Правління НСЖУ, яке відбулося 13 травня, затвердило низку заходів із підтримки українських медіа, програму до 30-річчя Незалежності України та призначило наступну дату Пленуму правління НСЖУ на 30 вересня 2021 року. Його порядок денний складався з дев’яти питань і був настільки насичений, що онлайн-засідання тривало понад три години.
На початку засідання голова НСЖУ Сергій Томіленко та перша секретар НСЖУ Ліна Кущ привітали іменинників березня – травня. Також члени Правління вшанували пам’ять багаторічного голови Національної спілки журналістів України Ігоря Лубченка, який пішов із життя 13 травня 2012 року.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко пояснив, що за ініціативи членів правління НСЖУ та Секретаріату порядок денний формувався і шліфувався протягом двох місяців. Та чи не найголовнішим питанням є антикризові пропозиції НСЖУ із підтримки українських медіа, з якими Спілка звернулась до профільного комітету Верховної ради, Уряду та Президента. Власне, його й члени Правління й розглянули першим.
Доповідаючи про пропозиції, Сергій Томіленко підкреслив: це – підсумки нашої спільної боротьби у захисті колег, які працюють у реальних українських медіа. Першим етапом цієї діяльності було проведення Всеукраїнської наради редакторів газет наприкінці березня. Попереду – подібні наради з керівниками місцевих телерадіокомпаній та інтернет-ресурів. Ключовий меседж, з яким журналісти звертаються до урядовців – Уряд має підтримувати українські медіа та реальних журналістів, і приймати такі рішення, які допоможуть їм вижити у кризових умовах.
«Українським медіа довелося зіштовхнутися з численними викликами, серед яких – російська агресія проти України, атаки на свободу слова у вигляді законодавчих ініціатив влади, які ускладнюють роботу ЗМІ, непроста економічна ситуація та залежність від фінансово-промислових груп, котрі володіють ЗМІ. Класичною проблемою є фізичні атаки на журналістів, які в Україні стабільно тримаються на високому рівні, а також політична поляризація. Політики звинувачують журналістів, ділять їх на патріотів і непатріотів, чіпляють ярлики, і це також тривожний фактор, який розшаровує й без того роз’єднане суспільство. На цьому ми наголошуємо, коли формуємо антикризові заходи, і вважаємо, що саме місцеві журналісти є найбільшими патріотами своєї країни», – сказав Сергій Томіленко.
Він констатував, що через коронакризу в Україні закрилося 10 відсотків газет, які або повністю припинили вихід, або перейшли онлайн. Згідно з результатами опитування, яке Спілка провела серед редакторів друкованих ЗМІ, 86 % керівників скаржаться на втрату рекламних надходжень, 11% скоротили кількість номерів, 24% скоротили обсяг номерів, 40% відмовились від нових проектів.
Як наслідок – у 40% редакцій скоротився штат працівників, 50% знизили рівень заробітної плати, 13% відправили у неоплачувані відпустки, 28% припинили співпрацю з позаштатними авторами, 56% збільшили навантаження за штатних працівників.
«Але глобально ми робимо висновок, що українські газети виживають не завдяки урядовій підтримці, а саме завдяки тому, що редактори економлять на всьому, аби лише зберегти випуск для своїх читачів», – констатував Сергій Томіленко.
Він торкнувся ще одного важливого складника успішності медіа – стосунків з «Укрпоштою» та розповів про кроки, які редактори рекомендують здійснити владі, аби сприяти економічній незалежності медіа. Серед них – державне регулювання цін і тарифів, створення державного фонду підтримки медіа, податкові пільги, укладання угод на висвітлення діяльності влади, допомога у придбанні техніки й транспорту, стимулювання передплати на друковані видання серед населення, часткова компенсація зарплати персоналу та інші.
Інструмент комунікації та впливу на урядовців – Всеукраїнські наради редакторів газет, в яких взяли участь порядку 200 чоловік. Всі пропозиції, напрацьовані під час цих онлайн-зустрічей, надіслані до зацікавлених інституцій. Окрему увагу Спілка зосереджує на стані друкованих ЗМІ, які виходять на прифронтових територіях, і наполягає на запровадженні окремої програми для їх підтримки.
Сергій Томіленко відзначив активне залучення до напрацювання антикризових пропозицій членів Секретаріату НСЖУ: Ліни Кущ, Костянтина Григоренка, Степана Курпіля, Олександра Брижа, а також більшості голів обласних організацій. Ці наради стали можливими завдяки мобілізації редакторів газет з Одеської, Херсонської, Запорізької, Харківської, Житомирської, Кіровоградської, Чернігівської областей, звідки було найбільше учасників та ділових пропозицій.
Він нагадав, що ключовими акцентами діяльності Спілки були й залишаються меседжі «Журналісти важливі!», «Місцеві медіа потрібні!» та «Уряд має підтримувати реальні медіа в Україні». Цю позицію підтримали співдоповідачі: Ліна Кущ, Костянтин Григоренко, Йосип Бурчо та інші.
Зокрема, Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ звернула увага на ті напрямки, за якими актив НСЖУ відпрацьовує пропозиції учасників Всеукраїнських нарад редакторів.
«По-перше, резолюції направлено до органів влади. Створена робота група щодо змін до податкового законодавства при Податковому комітеті та напрацювання антикризових заходів підтримки медіа. Ще один напрям – пропозиції стосовно підтримки друкованих та онлайн-видань, які поширюються на прикордонних територіях. Для слухань у комітеті ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики долучалися колеги з Донецької області, а також секретар Спілки Олександр Бриж та колега з Волині Володимир Данилюк. Складено також перелік пропозицій за підсумками нарад з «Укрпоштою». Головні дві вимоги – це неприпустимість підвищення тарифів на передплату і доставку до кінця року та збереження штату листонош. Уряд відмовився від ідеї переведення всіх пенсіонерів на картки, але залишаються питання співпраці з «Укрпоштою в частині партнерства» та інші актуальні пропозиції», – підкреслила перша секретар НСЖУ.
Правління НСЖУ схвалило діяльність керівництва НСЖУ з організації та проведення нарад для привернення уваги до проблем друкованих ЗМІ, доручило активу продовжувати роботу з органами влади для реалізації антикризової програми з розвитку місцевих медіа та лобіювання створення Фонду підтримки медіа. Окремо Спілка реалізовуватиме програму допомоги реформованих виданням.
Другим питанням порядку денного засідання стала позиція НСЖУ щодо законопроекту «Про медіа». Доповідачі Сергій Томіленко та секретар Спілки, директор інформагентства “Українські новини” Денис Іванеско наголосили, що цей документ спрямований не на допомогу українським медіа, а на суттєве ускладнення їхньої діяльності.
«За півтора року цей законопроект об’єднав проти себе сотні українських редакцій, журналістів, блогерів, які разом із членами НСЖУ пославили свої підписи під заявою з вимогою знайти його з розгляду Верховною Радою. Шкода, що влада не чує журналістів. Попри обіцянки, текст законопроекту залишився незмінним навіть після критики європейських експертів. Автори законопроекту прикриваються виконанням зобов’язань України перед ЄС і під виглядом цих зобов’язань прагнуть протягнути інструменти цензури й тиску на ЗМІ», – констатував Сергій Томіленко.
«На нашому боці правда, на нашому боці журналісти. Колеги з ради Європи також кажуть, що в Європі немає успішних практик регулювання онлайн медіа регулятором», – зазначив Денис Іванеско.
Відтак Правління найбільшої журналістської організації України закликає:
1. Зняти з розгляду у Верховній Раді України законопроект “Про медіа”.
2. Надіслати чинний законопроект до Венеціанської комісії Ради Європи для аналізу на відповідність європейським стандартам та зобов’язанням України перед ЄС.
3. Розпочати реальний діалог влади з журналістами України для осучаснення медійного законодавства, приведення його у відповідність до кращих європейський зразків. Ми віримо, що в 30-й рік незалежності Україна не зробить розворот від свободи слова до цензури й залякування ЗМІ.
Відповідну Заяву щодо законопроєкту «Про медіа» схвалено учасниками засідання (при голосування утрималося троє членів Правління).
У рамках підготовки до наступної Всеукраїнської наради місцевих ТРК учасники Правління обговорили ситуацію в місцевих ТРК (доповідачі: секретарі НСЖУ Валентина Душок, Людмила Долженко, Гліб Головченко). Також вони затвердили програму заходів до 30-річчя Незалежності України (доповідачі: секретарі НСЖУ Зоя Шарикова і Сергій Шевченко), яка включає творчий конкурс для журналістів, який зазнав певних оновлень, зокрема, щодо термінів проведення та переліку номінацій. Додано такі спецномінації, як «Всупереч обставинам: історії й долі»; «Україна єдина» (про інтеграцію окупованих територій); «Журналісти проти епідемії»; «Кращий журналістський матеріал про захисників України». Підсумки буде оголошено до 24 серпня 2021 року. Переможці отримають дипломи та сувеніри. Найкращі роботи будуть опубліковані на сайті НСЖУ.
Правління заслухало інформацію про досвід роботи обласної організації в умовах карантину (на прикладі Львівської та Черкаської обласних організацій НСЖУ). Доповідачі – голова Львівської обласної організації НСЖУ Ярослав Климович і голова Черкаської обласної організації НСЖУ Тетяна Калиновська. Секретар НСЖУ, директор Коледжу преси та телебачення, генеральний продюсер ТК ТАК TV Гліб Головченко доповів про підсумки XXІV Міжнародного Конкурсу шкільних медіа – 2021. Голова НСЖУ Сергій Томіленко прозвітував про виконання кошторису доходів та витрат НСЖУ за 2020 рік.
Правління погодило дату скликання Пленуму правління НСЖУ на 30 вересня 2021 року.
«Ми плануємо скликати Пленум 30 вересня, тож, можливо, вже матимемо змогу зустрітися не онлайн, а безпосередньо під час засідання. Головне питання – проведення звітно-виборної кампанії у Спілці», – зазначив Сергій Томіленко.
Також Правління прийняло заяву про складання повноважень секретаря НСЖУ Степана Курпіля, який 25 років входив до складу Секретаріату Спілки (бажання зосередитись на видавничому бізнесі у часи економічної кризи для газетної галузі).
Підтримано пропозицію голови НСЖУ про обрання Секретарем НСЖУ авторитетного журналіста, редактора «Волинської газети» (Луцьк) Володимира Данилюка.
Участь у розширеному засіданні Правління НСЖУ взяли понад 50 активістів Спілки: члени Правління, голови обласних організацій НСЖУ, члени Секретаріату та Ревізійної комісії Спілки журналістів, представники центрального апарату НСЖУ.
