Під вибухами російських кабів опинилися днями медійники з видання «Обрії Ізюмщини» Харківської області. Тут в Оскільській громаді 18 лютого команда знімала матеріал про обов’язкову евакуацію родин з дітьми. Журналісти не постраждали, але перебували в епіцентрі атаки.
– Вибух каба – дуже страшна річ: детонує кількасот кілограмів вибухівки. Це надзвичайний стрес, – каже в коментарі НСЖУ головний редактор медіа «Обрії Ізюмщини» Костянтин Григоренко. – В Осколі нам з оператором вдалося зняти репортаж про евакуацію. Фронт рухається, артилерійські обстріли почастішали, і людей закликають виїжджати.
Інцидент в Оскільській громаді – лише один із епізодів журналістської роботи команди на прифронтовій Ізюмщині. Через постійні обстріли і загрозу диверсій медійники пересуваються під тунелями з антидронових сіток, котрі захищають від раптових атак російських безпілотників. Утім, руйнуються і ці конструкції, які й без того планувалися як тимчасові, особливо докладаються до цього крижаний дощ і особливо мокрий сніг, що обриває сітки. Тож робоча журналістська рутина стає все небезпечнішою.
За словами Костянтина Григоренка, обстріли кабами і шахедами – щоденне явище для Ізюмщини, а на дорогах на людей полюють ворожі дрони-«ждуни»: кожен виїзд на журналістське завдання – це величезний ризик для життя і здоров’я. Через це у деякі села громади медійники вже остерігаються їздити, бо дуже небезпечно.
Актуальна карта прифронтової Ізюмщини. Фото: Deepstate
Серед таких – селище Борова за 40 км від Ізюма на лівому березі річки Оскіл.
– Якщо ще восени 2025 року ми відвідували Борівську громаду і доставляли туди газету, то зараз це вже стопзона. З 6 тисяч населення до війни зараз тут лишилося максимум дві сотні, люди живуть без води, газу і світла. Охайне селище, центр громади з розвинутою інфраструктурою, перетворилося на руїни. Там усе летить – каби, дрони, – розповів Костянтин Олександрович. – По дорогах до Борівської громади рухатися неможливо – сидять ворожі дрони-«ждуни» й чекають на транспорт чи людину. Варто наблизитись – оператор робить скид – і ціль знищується. Це фактично так зване «сафарі» – полювання на людей.
Оскільська громада сьогодні – суцільні руїни. Фото: Костянтин Григоренко
Тож медійники звернулися до НСЖУ з проханням придбати для медіа «Обрії Ізюмшини» детектор дронів «Чуйка» – задля безпеки журналістської роботи під час виконання професійних обов’язків у зонах підвищеного ризику.
– Ізюмські поліцейські дають гарну оцінку «Чуйці». Вони мають ці детектори, використовували не один раз й обладнання довело свою ефективність, рятуючи життя, – зазначив Костянтин Григоренко. – Ми звичайні журналісти локального медіа, як і багато інших колег, які висвітлюють російсько-українську війну. Просто в один момент без спеціальної освіти і навчання ми стали воєнними кореспондентами, які працюють на прифронтовій території.
У свою чергу, Спілка, отримавши звернення від колег, шукає можливості для допомоги.
Костянтин Григоренко (праворуч) збирає матеріали для «Обріїв Ізюмщини». Фото надав К. Григоренко
Наразі «Обрії Ізюмщини» є єдиним зареєстрованим медіа в Ізюмській громаді, яке інформує про актуальну безпекову ситуацію, лишається комунікаційним місточком між владою і громадою, а також документує свідчення людей та фіксує злочини воєнного часу. Також єдине, яке відновило свою роботу після деокупації Ізюма у вересні 2022-ого. Виходить у друкованому вигляді (2 тис. примірників щочетверга), розповсюджуючи газету самостійно без допомоги «Укрпошти», а також має цифрові майданчики – сайт, сторінки в соцмережах і канал на ютубі.
Останні півроку команда видання користується програмою Міжнародного фонду страхування журналістів, яку надає Асоціація Незалежних Регіональних Видавців України, і можливістю страхувати життя журналістів при виїзді у небезпечні населені пункти Ізюмського району.
Вікторія Мальована, інформаційні служба НСЖУ
