активно волонтерить. За увесь час передав бійцям близько
півтори тонни м’яса та щонайменше півтори тисячі банок тушонок і каш.
Розповідати про добрі діла журналістам соромився, утім врешті таки
погодився.
24 лютого чоловік
пережив важко. Допомогли, каже, пігулки і робота.
«Пам’ятаю виступ президента. Чую – війна. Стало неприємно на душі, все
перевернулося. На таблетках навіть сидів, бо це великий шок. Ступор був перші
дні, а потім надумав таки до роботи братися і ЗСУ помагати. Написав у місцевих
спільнотах у фейсбуці, що збираю гроші на м’яско для наших захисників. Люди
щедрі такі на початку були, грошей багато скидали», – пригадує Валентин.
М’ясо, зауважує, недешеве, але воїни потребують смачної та калорійної їжі.
Спершу взялися за тушонку. Готують, розповідає, всі гуртом, а внучка задає
настрій і співає «Ой, у лузі червона калина» поруч.
Дещо згодом вирішив таки повернутися до улюбленої справи і коптити м’ясо, щоправда, для воїнів і безоплатно. Гроші – лише за сировину.
«Минулого року купили з дружиною оту коптилочку. Величенька вона у нас – до п’ятдесяти кілограмів. Знову написав у фейсбуці, що починаю збір коштів. Перший зателефонував Шевчук(волинський волонтер Ігор Шевчук – ред.), мовляв, давай спробуєм, я привезу м’ясо. Для своїх рідних, які воюють, часто замовляють. А дзвонять – звідусіль», – додає чоловік.
Окрім того, чоловік
встигає знімати відео для ТіkТоk. Ба більше, робить це самостійно.
«На сторінці все про копченості. Такі уривочки під музику викладаю. А що там
вести? Сам усе роблю, звісно. Сім’я не допомагає з цим ділом, вони –
непопулярні (усміхається – ред.). За читачами я не бігаю, мені однаково,
то аби пам’ять була», – пояснює Валентин Войчун.
Відео Валентина часто
потрапляють у рекомендації ТіkТоk, тож на ролики натрапляють і військові.
«Телефонує до мене якось чоловік. Представився воїном ЗСУ і сказав, що часто
мої відео дивиться. А я коли щось публікую в ТіkТоk – пишу, що для захисників готую.
Попросив у мене чотири курки», – пригадує чоловік.
Він переконаний: одні воюють –
інші повинні тут працювати. На жаль, не всі це усвідомлюють.
«Скільки війна буде тривати – стільки й
допомагатиму. От зараз закупив 150 баночок півлітрових, підключив ще товариша,
який пасіку має, і будемо туди мед наливати. Осінь – за кілька днів, тож треба
імунітет підвищувати. А якщо з горішками – неперевершений смак!» – ділиться
Валентин Войчун.
Та й на День Перемоги, підкреслює, вже плани є:
«На Перемогу завалимо в коптилку ковбаси два метри! Ух,
смакота (усміхається – ред.). Пити не буду, бо не вживаю алкоголь зовсім.
М’яса на все село нароблю і буду вгощати! А після свята – далі до
роботи».