Продовжуємо розмову про шляхи звільнення з полону українських журналістів, що тривала на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування злочинів РФ проти журналістів 28 жовтня. Журналіст УНІАН Дмитро Хилюк говорив про умови утримання, ставлення до журналістів у російській неволі та потреби звільнених цивільних говорив колишній в’язень кремля.
Шлях у неволю почався 4 березня 2022 року в рідних Козаровичах на Київщині, де Дмитра без жодних зрозумілих причин захопили російські військові, і закінчився обміном 24 серпня 2025 року.
Коли журналіста в заґратованій будці автомобіля везли в бік Росії, Дмитро запитав: «Куди нас везуть?» Охоронець відповів: «Тюрем в России много»…
Першою стала тюрма в Новозибкові Брянської області – слідчий ізолятор ще царської побудови, де перервали капітальний ремонт і поспіхом розмістили полонених. Там постійно панували голод і холод: частина камер була взагалі без вікон, в інших бракувало шибок. Перші три доби після затримання полонені лежали на підлозі зі зав’язаними очима й руками, а кремезнішим зв’язували ще й ноги – їх навіть не випускали до туалету. Коридорами в’язні мусили бігати зігнувшись.
«Якщо проводити паралель із Бухенвальдом чи Освенцимом, єдине, чого в них ще поки немає, – це газових камер. Цілеспрямовано не вбивають, але мучать голодом, побоями. Один з охоронців сказав мені: “Добро пожаловать в Бухенвальд”. І він не жартував», – розповів Дмитро Хилюк. На запитання, коли буде обмін, інший охоронець зверхньо відповів: «Через пару-тройку лет поедешь ногами вперед».
Через рік журналіста перевезли до колонії в селищі Пакіно Владимирської області. Там найтяжчим був уже не голод, а повний інформаційний вакуум: в’язні не могли дізнатися навіть, котра година чи коли Великдень. «Закрашені вікна. Ми не бачили сонця в прямому сенсі слова – ні сонця, ні місяця, ні зір», – сказав він.
Дмитро Хилюк застеріг, що ця система чекає не лише на полонених з окупованих територій. «Якщо ти дав 3 гривні на Збройні Сили, тебе знайдуть і відправлять туди, якщо, не дай Боже, їм вдасться встановити тут свій режим. Цей концтабір готовий, він чекає на українців», – наголосив журналіст.
Він також розповів про американця Стівена Габбарда, якого бачив у тих самих тюрмах. Літнього чоловіка, якому тоді було близько 69 років, на пересилці в Тулі разом з іншими змушували ночами стояти на колінах, а потім довго не лікували від корости. «Я зрозумів: раз таку людину зі Сполучених Штатів не витягують, то з обмінами геть кепсько», – згадав Хилюк. Уже після звільнення він дізнався, що Габбарда засудили майже до семи років колонії.
Те, що він журналіст, Дмитро Хилюк не приховував від першого допиту: «Все одно брехня вилізе, елементарно в Гуглі наберуть». Наприкінці неволі це, за його словами, зіграло радше позитивну роль. Його раптом почали фотографувати й зважувати «для твоєї ж користі», а начальник колонії сказав, що за нього «сильно добивається батько». Уже вдома журналіст дізнався, що батько виступав за нього в Брюсселі. Голова ТСК Євгенія Кравчук зауважила, що це відповідь на питання, чи дає щось публічність: у випадку журналістів вона, очевидно, виправдана.
Головна потреба звільнених цивільних, за словами Дмитра Хилюка, – фінансова. «У полоні ми всі були в абсолютно рівних умовах – і військовий, і цивільний. Нас однаково били, однаково знущалися. Але фінансово цивільні після повернення в набагато гіршому становищі», – сказав він. Звільнені військові місяцями лікуються, отримуючи грошове забезпечення, а цивільний мусить одразу шукати роботу. Журналіст розповів про товариша, в якого після обміну виявили онкологію: усі виплати, передбачені законом, той давно витратив на лікування.
За даними Офісу Генерального прокурора, у справі Дмитра Хилюка триває досудове розслідування. Журналіст дав важливі показання, але осіб, які вчиняли щодо нього злочини, поки не ідентифіковано.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Людмила Гусейнова: «Я повернулася з російської неволі фізично, але ментально залишаюся там»
Дмитро Лубінець: «Журналісти – одна з найскладніших категорій для повернення з російської неволі»
Список журналістів, які перебувають у російському полоні (оновлюється)
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: