Три удари дронів «Молнія» по будівлі редакції газети «Білопільщина» в м. Білопілля на Сумщині сталися 24 липня між 9 і 10 годиною і близько 13-ої. Це продовження атаки РФ, розпочатої напередодні: 23 липня безпілотник цього ж типу вже влучив у приміщення, пошкодивши дах, стелю й комп’ютерний кабінет, де здійснювалася верстка видання.
Про удари сьогодні повідомила НСЖУ головна редакторка газети Наталія Калініченко, щойно повернувшись із Білопілля. Від 2025 р. колектив медіа релокувався в Суми через безпекову ситуацію в краї. Від Білопілля до кордону з Росією — всього 7 кілометрів. У місті не працюють поштові відділення, немає зв’язку, проблеми з інтернетом. Тож Наталя Євгенівна возить свіжі номери читачам самостійно. І сьогодні стала свідком однієї з атак. Унаслідок удару постраждала офіс-менеджерка Тетяна Авраменко. Її оглянув лікар після події — за попереднім висновком, жінка контужена.
«Я доходжу до редакції — приліт! Розумію, що там Тетяна в кабінеті», — розповіла Наталія Євгенівна.
За її словами, один із ударів був особливо потужним: почалася пожежа, вцілілу техніку (принтер і комп’ютери) діставали з-під завалів.
«Дах розкритий, балки ще димлять, зруйновані стіни. Наше приміщення добивають», — підсумувала Калініченко.
Про перше влучання 23 липня редакторці повідомив міський голова Білопілля Юрій Зарко. Уже тоді вона припускала, що вчорашня атака матиме продовження — російські пілоти дронів часто так роблять, повертаючись до мішені і випалюючи її вщент.
За словами Наталії Євгенівни, росіяни б’ють по редакції систематично. Будівля знаходиться в центрі Білопілля, прилітали і каби, і дрони.
На запитання, чи могла російська сторона ідентифікувати об’єкт як редакцію медіа, головна редакторка відповіла, що ураження в місті мають невибірковий характер: «Палять усе підряд».
Будівлю, у якій працює редакція, споруджено 1911 року. Це колишній будинок місцевого купця Костюченка.
Хоч редакція працює з Сум більшою частиною команди,приміщення в Білопіллі продовжувало працювати щодня — і не лише як офіс друкованого медіа. Радше як важливий хаб для зв’язку громади і необхідних на прикордонні послуг.
«Наша працівниця Тетяна Авраменко приходить на роботу щодня, приймає оголошення, рекламу, розносить газети. Допомагає людям робити ксерокопії документів, роздруковувати. Редакція стала таким інтернет-майданчиком для громади», — розповіла Калініченко.
Ця функція редакції виникла вимушено: у місті немає мобільного зв’язку, єдиним доступним каналом лишається оптоволоконне інтернет-з’єднання: «Люди приходять, звідси дзвонять. Бо в місті ні зв’язку, ні інтернету — нуль».
Друковане видання «Білопільщина» працює для читачів ось уже 107 років. За словами Калінченко, за всю свою історію газета не виходила двічі: з 1941 по 1943 рік і з 26 лютого по 22 квітня 2022-ого. Паперовий архів видання, що охоплює матеріали від 1947 року, редакція вивезла раніше. Тепер постало питання про решту документів і техніку. Водночас редакція шукає можливість облаштувати робоче місце для співробітниці, яка відмовляється залишати місто — тут її родина і все життя.
У колись людному Білопіллі, де до повномасштабного вторгнення проживало понад 15 тис. осіб, нині залишається 5–6 тисяч мешканців. Містом пересуваються переважно пішки або велосипедом — автотранспорт стає мішенню для російських дронів.
«Завдяки підтримці міжнародних партнерів Національна спілка журналістів України має фонд екстреної допомоги журналістам, – зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Через мережу Центрів журналістської солідарності ми надамо матеріальну допомогу постраждалій Тетяні Авраменко, а також допоможемо редакції «Білопільщини» після цих ударів. росія продовжує тероризувати мирні українські міста і села. Ми відповідаємо солідарністю та конкретною допомогою тим, хто постраждав. Наталіє Євгенівно, Тетяно, колеги з «Білопільщини», тримайтеся. Ми поруч і будемо допомагати».
* * *
Нагадаємо, Моніторинг атак на українську медіасферу, що його веде НСЖУ, зафіксував упродовж січня – червня 2026 року 80 верифікованих випадків фізичного впливу російської агресії на українську медіасферу. Зокрема, 28 випадків пошкодження та знищення редакцій й об’єктів медіаінфраструктури.
У липні внаслідок атак Росії постраждали офіси телеканалів «Ісландія» та «5 канал» у Києві, також зруйновано будівлю в Краматорську на Донеччині, де знаходяться редакції видань «Новини Краматорська» й «Новини Краматорського району».
Інформаційна служба НСЖУ
