Від перевірки грантових заявок і пошуку заголовків до аудіоверсій матеріалів та інфографіки: представники 25 редакцій – учасниць проєкту Frontline Press – ініціативи Національної спілки журналістів України та Шведської медіабізнес-асоціації Tidningsutgivarna – обговорили можливості використання ШІ у повсякденній роботі журналістів. Досвідом ділилися колеги, які вже випробували інструменти штучного інтелекту на практиці.
Штучний інтелект поступово стає частиною редакційної роботи. Для одних журналістів це можливість швидше впоратися з рутинними завданнями, для інших – додатковий інструмент перевірки текстів, пошуку ідей чи підготовки матеріалів до публікації. Водночас кожна редакція шукає власний баланс між технологічними можливостями та традиційними журналістськими підходами. За словами Ірини Хроменко, координаторки проєктів НСЖУ, такі зустрічі дають змогу редакціям обмінюватися практичним досвідом – зокрема, тим, як нові інструменти вже використовують у повсякденній роботі. Свої напрацювання представили головна редакторка медіа «Вість» Ольга Макуха та редактор сайту видання Михайло Власенко, а також колега з локальної медіаплатформи Городок.City Наталія Попович, яка є учасницею проєкту НСЖУ «Твоя аудиторія – твоя сила», що здійснюється за підтримки Ukrainian Media Fund Nordic.
ШІ як помічник редактора: досвід «Вісті»
Ольга Макуха розповіла, що редакція поступово випробовує можливості штучного інтелекту в різних робочих процесах. Зокрема, йдеться про допомогу під час підготовки аудіоверсій журналістських матеріалів, роботу з відео та окремими редакційними завданнями, створення інфографіки для соцмереж на основі аналітичних матеріалів. Для локального медіа, яке працює в умовах обмежених ресурсів, такі інструменти можуть стати додатковою можливістю урізноманітнити подачу контенту та зробити його доступнішим для аудиторії, а також зекономити час, наприклад, для вичитки газети.
Водночас у редакції розуміють: використання ШІ не звільняє журналіста від необхідності перевіряти інформацію. Згенеровані дані можуть містити помилки, тому факти потрібно звіряти з реальними джерелами. Михайло Власенко вказав на різницю між програмами.
– Claude чи ChatGPT? Сам я користуюся ChatGPT, бо він більш універсальний. Але колеги радять спробувати Claude, бо їм він більше подобається. Я задумався: чому так? І дізнався, що Claude не генерує інфографіки. Тобто він може створити інфографіку, але це буде не зображення, а веб-сторінка, так як сайт, наприклад. І у неї буде дизайн не такий, як потрібен нашому виданню, – поділився спостереженнями Михайло Власенко, – Але Claude чудово себе показує у роботі з великими обсягами інформації. Якщо, наприклад, йому надіслати величезний архів чи книгу і запитати щось, він запам‘ятає повністю текст і дасть точну відповідь. ChatGPT набагато швидше забуває зміст. Тому тут треба вибирати, чи вам треба точність з текстами, чи креативність в ChatGPT.
Технології допомагають, але відповідальність залишається за журналістом
Приклади практичного використання штучного інтелекту навела Наталія Попович. Зокрема, редакція напрацювала спеціальний промпт для вичитування текстів. Такий підхід дозволяє використовувати ChatGPT не просто як універсальний чатбот, а як помічника, якому можна поставити конкретне редакторське завдання, і він з ним справляється набагато швидше, економлячи час.
Практичні приклади редакцій засвідчують: штучний інтелект може бути корисним у багатьох процесах – від перевірки текстів і підготовки різних форматів контенту до роботи з аудіо та відео. Однак його можливості не варто плутати з повноцінною журналістською роботою. Жоден цифровий помічник не може перебрати на себе відповідальність за достовірність фактів, точність цитат, контекст подій і довіру аудиторії. Для локальних медіа, які щодня працюють із життям конкретних громад, людська присутність у журналістиці залишається особливо важливою. Саме журналіст знає своїх героїв, розуміє місцевий контекст, може перевірити почуте й побачене та відчути нюанси, які не завжди доступні алгоритму.
Обмін досвідом між редакціями Frontline Press дав можливість побачити різні варіанти застосування нових технологій. І, мабуть, найважливіше в цій розмові – не протиставляти журналістику штучному інтелекту, а навчитися використовувати його можливості там, де він справді допомагає редакції працювати ефективніше, не втрачаючи головного – професійності, людяності й довіри читачів.
Більш детально про використання ШІ в роботі редакцій буде згодом на наших ресурсах.
***
Frontline Press – спільна ініціатива Національної спілки журналістів України та Шведської медіабізнес-асоціації Tidningsutgivarna (TU), започаткована наприкінці 2025 року для підтримки незалежних локальних і прифронтових газет. До програми увійшли 25 редакцій із Харківської, Донецької, Сумської, Запорізької, Херсонської, Дніпропетровської та інших областей. Редакції отримують фінансову підтримку, менторський супровід і консультації щодо розвитку.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: