Бренд «Parasol’ka» з Луцька розробив дощовики для українських військовослужбовців. Перша партія вже поїхала в Сєвєродонецьк, Авдіївку та Запорізьку область. Про те, як дві жінки-підприємиці на волонтерських засадах шиють військовим необхідне спорядження, написали журналісти видання Район.Луцьк у межах проєкту «НСЖУ» «Ми з України!».
Засновниця бренду «Parasol’ka» Вікторія Денищенко переїхала в Луцьк з окупованого Криму. Тут у 2016 році познайомилася з Катериною Яценюк, яка працювала дизайнеркою та створювала м’які дитячі іграшки на великому підприємстві. Разом вони розпочали шити чохли для одягу. Згодом асортимент бренду почав розширюватися. Зараз, разом з Катериною, вони розробляють різну продукцію та відшивають пробні варіанти. Виготовлення великих партій довіряють підрядним організаціям. За два з половиною роки роботи одяг та аксесуари їхнього виробництва долетіли до 31 країни світу.
Коли почалася війна, справа Вікторії – як і будь-який інший бізнес – призупинив свою роботу. Навіть згодом, коли керівники країни закликали підприємців працювати, Вікторія та Катерина сумнівалися, чи доречно буде продавати чохли та плащі в час війни. Їм радили шити дощовики, але жінки сумнівалися, бо не знали всіх тонкощів такої справи.
Та все ж бажання працювати на спільну перемогу переважило. У бренду були певні кошти – відсоток з продажу продукції, який «Parasol’ka» обіцяла відвідати на армію. Саме за ці гроші жінки вирішили закупити матеріал. Роботу почали з пошуку тканини, щоправда, віднайти її на початку повномасштабного вторгнення в Україні було просто неможливо.
«Вся тканина – чорного кольору, хакі, камуфляж – розпродувалася в моменті», – пригадає Катерина.
Розробницям довелося звернутися до польських партнерів. В них знайшовся міцний, цупкий та якісний матеріал оливкового кольору. З постачальниками тканин жінки познайомилися на спеціалізованій виставці у Варшаві. Фабрика спеціалізується на виготовленні якісних водонепроникних тканин. Вони не лише відгукнулися, а ще й задонатили більшу частину тканини.
«Вони сказали: «Нехай це буде наша допомога. Це найменше, що ми можемо зробити». На той момент в них була готова тканина. Щоправда, доставити її було непросто, адже везли матеріал через всю Польщу з Гданська. Рулони ці важкі. Але полегшило роботу те, що партнери оформили цю матерію, як гумдопомогу», – каже Вікторія.
«В нас не було технічного зразка, технічного ескізу, готових лекал. Ми почали вивчати різні сайти. Ми вводили «дощовик НАТО», «військовий дощовик армії Нідерландів» і безліч іншого. Ми також цікавилися думкою військових. Питали, яким має бути дощовик», – говорить Катерина.
Зрештою, зійшлися на варіанті дощовика-пончо. Саме такий фасон дозволяє його легко знімати та одягати за максимально короткий час. Дощовик перетворюється також на плащ-палатку і може стати елементом захисту вже для декількох людей.
З придбаної тканини вдалося виготовити 50 дощовиків вартістю 75 тисяч гривень. Їх через волонтерів передали в Сєвєродонецьк, Авдіївку та Запарізьку область.
Катерина та Вікторія не зупиняються на досягнутому. Кажуть, що свою волонтерську діяльність продовжуватимуть і надалі.
Про героїзм простих людей у часи війни і має на меті розповісти проєкт «Ми з України!».
Учасники проєкту – медіа з різних регіонів України – розповідатимуть широкій аудиторії історії людей, які здійснюють героїчні вчинки кожен на своєму місці.
До проєкту можуть долучитися всі ЗМІ, які хочуть подавати відповідні матеріали про наших співвітчизників.
