Українські освітяни, молодіжні лідери, медійники та інші фахівці отримали новий інструмент для боротьби з дезінформацією та расизмом. Вийшов друком посібник «Медіаграмотність та технології проти мови ворожнечі», який є частиною великого європейського проєкту HATE-LESS. Про це йдеться на сайті hate-less.eu.
Проєкт HATE-LESS, реалізований за підтримки Європейського Союзу та, пропонує не просто вивчати ці явища, а активно їм протидіяти. Український переклад курсу здійснено в межах проєкту медіаексперта Вольфганга Рессманна. Переклад та адаптація українською – Євген Цимбаленко.
Завантажити українську версію посібника та інструментарію можна за посиланням.
Головна ідея курсу – надати молоді «право на власну історію». Посібник пропонує навчити молодих людей створювати якісний відеоконтент, вести цифрові щоденники та розробляти контрнаративи, які руйнують стереотипи.
«Цей посібник слугує одночасно освітнім ресурсом і практичним керівництвом із впровадження інклюзивних, технологічних та партисипативних підходів у молодіжній роботі. Він орієнтований на розширення можливостей молоді та тих, хто з нею працює, для активної протидії ненависті та розбудови стійких громад», – зазначають автори проєкту.
Курс структурований у 6 комплексних модулів, які охоплюють шлях від етики до технічного монтажу:
- Етичний фундамент: як створити безпечний простір для обговорення чутливих тем.
- Емоційні алгоритми: аналіз того, як соцмережі маніпулюють нашими почуттями.
- Методи дослідження: практичні вправи – від створення аудіощоденників до методу Photovoice.
- Основи дії: як перетворити свою позицію на реальні соціальні зміни.
- Технічна майстерня: поради щодо створення якісних відео, інтерв’ю та просування контенту.
- Рефлексія: інтерактивні ігри та вправи для закріплення навичок.
Посібник базується на досвіді шести країн (Німеччини, Кіпру, Естонії, Франції, Люксембургу та Іспанії). Кожен розділ адаптований до сучасного політичного ландшафту, що дозволяє тренерам коригувати вправи залежно від місцевих потреб.
Для України цей ресурс є особливо актуальним, адже розвиток медіаграмотності – це питання не лише культури, а й інформаційної безпеки та стійкості громад в умовах війни.
ДОВІДКА. Проєкт фінансовано Європейським Союзом. Висловлені в матеріалі погляди належать виключно авторам і не обов’язково відображають позицію ЄС.
Раніше ми розповідали про те, що під час Україно-шведського форуму прифронтової преси «Журналістика як рятівний зв’язок у часи війни» перша секретар НСЖУ Ліна Кущ озвучила ключові інсайти для регіональних редакцій щодо успішного отримання грантів.
Дискусія з цього приводу: