До війни Оксана Курдвановська з Чернігова вела спокійний спосіб життя і не знала, що таке волонтерство. Працювала перукаркою та паралельно надавала послуги психолога. Війна перевернула все з ніг на голову. У пошуках спокою та непереборного бажання допомагати, жінка стала народним волонтером. Вона зізнається, волонтерство фактично вилікувало її від війни. Матеріал про волонтерку вийшов на сайті «Українські новини» у межах проєкту НСЖУ «Ми з України!».
Спершу Оксана випадково дізнавалася про те, кому яка потрібна допомога.
«Надійшов запит, що потрібно годувати людей, бо у них розбиті будинки. Я готувала для них їжу. Вставала о 6 ранку і починала готувати їжу. Потім інші волонтери приїжджали до мене, забирали її і розвозили, кому що потрібно. Варили борщ, кашу, макарони, оладки. Місяць ми готували цих людей. Розвозили продукти під бомбами», – розповідає Оксана.
Згодом вона почала приймати різні заявки, що кому потрібно. На той момент у Чернігові, та і не тільки там, була дуже критична ситуація з ліками, і Оксана почала шукати медикаменти, адже у когось був високий тиск, у когось передінсультний стан, у когось бронхіальна астма і люди задихалися. Спочатку ліки передавала місцевий педіатр, а потім, коли почали працювати поштові відділення, волонтерка просила своїх друзів з України та з-за кордону відправляти їй необхідні препарати. Українці та іноземці відправляли ліки Оксані з Франції, Німеччини, Польщі, Ізраїлю. Всі витрати за доставку таблеток жінка оплачувала разом з друзями. Всі ліки давали людям безкоштовно.
Попри обстріли та активні бойові дії, волонтерці вдавалося віднайти та дістати навіть дефіцитні ліки, такі як протиепілептичні препарати. На той час буквально всі ліки було важко дістати. З-за кордону медикаменти надходили спочатку в Україну, а потім через Нову пошту Оксані Чернігів. За час війни Оксана отримала з-за кордону 5 пакунків медпрепаратів та підручних матеріалів. Надсилали ліки від інфарктів та інсультів, калоприймачі, мочеприймачі, вітаміни, мазі. Жінка зізнається, що заборонених препаратів у неї не було та й потреби такої не існувало.
«Ми знаходили буквально по три таблетки. Це звісно смішно, але людина досі жива», – розповідає про свою допомогу волонтерка.
Місцева масажистка Марина, яка і сама стала підопічною Оксани, з теплотою відгукується про допомогу. Жінка пам’ятає тільки вибух і хвилю від нього. Згодом опинилася у лікарні.
«Треба було препарати кровозріджуючі і Оксана їх діставала. Приносила», – пригадує Марина.
Зараз Оксана повертається до своєї звичної роботи, тому її салон краси закрили, багато людей роз’їхалися і жінка з цього місяця почала працювати. Стриже безкоштовно військових та на донати батьків організувала психологічну розрядку для дітей. Всю війну вона знаходила час і для надання психологічної допомоги дорослим.
«Я дякую Богу, що він мені послав це волонтерство. Тому що, коли були вибухи і під ногами здригалася земля, я думала над тим, щоб приготувати їжу. Я стала безстрашна. У нас зараз сирени, але я на них не реагую. Я зрозуміла, що для мене немає нічого неможливого», – впевнена героїня.
Про героїзм простих людей у часи війни і має на меті розповісти проєкт «Ми з України!». Учасники проєкту – медіа з різних регіонів України – розповідатимуть широкій аудиторії історії людей, які здійснюють героїчні вчинки кожен на своєму місці. До проєкту можуть долучитися всі ЗМІ, які хочуть подавати відповідні матеріали про наших співвітчизників.
