Понад 100 правозахисників із більш ніж 50 країн світу зібралися у Швеції на глобальному форумі Defenders’ Days, організованому організацією Civil Rights Defenders. Упродовж трьох днів учасники обговорюють питання безпеки, правосуддя, цифрового захисту, психологічної стійкості та солідарності з тими, хто захищає права інших, часто ризикуючи власною свободою та життям.
Про це розповів на своїй Фейсбук-сторінці голова Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Сергій Томіленко, який є серед спікерів форуму. Організатори запропонували важливу й незвичну дискусію, об’єднавши досвід захисту журналістів під час війни в Україні та в умовах державних репресій у Венесуелі.
«Важливо одразу провести чітку межу. Україна залишається демократичною державою, яка захищається від зовнішньої російської агресії. Журналістів в Україні вбиває, викрадає й утримує в полоні російська держава. У Венесуелі медійники стикаються з переслідуваннями з боку власної влади. Природа загроз різна, але досвід взаємодопомоги, документування злочинів і захисту колег може бути корисним для всіх», – звернув увагу Сергій Томіленко.
Співрозмовником голови НСЖУ під час панелі став Марко Антоніо Руїс, генеральний секретар Національної спілки працівників преси Венесуели. Модерував обговорення представник «Репортерів без кордонів» у Туреччині Ерол Ондероглу, який у 2016 році сам зазнав переслідувань за участь у кампанії солідарності з курдською газетою Özgür Gündem і чудово розуміє важливість професійної підтримки.
Реалії української медіагалузі: полон, дрони та прифронтові газети
Під час виступу Сергій Томіленко поділився суворими реаліями, у яких сьогодні працюють українські медійники. Від початку повномасштабного вторгнення загинули понад 150 працівників медіа, щонайменше 21 із них – під час виконання професійних обов’язків. Не менш як 28 українських журналістів і медійників досі перебувають у російському полоні.
Окрему увагу на форумі приділили новій загрозі на фронті та в прифронтових зонах – дронам. Вони кардинально змінили уявлення про безпеку: зона смертельного ризику розрослася на десятки кілометрів, а маркування «PRESS» або журналістський автомобіль більше не є захистом.
Для підтримки медіа НСЖУ розгорнула мережу Центрів журналістської солідарності, які забезпечують медійників бронежилетами, шоломами, аптечками, екстреною, юридичною та психологічною допомогою, а також надають у безплатну оренду детектори дронів. З 2022 року мережа опрацювала вже понад 10 500 запитів від журналістів та редакцій.
Особливе зацікавлення міжнародних учасників викликав феномен українських прифронтових газет. За відсутності електроенергії, мобільного зв’язку та інтернету саме друковане слово часто залишається єдиним надійним джерелом інформації. Журналісти працюють під обстрілами, фіксують російські злочини, розповідають про евакуацію та розшук людей, а іноді самі доправляють свіжі тиражі мешканцям громад на небезпечних територіях.
Слова очільника НСЖУ підтвердила головна редакторка hromadske Дарина Феденко. Вона підкреслила, що журналісти живуть тим самим життям, що й увесь український народ: Дарина мешкає в Києві з чотирирічною донькою, її чоловік захищає Україну на фронті, а її район регулярного залишається без світла та води через російські обстріли. Попри це, українські медійники надзвичайно цінують можливість працювати у вільній країні.
Досвід Венесуели та застереження з Боснії
Під час дискусії Марко Антоніо Руїс розповів про роботу Національної спілки працівників преси Венесуели, яка побудувала волонтерську мережу в усіх 24 штатах країни. У разі затримання, погроз або нападу на журналіста спілка миттєво запускає алгоритм захисту: від перевірки фактів та пошуку адвокатів до публічного розголосу й залучення міжнародних партнерів. Супровід триває й після звільнення з в’язниці, адже кримінальні справи, заборони на виїзд та економічний тиск можуть тягнутися роками. Головне завдання – не дозволити владі ізолювати журналіста.
Важливим акцентом форуму став коментар боснійського журналіста й активіста Адіса Надаревича. Висловивши солідарність з Україною, він застеріг, що післявоєнне відновлення є довгим та складним шляхом, оскільки Боснія і Герцеговина повністю не відновилася навіть через 30 років після війни. Надаревич також звернув увагу на загрозу байдужості суспільства та політиків до журналістських розслідувань, наголосивши, що для журналістики небезпечні не лише репресії, а й ігнорування правди.
«Наш спільний висновок простий: захист журналістів має бути постійним, практичним і доступним на місцях. Потрібно рятувати конкретну людину, але водночас підтримувати редакцію, професійну спільноту та інфраструктуру солідарності навколо неї», – підкреслив Сергій Томіленко.
Партнерство НСЖУ та Civil Rights Defenders
Організація Civil Rights Defenders проводить форум Defenders’ Days із 2013 року, створюючи безпечний майданчик для правозахисників і співпрацюючи з понад 300 партнерами у більш ніж 50 країнах.
Для НСЖУ організація є багаторічним надійним партнером у документуванні злочинів РФ проти медійників, захисті прав та міжнародній адвокації (поточна співпраця реалізується за підтримки Шведського агентства міжнародного розвитку та співробітництва Sida). У 2024 році НСЖУ відзначила Civil Rights Defenders Національною премією за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка.
Раніше ми розповідали про те, що Генеральний секретар Європейської федерації журналістів Рікардо Гутьєррес під час виступу на Конференції ОБСЄ з людського виміру у Варшаві 13 жовтня наголосив на критичній важливості Центрів журналістської солідарності НСЖУ.
Дискусія з цього приводу: