Проєкт Національної ради з питань телебачення і радіомовлення «Медійне серце України» відзначили серед ініціатив європейських медіарегуляторів, спрямованих на зміцнення довіри до медіа. Про нього розповіла голова Національної ради Ольга Герасим’юк під час тематичної сесії 64-го засідання Європейської платформи регуляторних органів (EPRA), інформують у відомстві.
Під час сесії, що відбулася 15 жовтня в Дубліні, представники регуляторних органів, дослідники та медійники обговорювали причини падіння довіри до медіа й суспільних інституцій, вплив цифрових платформ і штучного інтелекту на споживання новин та можливості регуляторів реагувати на ці зміни. EPRA об’єднує 56 регуляторних органів у сфері медіапослуг. Питання довіри до медіа залишається одним із ключових для європейського інформаційного середовища. Масштаб виклику ілюструють дані Reuters Institute Digital News Report 2026: середній рівень довіри до новин у 48 країнах знизився до 37% – найнижчого показника за час спостережень із 2015 року. Водночас соціальні мережі та відеоплатформи вперше стали найпоширенішим джерелом онлайн-новин: ними користуються 54% опитаних, хоча довіряють новинам на цих платформах лише 22%.
Обговорення також охопило практичні кроки медіарегуляторів. За результатами опитування EPRA, у якому взяли участь 24 регуляторні органи, 17 повідомили про зафіксоване зниження довіри до національних медіа, а 22 уже реалізують заходи у відповідь на цю проблему. Серед найпоширеніших напрямів роботи — медіаграмотність і дослідження.
Розповідаючи про «Медійне серце України», Ольга Герасим’юк наголосила, що довіра особливо важлива в умовах війни, коли робота журналістів нерідко пов’язана із загрозою життю. «Довіра народжується не зі слів. Вона зростає тоді, коли люди бачать, що журналісти працюють для них і залишаються вірними своїй професії навіть у найнебезпечніших обставинах».
Проєкт, започаткований у 2022 році, документує роботу українських журналістів, редакцій і медіа під час повномасштабного вторгнення Росії. Його матеріали розповідають про злочини проти медійників, умови роботи в прифронтових і тимчасово окупованих територіях, стійкість редакцій та підтримку медіаспільноти.
Як приклад Ольга Герасим’юк навела історію медійників із Тростянця на Сумщині. Під час російської окупації директорка місцевої телерадіокомпанії Олена Смілянська та її син Дмитро, звукорежисер, ховаючись від окупантів, продовжували виходити в ефір із місцевими новинами з власного погреба, просто серед банок консервації. Місцеві жителі не видали журналістів.
Показовою є й історія газети «Білопілля» зі 105-річною історією: у перший день повномасштабного вторгнення журналісти насамперед подбали про збереження архіву видання, зокрема підшивок із 1947 року, які загортали в домашні простирадла й вивозили в безпечне місце, ще до того, як почали рятувати власні речі. Ці історії показують, як повага до роботи медійників і розуміння її значення для громади можуть проявлятися в конкретних діях.
«Медійне серце України» допомагає зберігати свідчення про злочини Росії, показувати стійкість української медіаспільноти й пояснювати суспільству, чому журналістська робота має значення. Як наголосила голова Національної ради, «зміцнення довіри потребує і високих професійних стандартів, і прозорої роботи медіа, і розуміння суспільством умов, у яких працюють журналісти. Медіарегулятор теж потребує довіри – і зміцнює свою роль у підтримці умов для роботи незалежних медіа».
64-те засідання EPRA проходить у Дубліні 14–16 жовтня на запрошення ірландського медіарегулятора Coimisiún na Meán. Програма охоплює дві тематичні сесії: 15 жовтня учасники обговорили зниження довіри до медіа та суспільних інституцій, а 16 жовтня – захист дітей і молоді в цифровому медіасередовищі.
Дискусія з цього приводу: