Під час онлайн засідання правління НСЖУ 13 травня серед головних було розглянуто питання про позицію НСЖУ щодо законопроекту «Про медіа». В обговоренні взяли участь члени правління, секретарі Спілки, видавці. І переважна більшість з них були одностайні: приймати законопроект у нинішній редакції не можна. Він не стільки захищає інформаційний простір України від проросійських пропагандистів, як суттєво ускладнює діяльність українських медіа.
Голова НСЖУ Сергій ТОМІЛЕНКО нагадав, що позиція НСЖУ щодо законопроекту «Про медіа» завжди залишається конструктивною. Її висловлено під час спілкування з головами комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександром Ткаченком і Микитою Потураєвим, до комітету свого часу передані пропозиції Спілки, представники НСЖУ брали участь у всіх нарадах які проходили в профільному комітеті.
– На жаль, пропозиції журналістської спільноти поки що ігноруються, – зазначає Сергій Томіленко.
«УХВАЛЕННЯ ЗАКОНОПРЄКТУ «ПРО МЕДІА» В НИНІШНІЙ РЕДАКЦІЇ – ПРЯМА АТАКА НА ЗМІ», – наголошує секретар НСЖУ, директор інформагентства «Українські новини» Денис ІВАНЕСКО.
Він говорить про те, що більше року Спілці та багатьом відомим журналістам та ЗМІ вдавалося тримати оборону, і законопроєкт не виносився на розгляд Верховної Ради України. Але тепер, за його словами, є вірогідність, що документ буде розглянутий і ухвалений в нинішній неприйнятній для журналістської спільноти редакції. Бо, якщо раніше у Верховній Раді не набиралося достатньої кількості голосів за нинішній варіант законопроєкту «Про медіа», то тепер у процес його просування активно включилися народні депутати фракції «Слуга народу», до них можуть доєднатися деякі інші.
Денис Іванеско стверджує:
– За процесом підготовки до голосування стоїть міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. Свого часу, будучи журналістом, він обурювався, коли Президент Петро Порошенко намагався відібрати ліцензію у телеканалу «1+1», а тепер сам намагається впливати на медіа. Він активно спілкується з головою Нацради Ольгою Герасим’юк, яку НСЖУ визнала ворогом преси.
Нині призначення кількох членів Нацради блокує парламент. Таким чином, члени Нацради дуже залежні від Верховної Ради і роблять усе так, як їх попросять. Отже загроза ухвалення законопроєкту дуже висока.
Денис Іванеско каже:
– Ми працюємо з народними депутатами, до яких можемо донести позицію Спілки і просимо їх не голосувати за такий варіант законопроєкту. І це поки що єдина можливість не дати просунути ухвалення закону «Про медіа» у нинішньому вигляді.
Якщо все-таки він буде ухвалений, Нацрада у разі, коли там щось не сподобається в текстах інтернет видань чи сайтів, зможе подати позов до суду, довести справу до штрафу або навіть і до закриття неугодного інтернет ресурсу. За рік набере сили самоцензура, критика влади в медіа стане практично неможливою.
Секретар НСЖУ привертає увагу до того, що в багатьох редакціях штати скорочені до абсолютного мінімуму, а водночас прес-служби державних структур збільшують свою чисельність (наприклад, прес-служба Центрвиборчкому нещодавно збільшилася до 27 осіб). Так невдовзі прес-служби можуть замінити газети, а, до всього, роботою друкованих ЗМІ керуватиме Нацрада.
І на завершення він каже:
– Ухвалення законопроекту в нинішньому варіанті – це пряма атака на медіа! Але правда на боці журналістської спільноти України. Також експерти Ради Європи кажуть, що в Європі немає успішних практик регулювання онлайн медіа. Тому у нас є шанси зробити законопроєкт «Про медіа» токсичним, щоб він накладав відповідальність на кожного депутата, який за нього проголосує чи буде публічно його підтримувати.
«ТРЕБА ПОЯСНИТИ НАРДЕПАМ-МАЖОРИТАРНИКАМ НЕПРИЙНЯТНІСТЬ ЗАКОНОПРОЄКТУ «ПРО МЕДІА» – Олександр Кульбака.
Видавець газети «Вісті» зі Слов’янська Донецької області Олександр КУЛЬБАКА каже про те, що слушна ідея про створення фонду підтримки медіа в Україні може стати утопією:
– Я закликаю всіх мислити реальністю і зрозуміти, що влада, яка створила проект такого закону «Про медіа», створювати фонд підтримки медіа не стане. Хто нам дасть якісь податкові пільги? Хто дасть кошти на підтримку реформованих редакцій? Влада має стосовно медіа єдину мету – накинути на всіх нас хомути, щоб ми були ручними, не критикували владу і жили під пресом цензури, штрафів тощо.
Олександр Кульбака, підтримуючи Заяву НСЖУ, каже, що її варто поширити в засобах масової інформації в усіх регіонах. До того ж, не зайвим буде на місцях попрацювати з народними депутатами-мажоритарниками і розказати їм про суть проблеми цього законопроєкту. Треба упевнити депутатів, щоб вони голосували по совісті, а не так, як диктує їм керівництво фракції.
– Треба шукати контакти з народними депутатами, бо, не дай боже, парламент ухвалить цей закон, редакціям і журналістам буде дуже скрутно. А депутатів варто попередити: якщо вони ухвалять цей законопроєкт , ми не дамо їм спокійного життя, кожен крок їхньої політичної діяльності, їхню роботу в окрузі будемо розглядати під мікроскопом і критично, – каже видавець з Донеччини. – Лідери політичних партій мають не забувати, що за два-три роки їм знову йти на вибори. А тоді їхній успіх багато в чому буде залежати від місцевих медіа. Тож нищити засоби масової інформації не варто.
«ЗАКОН УСКЛАДНИТЬ РОБОТУ УКРАЇНСЬКИХ ЖУРНАЛІСТІВ, А НЕ ПРОРОСІЙСЬКИХ ПРОПАГАНДИСТІВ» – перша секретар НСЖУ Ліна КУЩ.
Зокрема, Ліна Кущ зазначає:
– У Всеукраїнській нараді редакторів газет брав участь голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України Микита Потураєв. У своєму виступі, захищаючи закон «Про медіа», він аргументував свою думку тим, що цей закон спрямований проти російських пропагандистів, проти проросійських впливів на українські медіа. Він закидав видавцям: «Якщо ви проти цього закону, то ви захищаєте проросійських пропагандистів».
У нашій Заяві треба чітко сказати, що ми вважаємо за необхідне посилити боротьбу із проросійською пропагандою та з ворожим впливом на національний інформаційний простір. І для цього Україні потрібно створити відповідне законодавство. Однак Закон «Про медіа», якщо він буде ухвалений в нинішній редакції, ускладнить роботу не проросійських пропагандистів, а українських журналістів.
«ВЛАДА МАЄ ПРАЦЮВАТИ З РЕАЛЬНИМИ ЖУРНАЛІСТАМИ І РЕАЛЬНИМИ РЕДАКЦІЯМИ ЗМІ» – голова НСЖУ Сергій ТОМІЛЕНКО.
Сергій Томіленко підсумував усе сказане під час обговорення питання «Позиція НСЖУ щодо законопроекту «Про медіа»:
– Ми підтримуємо необхідність захисту інформаційного простору і національної безпеки України. Та водночас ми акцентуємо увагу на тому, що сам законопроєкт «Про медіа», коли він буде ухвалений, то насправді він створить проблеми кожній редакції. І на Всеукраїнських нарадах редакторів, у яких беруть участь сотні видавців, постійно звучить думка про реальні ускладнення в роботі.
Йдеться про необхідність купи довідок і реєстрацій у Нацраді, про зарегульованість і можливість для регулятора без суду, а лише тому, що вони так вважають, виписати редакції штраф. Наприклад, комусь здасться, що газета друкує джинсу або неугодний критичний матеріал, і на цій підставі за новим законом може бути виписаний штраф.
Ми ж не хочемо, щоб наші редакції і кожен журналіст тільки б і думали, що в будь який момент можна отримати вже не попередження, а реальний штраф у 12000 гривень. А якщо газета не згодна зі штрафними санкціями, то нехай вона судиться з великим регулятором. Зрозуміло, що для маленької районної газети це буде надто складний шлях. Тому ми опираємось цьому законопроектові .
До всього, ключовим залишається питання щодо політичної незалежності Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення. Всі ми знаємо, що в липні 2019 року закінчилися повноваження у трьох членів Нацради. І виникає питання, як Верховна Рада, що з липня 2019 року не може знайти трьох людей і провести конкурс на заміщення вакантних посад в Нацраді, може взяти відповідальність за величезну медійну революцію в інформаційному просторі нашої держави. Тому, вважаю, що спочатку треба навести лад в роботі Нацради з телерадіокомпаніями, а вже потім розширювати фронт її впливу на друковані та на онлайн видання.
Ми готові до діалогу з усіх цих питань, але акцентуємо, що влада має працювати з реальними журналістами і реальними засобами масової інформації, а не тільки з медіа експертами і юристами.
***
Нагадаємо, що Правління НСЖУ на своєму засіданні 13 травня закликало зняти з розгляду у парламенті законопроєкт «Про медіа», надіслати його на експертизу до Венеціанської Комісії Ради Європи та запропонувало владі розпочати «реальний діалог із журналістами України для осучаснення медійного законодавства».
До складу Правління входить 31 представник національних та місцевих ЗМІ, голови обласних осередків Спілки журналістів, медіаексперти. Участь у засіданні Правління при обговоренні Заяви щодо законопроєкту «Про медіа» взяли понад 50 активістів Спілки журналістів з усіх регіонів України. При голосуванні за Заяву утрималося троє членів Правління.
