З розвитком технологій, поширенням соцмереж, мобільного інтернету та гаджетів зростають ризики потрапити у поле дезінформації. Адже саме через велику кількість тих, хто генерує контент, ті самі соцмережі – дуже вразливі до маніпулятивних форматів, «вкидань» неправдивої інформації з певною метою. Певними «вогнищами опору» дезінформації є професійні ЗМІ, редакції, які цінують аудиторію, журналісти, які дотримуються професійних стандартів, перевіряють інформацію. Таку позицію в ефірі радіо Суспільне. Миколаїв висловив голова НСЖУ Сергій Томіленко.
«За нашими дослідженнями, коли ми говоримо, що поширюється якась фейкова інформація, то вона генерується не журналістами, не працівниками телеканалів, газет чи сайтів, а це здебільшого певні заяви публічних осіб, посадових осіб. Вони, не подумавши або ж свідомо можуть оприлюднювати ту чи іншу точку зору. Яка не ґрунтується на якомусь фактажеві. А журналісти коректно виконують свою роботу, цитуючи того чи іншого депутата або чиновника. Тому якщо говорити про боротьбу з дезінформацією, одна зі складових – це відповідальність чиновників, публічних осіб, політиків за свої слова», – зазначив Сергій Томіленко.
Також очільник НСЖУ зазначив, що держава мала би докладати зусиль для підтримки професійних редакцій ЗМІ, впроваджуючи антикризові економічні заходи, як це відбувається у країнах ЄС, Литві, Канаді.
«Держава повинна не створювати проблеми для ЗМІ, а вирішувати їх. На жаль, зараз дуже багато владних рішень навпаки ускладнюють життя місцевих видань, котрі є двигунами в боротьбі з дезінформацією», – сказав Сергій Томіленко.
