Десять відібраних учасників міжнародного проекту «Стимул для незалежної журналістики в регіонах України» успішно захистили теми своїх робіт і отримали «добро» на початок досліджень від українських та литовських менторів. Такий головний підсумок другого навчального семінару в Києві, який з 5 по 7 жовтня проходив у конференц-залі Національної спілки журналістів України. Цей міжнародний проект реалізовують Національна спілка журналістів України, Центр Східно-Європейських студій (Вільнюс) та Литовська спілка журналістів.
Три дні плідної праці, заглиблення в теми розслідувань та вивчення специфіки цієї роботи в Литві, Білорусі та Великобританії стали логічним продовженням попередньої зустрічі, що відбулась у липні, зазначив у своєму вітальному слові голова НСЖУ Сергій Томіленко. Тоді фактично й стартував проект, який має на меті підтримку вітчизняної якісної й незаангажованої журналістики. Влітку команда проекту зустрілася з організаторами та експертами, після чого впродовж трьох місяців тривало онлайн-спілкування: вебінари, юридичні консультації, погодження напрацювань із литовськими та українськими менторами.
Цього разу розпочалася практична фаза програми, яка триватиме до березня 2022 року. За цей час журналісти підготують та оприлюднять свої аналітичні публікації та розслідування. Спектр їхніх тем доволі широкий: від гендерних аспектів української політики до зловживань у використанні бюджетних коштів місцевою владою. Чимало досліджень стосуються життя вимушених переселенців із Донбасу та трудової міграції, трансформацій регіональних ЗМІ, збереження історичної й культурної спадщини, реалізації медичної реформи та долі ув’язнених українців. Та, незважаючи на розмаїття, всі ці роботи об’єднує одна важлива річ: чесний і об’єктивний погляд на проблему та пошуки шляхів її вирішення. Власне, навколо цього й точилися всі подальші дискусії під час другого тренінгу.
Він розпочався з високої ноти, коли в конференц-залі НСЖУ з’явилася делегація депутатів Литовського сейму на чолі Послом Литви в Україні Вальдемарасом Сарапінасом. Спілкування за круглим столом, а згодом і в литовському Посольстві, дало змогу дізнатися з перших вуст про політичні реалії дружньої до України держави.
«Незважаючи на приналежність до різних політсил, депутати одностайні в ключових питаннях державної ваги: Литва має бути вільною, а свобода слова була й залишається наріжним каменем демократії», – підкреслив засновник та головний редактор інформаційного порталу «Lithuania Tribune» Русланас Ірзікявічюс.
Пан Ірзікявічус є також литовським наставником в рамках проекту підтримки провідних українських регіональних журналістів. Серед іншого він ознайомив українських колег зі специфікою журналістських антикорупційних розслідувань у Литві. Окрема сесія про роботу із джерелами антикорупційних розслідувань була у Ритаса Стаселіса – журналіста, редактора, викладача Вільнюського університету.
«Багато років тому я позбавив кар’єри одного політичного чиновника. Однак я ніколи не полюю за скальпами своїх антигероїв», – зауважив Ритас Стаселіс. Він також звернув увагу на те, що найбільший ефект журналісту-розслідувачу дає робота в команді, а не наодинці.
Український експертний блок, так само як і литовський, був надзвичайно насиченим і змістовним, а головне – мав конкретне практичне спрямування. Так, сесія першої секретаря НСЖУ, членкині Комісії журналістської етики Ліни Кущ була присвячена особливостям роботи з анонімними джерелами інформації та законодавчому врегулюванню використання даних, автор яких з певних причин не може назвати своє ім’я.
Медіатренер та викладач КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко провів майстер-клас із використання мобільних цифрових пристроїв у повсякденній роботі журналіста. А керівник авторської Школи журналістики «Я – журналіст», викладач Національного університету «Острозька академія» Віталій Голубєв поділився власними напрацюваннями з тайм-менеджменту.
Медіаексперт і медіатренер Сергій Чернявський розповів про секрети створення унікального контенту для різних цільових аудиторій. Учасники тренінгу поспілкувалися із заступником голови Білоруської асоціації журналістів Борисом Горецьким, який інформував про нинішні реалії журналістики в умовах режиму Лукашенка. За його словами, близько 30 працівників медіа перебувають у неволі через свою професійну діяльність. Влада Білорусі фактично ліквідувала незалежну журналістику і змусила представників цієї професії або залишити країну, або змінити діяльність.
Колишній редактор видання «Економічна правда» Сергій Лямець зупинився на аспектах аналітичних матеріалів на економічну тему. Він дав журналістам кілька порад, як працювати над масивами цифр та інформацій. Сергій Лямець наголосив, що будь-яке джерело інформації вимагає ретельної перевірки. «Не довіряйте «іконам журналістики», не довіряйте нікому. Довіряйте тільки власному здоровому глузду та інтуїції», – закликав він учасників тренінгу.
Подібні тези озвучив під час прямого включення й редактор видання openDemocracy Том Роулі (Британія), який розповів про специфіку роботи з джерелами та тематику журналістських робіт, цікавих для європейської аудиторії. Як зазначив медіаексперт, український ментор литовсько-українського проекту Сергій Гузь, опубліковані в рамках проекту «Стимул незалежної журналістики в регіонах України» матеріали можуть зацікавити й міжнародні видання.
Довідково.
Метою проекту «Стимул для незалежної журналістики в регіонах України» є розбудова спроможності та підтримка журналістів, які мають значний досвід роботи в медіа та працюють у сфері розслідувальної журналістики. За допомогою тренінгів, консультацій та субгрантів проект покликаний покращити якість публічного дискурсу, підвищити стандарти журналістської роботи для боротьби проти дезінформації та поляризації, а також сприяти стійкості регіональних засобів масової інформації та журналістів-розслідувачів.
За результатами роботи міжнародного незалежного журі, відібрано десятьох українських регіональних журналістів, які отримують організаційну, тренінгову та юридичну підтримку, а також фінансування для створення власного розслідувального або аналітичного матеріалу.
Проект фінансується за рахунок Програми розвитку співпраці та допомоги демократії Міністерства закордонних справ Литви.