Одну з найбільших медіакорпорацій Північної Європи – Bonnier News відвідали 16 жовтня українські учасники навчального візиту до Швеції. У поїздці беруть участь представники НСЖУ та журналісти різних українських медіа. Візит організувала Спілка журналістів Швеції за підтримки Шведського інституту.
Родинний бізнес із майже двохсотлітньою історією
Гостей зустріла Анна Герденстам, віцепрезидентка Спілки журналістів Швеції та голова місцевого осередку Спілки, до якого входять 200 осіб. Вона розповіла про засновника корпорації Альберта Боньє. Усе почалося 1837 року з видавництва, і вже тоді в його основу заклали принципи свободи слова та незалежності від тиску. Bonnier досі залишається родинним бізнесом, нині в нього понад сто власників.
Сьогодні корпорація об’єднує близько 200 медіабрендів у Швеції, Данії, Естонії та Польщі. Тим чи іншим її продуктом користуються близько 30 відсотків шведських домогосподарств. Річний оборот компанії сягає мільярда євро. Bonnier News також входить до Ukrainian Media Fund, який підтримує українські медіа.
Expressen: таблоїд, що бореться з ультраправими
Однією з провідних марок корпорації є газета Expressen. Її заснували 1944 року, щоб критикувати нацистів і ультраправі сили. Цей принцип залишається для редакції головним і сьогодні, а її символом є оса, готова вжалити. В Expressen працюють 255 журналістів, щоденне охоплення становить 2,5 мільйона людей.
Expressen – таблоїд, і для нього головне – охоплення аудиторії. Тому редакція пише на найрізноманітніші теми: від сумок, їжі та спорту до злочинів і зв’язків зі шведськими нацистами. Друкована версія газети виходить і далі, але основний фокус – вебсайт із великою кількістю відео. Багато уваги приділяють спорту: редакція укладає прямі угоди з невеликими місцевими командами на трансляцію змагань. Завдяки широкому охопленню Expressen залучає аудиторію і для інших видань Bonnier. Читачі можуть передплатити як окреме видання, так і всі видання корпорації одразу.
Головна цільова аудиторія – молодь. Вона поки приносить небагато грошей, але в ній редакція бачить свого майбутнього вдумливого читача. Тому Expressen активно присутній у TikTok та інших соціальних мережах. Журналістка Еліса, яка веде популярну сторінку в TikTok, розповідає молоді про новини й політику. «Для молоді дуже важливий продуманий сценарій із хорошою драматургією, влучними фактами та сторітелінгом», – пояснила вона. Над сценарієм кожного випуску Еліса працює довго.
Вигорання – офіційний діагноз
Анна Герденстам розповіла, з якими проблемами до Спілки звертаються журналісти. Найчастіше це перевантаження, складні теми, що лягають на одну людину, і вигорання. У Швеції вигорання є офіційним діагнозом, і з ним можна перебувати на лікарняному до пів року, отримуючи 80 відсотків зарплати. Перші два тижні лікарняний оплачує компанія, далі – держава. Головне завдання Спілки – не допускати таких ситуацій.
Журналісти мають 25 днів оплачуваної відпустки на рік. Відпустка по догляду за дитиною триває до року й оплачується в розмірі 80 відсотків зарплати. Частину її, загалом до трьох місяців, обов’язково має взяти батько дитини.
Медіаомбудсман: «прокурор», а не цензор
Про шведську систему саморегулювання медіа розповів Каспар Опітц, який понад п’ять років обіймав посаду медіаомбудсмана. Він нагадав, що ще 1766 року Швеція ухвалила Акт про свободу друку. Саме він заклав основи шведської свободи слова, яка й сьогодні є найважливішою складовою конституції країни. «Коли маєш велику свободу, несеш і велику відповідальність», – наголосив Каспар Опітц.
Посаду омбудсмана з питань преси запровадили 1969 року. В основі був простий принцип: якщо медіа помиляються, вони самі мають ці помилки виправляти. Етичні правила розробили самі журналісти, а практика їх вдосконалила. Новини мають бути точними, представляти позиції обох сторін і не ображати аудиторію.
Омбудсман виконує роль «прокурора», а «суддями» є етична комісія з 32 представників медіа та суспільства. Остаточне рішення ухвалює саме комісія. Омбудсман при цьому має стояти посередині між медіа, аудиторією та державою. Якщо медіа визнають винним, воно мусить опублікувати рішення там само, де вийшов сам матеріал. Чи достатнє таке покарання, досі тривають дискусії, але Каспар Опітц вважає, що так. У дев’яти випадках із десяти медіа виконують рішення й визнають свої помилки, адже це частина їхнього іміджу та довіри до них. «Медіа може бути незгодним або сердитим, але рішення воно виконати мусить», – підкреслив він. На його думку, саме відповідальність відрізняє професійні медіа від усього іншого, що є в інтернеті.
Як приклад складного етичного питання Каспар Опітц навів випадок із футболістом Кіліаном Мбаппе. Шведські медіа повідомляли про звинувачення його у зґвалтуванні, яке згодом не підтвердилося. Чи мали журналісти право називати його ім’я? Однозначної відповіді немає.
«Через життя звичайних людей показуємо, що це може статися і у Швеції»
Міжнародний репортер Expressen Ерік Віман нещодавно повернувся з України. Найбільше його вразила загальнонаціональна хвилина мовчання. Наліпка із закликом до вшанування о 9:00 тепер прикрашає його ноутбук. Ерік 15 років працює міжнародним кореспондентом і пише про війни та конфлікти. В Україні він бував ще 2014 року: у Криму, Донецьку, Слов’янську, Краматорську.
З 2022 року українська тема для Expressen пріоритетна. Журналісти редакції їздять в Україну чотири рази на рік і загалом проводять тут понад два місяці. Окрім репортажів, виходять авторські колонки, а в онлайн-чатах із читачами українське питання теж виникає постійно. Під час останнього чату Ерік півтори години відповідав на запитання шведів про дії Трампа, так звану «дизельну угоду» між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним щодо постачання російського дизелю на світовий ринок та майбутнє війни, але охопити все так і не вдалося.
Головним жанром залишається репортаж з місця подій. Редакція висвітлює і фронт, і життя цивільних, наприклад, роботу пологового будинку в Херсоні. Ще один репортаж розповідає про хлопчика Дмитра, який щодня ходить у херсонський садочок фактично під обстрілами. «Через життя звичайних людей нам важливо показати, що це може статися і у Швеції», – пояснив Ерік Віман. Таке поєднання тем допомагає утримувати інтерес читачів до України. На початку повномасштабної війни матеріал міг набрати мільйон переглядів, тепер – 200–250 тисяч, і в редакції вважають це хорошим результатом. Під час відряджень в Україну журналіста страхує Bonnier News, і в разі біди компанія подбає про його родину.
Головний редактор: Україна – в топі
Наостанок українських гостей прийняв Клас Гранстрем, головний редактор Expressen з 2019 року, який працює в корпорації 25 років. Він підтвердив, що міжнародна тематика, і передусім Україна, є для редакції пріоритетом. Кілька тижнів тому він сам їздив в Україну з групою лікарів, зустрічався з журналістами та місцевими мешканцями. Найбільше його вразила налаштованість українців на перемогу.
«Особисто мене вразила налаштованість корпорації Bonnier News на допомогу українській журналістиці, українській свободі й волі. Вразив широкий рівень цієї допомоги», – поділився враженнями голова Сумської обласної організації НСЖУ, координатор Сумського Центру журналістської солідарності, завідувач кафедри журналістики та філології Сумського державного університету Володимир Садівничий.
Зустріч у Bonnier News показала, що найсильнішим захистом свободи слова для шведських медіа є саморегулювання та готовність визнавати власні помилки, а не державний контроль. Водночас шведські колеги не забувають і про турботу про самих журналістів, від реальної боротьби з вигоранням до гарантій для тих, хто їздить на війну. Для українських медіа, які працюють в умовах війни й постійного перевантаження, обидва уроки особливо актуальні.
Інформаційна служба НСЖУ, фото НСЖУ
Дискусія з цього приводу: