Сестра мелітопольської журналістки Ірини Левченко Олена Руденко оголосила флешмоб на її підтримку. 16 вересня Ірині виповнюється 65 років — уже четвертий день народження вона зустрічає в російській неволі.
Олена Руденко закликає публікувати у соцмережах світлини з хештегами #ІринаЛевченко #СвободуІриніЛевченко #FreeIrynaLevchenko, щоб привернути увагу до незаконного ув’язнення журналістки та вимагати її звільнення.
— У 2023 році окупаційна влада викрала її і три з половиною роки утримує в полоні. 4 вересня суд оголосив їй вирок — 15 років за ґратами. Це вирок за любов до України, — зазначила Олена Руденко.
НСЖУ приєднується до флешмобу на підтримку Ірини Левченко та закликає колег і медіаспільноту поширювати інформацію про її незаконне ув’язнення й вимагати звільнення журналістки.
Ірина Левченко — журналістка з Мелітополя Запорізької області з понад 40-річним професійним стажем, членкиня НСЖУ. У 2017 році Спілка визнала її «Журналістом року». На момент російської окупації Мелітополя Левченко вже була на пенсії, однак залишалася в місті.
6 травня 2023 року російські силовики затримали Ірину та її чоловіка Олександра просто на вулиці. Подружжя розділили, а інформації про місце перебування журналістки тривалий час майже не було. НСЖУ повідомляла про нелюдські умови утримання, фізичний і психологічний тиск. Олександра Левченка звільнили у серпні 2024 року, Ірина залишилася в неволі.
Лише влітку 2025 року родина отримала підтвердження, що Ірина жива. Її утримували в Донецькому СІЗО. Наприкінці 2025 року журналістку перевезли до Сімферополя. У 2026-му її неодноразово етапували — зокрема до Краснодарського СІЗО, а згодом знову на окуповану Донеччину.
4 вересня 2026 року окупаційний «Запорізький обласний суд» засудив Ірину Левченко до 15 років колонії за сфабрикованим звинуваченням у шпигунстві. Справу розглядали фактично в закритому режимі.
НСЖУ назвала цей «вирок» незаконним і закликала негайно звільнити журналістку. Комітет захисту журналістів також засудив 15-річний термін і зажадав її негайного та безумовного звільнення. До вимог звільнити Левченко неодноразово долучалися Європейська та Міжнародна федерації журналістів, а також «Репортери без кордонів».
Днями стали відомі й свідчення самої Ірини Левченко про катування. Під час судового засідання в іншій справі вона розповіла, що у 2023 році кілька місяців перебувала в таємному місці утримання в будівлі колишнього психоневрологічного диспансеру в Мелітополі. За її словами, полонених били й катували електричним струмом. Саму Ірину під час допитів прив’язували до стільця, заклеювали очі та застосовували до неї струм.
11 вересня Громадська рада при Комітеті Верховної Ради з питань свободи слова закликала невідкладно включити Ірину Левченко до списків на обмін і домагатися її повернення в Україну.
Інформаційна служба НСЖУ
