Засудженого на 14 років ув’язнення громадянського журналіста Вілена Темер’янова вивезли із СІЗО-1 Ростова-на-Дону до лікарні. Про це «Кримській солідарності» повідомила його дружина Ельмаз Темер’янова.
Про те, що її чоловік перебуває в медзакладі, жінка дізналася від дружини одного зі співкамерників Темер’янова. Дружина політв’язня не знає, де він зараз.
«Мені передали, що чоловіка повезли на операцію з видалення жировика. Я була здивована, оскільки нічого не знала про існування цього жировика», — розповіла Ельмаз Темер’янова.
Вона зателефонувала до СІЗО-1 Ростова-на-Дону, щоб дізнатися місцеперебування Вілена. Однак там їй повідомили, що подібну інформацію не надають. Коли жінка додала, що їй відомо про переведення чоловіка до лікарні, співробітник СІЗО запропонував зателефонувати туди.
У МОТБ-19, де найчастіше лікують ув’язнених, які перебувають у Ростові, повідомили, що інформацію вони можуть надати лише після офіційного запиту.
«Робити офіційний запит і чекати відповіді на нього — довга процедура. Я переживаю, що від чоловіка дуже довго немає жодних звісток. У нас із ним немає зв’язку вже понад два тижні», — поділилася дружина Ельмаз Темер’янова.
Справа «першої джанкойської групи» забороненої в Росії ісламської організації Хізб ут-Тахрір у складі Енвера Кроша, громадянського журналіста Вілена Темер’янова, Ріната Алієва, Мурата Мустафаєва, Сеітяги Аббозова та Едема Бекірова почалася в серпні 2022 року. Кримських татар заарештували в Джанкої. Їм інкримінували причетність до діяльності Хізб ут-Тахрір. Справу Мустафаєва пізніше виділили в окреме провадження і судили окремо.
Енверу Крошу інкримінували статтю про організацію діяльності терористичної організації (ч. 1 ст. 205.5 КК РФ). Решті чотирьох активістів — частину про участь у діяльності тієї ж статті (ч. 2 ст. 205.5 КК РФ). Усім фігурантам справи також інкримінували насильницьке захоплення влади (ст. 278 КК РФ).
Енвер Крош повідомляв про катування з боку силовиків після обшуків у нього вдома, однак слідчий у справі не відреагував на факт побиття активіста і не передав матеріали до Військового слідчого комітету.
Після затримання суд помістив фігурантів справи до СІЗО, окрім Сеітяги Аббозова. Його за станом здоров’я відправили під домашній арешт.
Основним доказом у цій кримінальній справі є аудіозапис розмови за 2015 рік. На ньому люди обговорювали намаз і піст. Адвокат Еміль Курбедінов упевнений, що запис витягли з архівів ФСБ через вісім років.
«Обговорювалася низка питань про намаз: як здійснювати намаз, які є шаріатські норми з цього приводу і так далі. Жодних розмов про тероризм і екстремізм, звісно ж, не велося. Це вкотре доводить, який характер мають кримінальні справи [проти наших підзахисних]. Усі ці роки ці люди кримінально не переслідувалися і жодної небезпеки для суспільства не несли», — розповідав захисник.
Під час дебатів сторона захисту наполягала на численних порушеннях у ході слідства та судового процесу, зокрема на фальсифікації доказів. Так, незалежні експерти підтвердили, що на книгах, які є речовими доказами у справі, є «близько десяти відбитків пальців людей, але жодного відбитка» учасників справи. Проте суддя Південного окружного військового суду Тимур Машуков відмовив захисту в клопотанні відправити речові докази для перевірки до Військового слідчого комітету. Він також не долучив дослідження до матеріалів справи.
У листопаді 2025 року суд засудив Енвера Кроша до 19 років ув’язнення, Едема Бекірова та Ріната Алієва — до 15 років, журналіста Вілена Темер’янова — до 14, а Сеітягу Аббозова — до 13. Суд також визначив, що перші чотири роки Енвер Крош відбуватиме у в’язниці, решту строку — у колонії суворого режиму. Решті учасників суд призначив по три роки в’язниці.
Політичну ісламську партію Хізб ут-Тахрір було визнано терористичною організацією в Росії рішенням Верховного суду від 14 лютого 2003 року — за чотири роки до ухвалення закону «Про протидію тероризму». Засідання проходило в закритому режимі без участі представників організації, що, на думку правозахисників, порушило принципи гласності та змагальності.
У багатьох країнах, зокрема в Україні, діяльність партії не заборонена. Тут її прихильники проводять мітинги, випускають друковану продукцію і виступають публічно. У Криму, після анексії півострова в 2014 році, за «справами Хізб ут-Тахрір» порушуються кримінальні справи.
Правозахисники стверджують, що кримінальне переслідування кримських татар пов’язане не з тероризмом, а з їхньою мирною політичною та релігійною активністю, критикою влади та протестами проти репресій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
