Дрони, пілотовані в реальному часі військом Кремля, стали однією з головних загроз для журналістів, які висвітлюють російську війну в Україні, перетворюючи деякі райони вздовж лінії фронту на майже недоступні. Реагуючи на цю ситуацію, «Репортери без кордонів» (RSF) у партнерстві з українським фондом «Об’єднання» (м. Херсон), опублікували практичний посібник для журналістів, щоб допомогти їм краще передбачати безпекові ризики.
Атаки дронів забрали життя трьох репортерів у жовтні минулого року. Французький фотожурналіст Антоні Лаллікан, а потім українські репортери Альона Грамова та Євген Кармазін були вбиті невеликими російськими дронами-камікадзе під час репортажів у Донецькій області на сході України. Олександр Количев із Freedom TV, який вижив після другого смертельного удару, розповів RSF про обставини цього нападу.
Зіткнувшись із загрозою, яка змушує репортерів працювати подалі від лінії фронту, RSF та фонд «Об’єднання» підготували практичний посібник, доступний англійською та українською мовами. Він зосереджується на малих дронах, якими оператори керують у реальному часі, часто за допомогою шоломів віртуальної реальності — так звані пристрої FPV (first-person view, вид від першої особи). Ці апарати, зазвичай квадрокоптери, є одночасно дуже маневреними та швидкими: вони можуть коригувати свою траєкторію, переслідувати рухомі цілі та проникати через вікна чи інші отвори в будівлях перед тим як вибухнути. Посібник, що супроводжується відео, містить перелік різних типів дронів, які використовує російська армія та які можуть загрожувати репортерам на фронті, а також надає конкретні рекомендації щодо підготовки репортажів, вибору одягу, бажаних засобів пересування та правил поведінки у разі виявлення дрона.
Директорка проєктів RSF Луїза Аллюен Біше наголошує: «Ризики для журналістів в Україні швидко змінюються. Атаки російських дронів, що стали однією з головних загроз поблизу фронту, змушують репортерів віддалятися і створюють зони, які майже не висвітлюються пресою. За допомогою цього посібника RSF пропонують конкретні та практичні поради, як з цим боротися. Хоча він не може усунути всі ризики, властиві роботі в зоні бойових дій, цей посібник має на меті допомогти медіафахівцям краще підготуватися та зменшити деякі з них. Ми, у партнерстві з Фондом 2402, вже підтримуємо навчання фахівців суспільного медіа “Суспільне” реагувати на атаки та використовувати детектори дронів. У 2026 році RSF запропонують медіафахівцям в Україні інші тренінги та нададуть детектори».
Президент фонду «Об’єднання» Юрій Антощук зазначає: «З 2023 року звільнені від окупації громади Херсонської області фактично перетворилися на справжню лабораторію для російських військ, що дозволяє їм розробляти та вдосконалювати різні типи дронів, а також тактику їхнього застосування проти цивільного населення — від нападів на транспортні засоби до замінування вулиць. Цей посібник розроблено як практичний інструмент, що допоможе швидко оцінити загрози, зрозуміти логіку операцій з використанням дронів та прийняти рішення, які можуть врятувати життя. Він систематизує досвід, набутий в польових умовах, та пропонує чіткі рекомендації щодо зменшення ризиків під час роботи на місцях».
З 2024 року напади малих російських дронів на медіафахівців посилилися. Три чверті опитаних RSF, згідно з анкетою, розісланою восени 2025 року приблизно 70 українським та міжнародним журналістам, заявили, що вже були об’єктами нападів або отримували погрози під час репортажів. Донецьк, Херсон, Харків та Суми видаються найнебезпечнішими регіонами. У зв’язку з цим професійні практики еволюціонують: деякі репортери відмовляються відвідувати певні райони вздовж лінії фронту, пересуваються без позначок «преса» зі своїм обладнанням, адаптують репортажі з урахуванням несприятливих для дронів погодних умов — дощу та вітру — та використовують детектори дронів.
Україна посідає 62-ге місце серед 180 країн і територій у Світовому індексі свободи преси RSF за 2025 рік.
Завантажити посібник
Дивитися відео
– Англійською мовою
– Українською мовою
Дискусія з цього приводу: