Коли в Україні почалася повномасштабна війна, він якраз був за кордоном. Але в ті дні, як усі залишали країну, він до неї повертався. Аграрій із Черкащини Олексій Васильченко, розгорнув масштабну волонтерську допомогу фронту у рідному селі Піщане на Золотоніщині. Матеріал про підприємця вийшов на сайті «Прочерк» у межах проєкту НСЖУ «Ми з України!».
Так, із директоркою Піщанського будинку культури Любовʼю Шеремет вони розробили план роботи. Домовилися, що агрофірма «Маяк», директором якої є Олексій Васильченко, виділятиме м`ясо, а Любов Миколаївна організує серед піщанців його тушкування.
На їхній клич відгукнулися жінки з усієї громади. А згодом виробляти консерви для воїнів почали і працівники шкільних їдалень. З усіх навколишніх сіл потягнулися до піщанського клубу люди. Хто взявся випікати пиріжки, хто смажити котлети, хто заготовляти овочі та фрукти… Так і почали возити щотижня з Піщаного харчі в усі прифронтові зони України. Досить часто Олексій сам сідав за кермо позашляховика, щоб поспілкуватися із захисниками і з перших вуст дізнатися про їхні потреби. Водночас родина Васильчнків взялася налагоджувати волонтерські комунікації з піщанцями, які давно жили за кордоном. Бронежилети, плитоноски, берці, інше солдатське спорядження, а ще дефіцитні ліки, далекоміри, прибори нічного бачення… На все це ніхто не шкодував грошей, ідеться в матеріалі.
До військкомату Олексій Миколайович теж пришов сам. Для того, щоб відстояти право того чи іншого механізатора працювати в тилу, бо ж війна війною, а хліб комусь теж треба вирощувати. І солдати повинні воювати не на порожній шлунок, і продовольчу програму треба виконувати, аби не спровокувати в країні паніку щодо голоду, про який почали говорити всі, кому не лінь. А дізнавшись у військкоматі, що бійцям вкрай необхідна техніка, Олексій, порадившись із батьком, кинувся шукати для фронту позашляховики. Спочатку закупили три. Не дешеві якісь, аби тільки пропіаритися на них, а дорогі й надійні. Щоб не згадували їх солдати на фронті, з Олексієвих слів, не злим тихим словом. Налагодили технічну перевірку автомобілів, їхнє фарбування, бо колір техніки повинен відповідати військовим вимогам, і разом зі своїм зятем Ігорем Окіпняком та вірним товаришем Сергієм Карпичем, завантажив їх Олексій до самої стелі гуманітаркою і власноруч повіз на фронт. Потім закупили ще кілька машин. З початку війни для українських воїнів піщанська агрофірма придбала для українських захисників одинадцять потужних позашляховиків…
«Це ілюзія, що війна триває десь далеко від центру країни, – пояснює Олексій журналістам таку щедру родинну благодійність. – Боротьба за українську землю триває від нас усього за сім годин їзди автомобілем. І наразі кожний українець, у міру своїх сил і можливостей, повинен робити все, аби приблизити нашу перемогу. Бо інакше ніяк не можна. Як же тоді жити?»
Нагадаємо, що національний інформаційний проєкт НСЖУ «Ми з України!» має на меті показати героїчні вчинки простих людей. До проєкту долучилися відомі національні та регіональні медіа з різних регіонів України. Участь можуть брати всі ЗМІ, які мають бажання висвітлювати героїзм українців у війні.
«Це ілюзія, що війна триває десь далеко від центру країни, – пояснює Олексій журналістам таку щедру родинну благодійність. – Боротьба за українську землю триває від нас усього за сім годин їзди автомобілем. І наразі кожний українець, у міру своїх сил і можливостей, повинен робити все, аби приблизити нашу перемогу. Бо інакше ніяк не можна. Як же тоді жити?»
Нагадаємо, що національний інформаційний проєкт НСЖУ «Ми з України!» має на меті показати героїчні вчинки простих людей. До проєкту долучилися відомі національні та регіональні медіа з різних регіонів України. Участь можуть брати всі ЗМІ, які мають бажання висвітлювати героїзм українців у війні.
