Написання грантової заявки для регіонального медіа часто перетворюється на забіг із перешкодами. Щоб допомогти редакціям підсилити свої проєкти, НСЖУ організувала закритий вебінар «Як перетворити ідею проєкту на чіткий календарний план і реалістичний бюджет за допомогою штучного інтелекту» у межах серії зустрічей про типові помилки в грантрайтингу.
Спікерками заходу виступили перша секретар НСЖУ Ліна Кущ та координаторка Львівського Центру журналістської солідарності Наталія Войтович. Вони поділилися практичними алгоритмами, правильними промптами та розібрали конкретні кейси застосування ШІ – від брейнштормінгу до фінальної перевірки кошторису.

ШІ як розумний асистент, а не автор вашої заявки
Головне правило грантрайтингу у цифрову добу – штучний інтелект не пише грант за вас. Він виступає кваліфікованим помічником, який економить час, структурує думки та знаходить «сліпі плями» в логіці проєкту.
«Штучний інтелект не є грантоподавачем, тобто грант пишемо ми, а штучний інтелект повинен бути нашим помічником і скоротити час подання заявки до мінімального», – каже Наталія Войтович

Одна з найбільших помилок – надіслати боту лінк на грантову конкурсну програму і скопіювати згенерований за секунду текст. По-перше, такий проєкт буде безликим і схожим на сотні інших. По-друге, ШІ не знає реального контексту вашої редакції, можливостей команди та особливостей громади.
Робота з ШІ має бути строго поетапною та контрольованою на кожному кроці.
Пошук конкурентоздатної ідеї та формулювання проблеми
Щоб ШІ видав релевантні ідеї для вашого медіа, не запитуйте його про все й одразу. Надайте йому роль і проведіть через коротке «інтерв’ю».
Покроковий алгоритм розробки ідеї:
- Задайте процедуру: Скажіть боту: «Ми з тобою зараз поетапно будемо формулювати ідею. Спочатку постав мені 5 запитань про мою редакцію, аудиторію, регіон та основні виклики, щоб пропозиція була індивідуалізованою».
- Дайте відповіді: Чесно опишіть свої реалії та можливості.
- Запитайте пропозиції: Тільки після цього просіть: «Дай мені 5 ідей заявок під конкретну грантову пропозицію». За потреби попросіть ще 5, поки не знайдете найкращу зернину.
«Для того, щоб вам дали релевантну якусь ідею, ви проговорюєте не одразу “дай мені ідеї для нашого медіа, що ми можемо зробити”, а ви йому скажіть: “Ми з тобою зараз поетапно будемо формулювати цю ідею. Спочатку постав мені ті питання, які потрібно тобі знати про мою редакцію і про, наприклад, регіон, в якому ми діємо, щоб ця пропозиція тем була індивідуалізована і підходила саме для вашої редакції», – зауважує Ліна Кущ

Оформлення проблемного поля
Грантодавець фінансує не просто процес роботи медіа, а вирішення конкретної проблеми. Ви даєте штучному інтелекту «начинку» (суть проблеми, яку знаєте тільки ви), а він загортає її в якісну «обкладинку» (професійну грантову мову).

Приклад промпту:
«Вишеградський фонд пропонує проєкти для вирішення проблеми навчання та мобільності журналістів. Я хочу відправити 3 працівників своєї редакції на стажування до празької редакції. Оформи цю ідею та прописи проблему простими, але переконливими реченнями під вимоги цього гранту».
Завдання, активності та вимірювані результати
Коли мету визначено, її потрібно розкласти на логічний ланцюжок: Завдання → Активності → Результати (Індикатори).
- Завдання: Не залишайте ШІ повну свободу. Запропонуйте свої варіанти завдань і попросіть: «Проаналізуй мої завдання та додай ті, які я міг/могла не врахувати».
- Активності: Запитуйте ШІ в обох напрямках:
- Прямий: «Зважаючи на наші завдання, запропонуй детальні активності».
- Зворотний: «Я хочу отримати ось такі результати. Які активності нам потрібно здійснити для цього?».
- Контроль: Завжди тримайте поруч відкритий блокнот або чистий документ. Виписуйте запропоноване ШІ, порівнюйте та відсікайте зайве.

Індикатори успіху
Кожен результат повинен мати вимірювану числову характеристику. Якщо грантодавець вважатиме ваш спосіб вимірювання ненадійним, заявку буде відхилено. Попросіть ШІ оцінити ваші індикатори: «Проаналізуй, наскільки ці індикатори є надійними, репрезентативними та задовольнять оцінювачів гранту».
Створення календарного плану та синхронізація з бюджетом
Найпоширеніша помилка – коли діяльність, прописана в описі проєкту, «губиться» під час складання календарного плану або кошторису.
Наприклад, створення навчального відео – це не один рядок. Це цілий комплекс робіт:
- Відбір та затвердження ведучих (потребує гонорарів у бюджеті);
- Пошук та оренда локації (потребує статті витрат на оренду або співфінансування);
- Зйомка (оплата оператора/техніки);
- Монтаж (оплата режисера монтажу).

Як дати завдання ШІ на календарний план:
Завантажте у чат зібраний вордівський файл із грою/метою/завданнями та пропишіть рольовий промпт:
«Ти – досвідчений ґрантрайтер. У файлі є опис проєкту. Склади календарний план його реалізації строго на 4 місяці. Для кожної активності зазнач: конкретну дію, термін виконання, очікуваний результат та кількісний індикатор. Не додавай активностей, яких немає в описі, не фантазуй та збережи логіку послідовності».
Перевірка відповідності «План – Бюджет – Команда»
Створюючи бюджет, важливо враховувати юридичні тонкощі (ФОП 2/3 групи чи угода ЦПХ із податковим навантаженням у ~44%), а також задіяність людей. Якщо бухгалтер чи редактор отримують виплати протягом усіх 4 місяців, у календарному плані має бути чітко видно їхнє щомісячне залучення.

Промпт для перевірки:
«Ось робочий план проєкту, а ось бюджет. Виступи у ролі фінансового менеджера й експерта грантової комісії. Перевір, чи всі фахівці, закладені в бюджеті, мають реальну задіяність у робочому плані на відповідні періоди. Знайди суперечності та слабкі місця».
Стійкість проєкту (Sustainability) та вплив на аудиторію
Грантодавців завжди цікавить запитання: «Що буде з вашим проєктом після того, як закінчатся грантові кошти?».
За словами Ліни Кущ, стійкість варто описувати через два ключові вектори:
1. Зміцнення редакції та команди
Навички, здобуті під час проєкту (наприклад, опанування ШІ чи цифрових інструментів), залишаються з журналістами назавжди. Куплене обладнання надалі дозволяє робити якісні мультимедійні матеріали та забезпечує енергетичну автономність. Розроблені внутрішні політики відкривають шлях до більших інституційних грантів.
2. Вплив на громаду та масштабування
Створені матеріали (онлайн-курси, пам’ятки, інструкції) продовжують працювати й після завершення фінансування.
«Якщо проєкт передбачає розробку онлайн-курсу, то його матеріали залишаються доступними навіть після завершення проєкту, і кількість людей, які їх переглядатимуть, лише зростатиме… Думайте над тим, як зміцнити свою команду і як більше вплинути на аудиторію, в тому числі будуючи партнерства всередині громади», – зазначає Ліна Кущ.
Кейс для локального медіа:
Редакція проводить конкурс читацьких ідей щодо підготовки громади до зими, залучає експертів, проводить ефіри.
- Як зберегти стійкість? Зібрані поради оформлюються в чек-лист, яким медіа ділиться з іншими прифронтовими та регіональними редакціями. А кращі пропозиції мешканців передаються місцевій владі або благодійним фондам для включення у місцевий бюджет на наступний рік. Проєкт вичерпався, але ланцюгова реакція користі триває.
Як довести свій вплив, якщо аудиторія невелика?
Для малих гіперлокальних медіа якісні показники часто важливіші за мільйонні охоплення.
- Покажіть унікальність: «Ми – єдине незалежне медіа у громаді X, яке працює в умовах прифронтової зони».
- Порівняйте охоплення з населенням: Якщо кількість підписників у Facebook більша за чисельність жителів громади – це потужний аргумент, що вас читають релоковані мешканці та суміжні регіони.
- Покажіть реакцію владної вертикалі: Навіть якщо публікацію прочитали 500 людей, але після неї місцева рада відремонтувала укриття чи виділила кошти – це найвищий показник реального впливу (impact).
«Тут вже кількість не в тому, скільки людей вас читає, а в тому, чи прислухаються до того, що ви озвучуєте в місцевій громаді. І якщо вас читає невелика кількість людей, але на критичні публікації одразу реагують і вживають заходи – це і є ваш вплив», – підкреслює Ліна Кущ

Чек-лист успішної роботи з ШІ над грантовою заявкою
«Копі-паст – це найгірший варіант при написанні грантової заявки і при спілкуванні зі штучним інтелектом… З штучним інтелектом ми маємо працювати так само, як коли ми варимо щось: спочатку відбираємо інгредієнти, а потім ідемо за покроковою інструкцією», – звертає увагу Наталія Войтович.
- Задавайте чіткі ролі: «Ти – досвідчений ґрантрайтер», «Ти – фінансовий директор», «Ти – суворий грантовий експерт».
- Працюйте крок за кроком: Не вимагайте написати документ за один запит. Один етап – один діалог.
- Обмежуйте фантазію бота: Завжди додавайте у промпт фразу: «Використовуй ТІЛЬКИ надану інформацію, не вигадуй нових активностей та фактів».
- Ураховуйте обмеження грантодавця: Одразу вказуйте фінансові рамки (наприклад: «Закупівля обладнання не може перевищувати 20% від загальної суми»).
- Зберігайте проміжний текст у файлі: Не покладайтеся повністю на пам’ять чату. Контролюйте процес вручну.
Тож завдяки грамотному поєднанню вашого експертного знання регіону та системності штучного інтелекту, підготовка навіть найскладнішої грантової заявки перестає бути хаосом і перетворюється на чіткий та зрозумілий алгоритм.

Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти об’єднаного Центру журналістської солідарності Львів-Суми: 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру, Володимир Садівничий – координатор Сумського центру, +0505822517).
Інформаційна служба НСЖУ

























Дискусія з цього приводу: