Які права мають споживачі фінансових послуг та куди можуть звернутися в разі їх порушення? Про це йшлося під час вебінару «Захист прав споживачів фінансових послуг» для журналістів регіональних ЗМІ, організованого Національною спілкою журналістів України та Національним банком України.
Рік тому, відколи набули чинності нові вимоги законодавства з питань захисту прав споживачів фінансових послуг, НБУ отримав нові повноваження в цій сфері, зазначила, виступаючи перед учасниками вебінару, комунікаційний менеджер напрямку захисту прав споживачів Департаменту комунікацій НБУ Ірина Гудзь.
«Україна стала 120-ю державою у світі, де права споживачів фінансових послуг захищені законом. Це означає, що Національний банк розглядає звернення споживачів, вивчає, чи є порушення прав, може встановлювати додаткові вимоги до банків і контролює, чи дотримуються банки цих вимог. Однак банки – це лише перша ластівка. Із 1 липня 2020 року НБУ став регулятором страховиків, фінкомпаній, лізингодавців, кредитних спілок, ломбардів. Ми отримали повноваження захищати також і клієнтів небанківських фінустанов», – розповіла представниця Національного банку.
Торік українці надіслали до НБУ майже 16 тисяч письмових скарг. Кожні чотири з десяти письмових звернень мають ознаки порушення прав споживачів. Найчастіше автори звернень скаржилися на мікрокредити (3064 скарги), кредити банків (2690 скарги) і колекторів (2171 скарги). Зокрема, регулятор звернув увагу на системні проблеми в роботі так званих мікрофінансових компаній та колекторів.
Ірина Гудзь розповіла учасникам вебінару про те, на які порушення найчастіше скаржаться українські споживачі фінансових послуг. Це так звані «кредити під 0%», штрафи за мікрокредитами, погрози колекторів, незаконне розповсюдження персональних даних, нав’язування кредитної картки та додаткових послуг, незаконне нарахування штрафів та пені (у тому числі за кредитами військовослужбовцям), зміна тарифів за карткою без попередження, обмеження прав споживачів у договорах та автопродовження депозитів.
Журналісти дізналися про те, на що варто звернути увагу тим, хто користується послугами фінансових організацій чи планує скористатися.
«Фінансові компанії – це не благодійні організації, вони заробляють гроші. І кредит під нуль відсотків – це сир у мишоловці. Якщо споживач буде не лише вірити рекламі, а й заходити на сайти фінансових компаній, то зможе розібратися й дізнатися про реальну вартість кредиту. Часто «нуль відсотків», які рекламують, діють або під час пільгового періоду в кілька днів, або для нових клієнтів тощо», – пояснила представниця Нацбанку.
Звичайним громадянам важко розрахувати повну ставку за кредитами, оскільки різні фінансові установи подають інформацію по-різному. «Наше завдання – встановити єдині правила, і до банків, і до небанківських установ, щоб усі давали повну інформацію про послуги. Друге – визначити запобіжники на рівні законодавства та підзаконних актів, щоб попереджати порушення. І третє – підвищення фінансової грамотності. Багато порушень неможливо виправити, тому що людина сама підписала той чи інший договір, не зрозумівши умови. Це дуже важливо, щоб громадяни розуміли: перш ніж укладати договір, потрібно розібратися», – наголосила Ірина Гудзь.
У напрямі захисту прав споживачів фінансових послуг Національний банк встановив вимоги до вебсайтів банків, до договорів, до реклами банківських кредитів, зобов’язав вказувати повну ставку за кредитами банків, а невдовзі така ж норма запрацює і до небанківських установ.
Спікерка вебінару відповіла на запитання журналістів місцевих медіа. Зокрема, журналістів цікавило, як діяти, коли невідомі особи телефонують та агресивно вимагають повернути кредит, якого людина не брала. Також учасники вебінару запитували, чи може банк нав’язувати кредитну картку або страховку, як відмовитися від зайвої послуги, чи законно небанківські установи нараховують величезні штрафи за кредитами, куди звертатися в разі порушення прав тощо.
Насамкінець журналісти отримали покроковий алгоритм дій для споживачів фінансових послуг у разі порушення їхніх прав.
«У практиці кожного журналіста трапляються звернення, листи, скарги від людей, які втратили свої гроші через слабку обізнаність. Інформація, яка допоможе підвищити рівень фінансової грамотності, надзвичайно потрібна і журналістам, і читачам, слухачам, глядачам. Тому роз’яснювальна робота: і з боку регулятора, і з боку медіа, – допоможе вашій аудиторії знати свої права та вміти їх захищати», – зазначила перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, яка виступила модератором заходу.
Відеозапис вебінару можна переглянути на сторінці Національної спілки журналістів України:
Участь у вебінарі взяли майже 40 журналістів із Запорізької, Черкаської, Полтавської, Миколаївської, Рівненської, Луганської, Тернопільської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Харківської та інших областей, а також із Києва.
