«Сьогодні ми говоримо про «регіони, що постраждали від конфліктів». Але хочу зауважити: для України це не конфлікт. Для нас це повномасштабна війна», – наголосив голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, виступаючи на панельній дискусії «Незалежні медіа в регіонах, що постраждали від конфліктів» у рамках Британського форуму свободи медіа в Лондоні.
Сесію модерував член британського парламенту, голова міжпартійної групи зі свободи медіа сер Джон Віттінгдейл.
Голова НСЖУ розповів, який вигляд мала повсякденна реальність українців цієї зими – найтяжчої за час війни. Від січня Росія посилила удари по енергетичній інфраструктурі. В квартирі Сергія Томіленка опалення зникало тричі під час морозів, а офіс НСЖУ в центрі Києва тиждень стояв без опалення й без води. Електрика подається за графіком, і часто її немає по 15–17 годин на добу.
– Тут, у Лондоні, в моїй кімнаті яскраве світло, працює опалення – і я усвідомлюю, наскільки крихкі ці речі», – сказав Томіленко.
За словами голови НСЖУ, в умовах війни незалежна журналістика – це не лише про демократичні цінності, а й про національну стійкість. Якщо зникає перевірена інформація, якщо зникають медіа – цей простір заповнює пропаганда й дезінформація.
НСЖУ зосереджує зусилля на підтримці регіональних, місцевих і прифронтових медіа. Від 2022 року Спілка допомогла відродити й підтримати понад 40 газет у прифронтових та деокупованих регіонах. Сергій Томіленко продемонстрував один із прикладів – газету «Зоря» з Харківщини. Її редактор Василь Мирошник особисто доставляє наклад у села біля кордону з Росією під загрозою російських дронів. Нещодавно НСЖУ забезпечила його спеціальним детектором дронів, щоб він міг безпечніше розвозити газету.
– Для багатьох громад прифронтові газети – такий, здавалося б, старомодний формат медіа – є єдиним надійним джерелом перевіреної інформації. Коли населені пункти занурені в темряву, ці газети стають точкою опори для правди, – наголосив Сергій Томіленко.
Голова НСЖУ навів трагічну статистику. Від лютого 2022 року загинули 144 медійники, з них 21 – безпосередньо під час виконання професійних обов’язків. Лише у 2025 році, виконуючи журналістську роботу, загинули троє медійників – усі від ударів російських дронів.
Українські журналісти документують воєнні злочини та порушення прав людини, нерідко ризикуючи власним життям. Наразі 28 українських журналістів перебувають у російському полоні.
Серед них – членкиня НСЖУ Ірина Левченко, відома журналістка з тимчасово окупованої Херсонщини. Її затримали росіяни у травні 2023 року. Майже два роки з нею не було жодного зв’язку. Нещодавно від неї надійшов короткий лист із російської в’язниці – лише кілька рядків, але це підтвердження того, що вона жива.
– Захоплені росіянами журналісти не повинні зникати з дипломатичного порядку денного. Їхні імена мають послідовно звучати на міжнародних форумах і в моніторингових механізмах, – закликав Сергій Томіленко.
Росія поєднує військову агресію із систематичною дезінформацією, а удари по інфраструктурі безпосередньо впливають на роботу медіа: без електрики редакції не можуть працювати, обладнання не заряджається, матеріали не передаються.
Цієї зими кількість запитів від журналістів на оренду детекторів дронів зросла вп’ятеро, а запити на безпечні робочі простори зі стабільним електропостачанням – утричі.
НСЖУ створила мережу Центрів журналістської солідарності, які працюють як оперативні безпекові хаби. Вони забезпечують захисне обладнання, тренінги з безпеки, безпечні робочі простори, юридичну та психологічну підтримку. Мережа також оперує пунктами прокату детекторів дронів у трьох прифронтових регіонах. Від 2022 року допомогу через цю мережу отримали понад 9 000 журналістів.
Утім, наразі Спілка стикається із серйозним викликом щодо фінансування, тоді як потреби продовжують зростати.
Сергій Томіленко запропонував три конкретні кроки для міжнародної спільноти:
— систематично включати питання затриманих журналістів до всіх дипломатичних переговорів та моніторингових механізмів;
— підтримувати створення та функціонування безпечних робочих просторів для журналістів, які працюють у зонах бойових дій;
— запровадити механізми швидкого й гнучкого фінансування для прифронтових і місцевих медіа, що працюють в умовах екстремального ризику.
– Незалежна журналістика на війні потребує інфраструктури, а не лише мужності. Підтримка – це не тільки солідарність, це інвестиція в демократичну стійкість і безпеку, – підсумував голова НСЖУ. – Журналісти в Україні не просять співчуття. Ми просимо інструменти та безпечні умови, щоб продовжувати нашу роботу. Якщо незалежна журналістика виживе у війні – виживе й правда. А коли виживає правда – демократія має шанс вистояти.
Модератор сесії Джон Віттінгдейл подякував Сергієві Томіленку за виступ і за те, що він, попри складну дорогу, прибув до Лондона, а головне – за все, що роблять він і його колеги, несучи правду про Україну світові.
На сесії «Незалежні медіа в регіонах, що постраждали від конфліктів» разом із головою НСЖУ виступили виконавча редакторка довгих форматів та розслідувань Всесвітньої служби BBC Ліз Гіббонс та адвокат із медійного та правозахисного права з Doughty Street Chambers Джонатан Прайс. Участь у дискусії також взяв Рено Годен де Віллен, радник з питань свободи медіа та безпеки журналістів Управління Верховного комісара ООН з прав людини.
Про форум
Організаторами Другого форуму свободи медіа Великої Британії (UK Media Freedom Forum), який проходить 5–6 березня 2026 року в Лондоні на базі Університету City St George’s, University of London виступили Центр зовнішньої політики Великої Британії (Foreign Policy Centre), Фундація «Справедливість для журналістів» (Justice for Journalists Foundation) та Інститут прав людини Міжнародної асоціації адвокатів (IBAHRI). Захід зібрав парламентарів, урядовців, правозахисників, юристів, журналістів і представників міжнародних організацій з різних країн світу.
Статус форуму підкреслює участь представників британського уряду та парламенту. З програмною промовою на відкритті виступив заступник парламентського державного секретаря Міністерства закордонних справ Великої Британії Кріс Елмор. Голова Комітету з міжнародних справ британського парламенту Емілі Торнберрі відкриватиме другий день форуму. Стефан Коссофф, керівник напряму демократичного врядування Міністерства закордонних справ (FCDO), стане одним із спікерів заключної сесії. Серед учасників також — баронеса Гелена Кеннеді, директорка Інституту прав людини Міжнародної асоціації адвокатів.
Дводенна програма охоплює широке коло тем: транснаціональні репресії проти журналістів, робота незалежних медіа в зонах воєнних конфліктів, правовий захист свободи преси, протидія SLAPP-позовам (стратегічним судовим позовам проти громадської участі), боротьба з дезінформацією в епоху штучного інтелекту, медіаграмотність та підтримка місцевих медіа. Окремо презентовано щорічну доповідь Платформи безпеки журналістів Ради Європи та відбувся запуск нового Центру журналістики і демократії при Університеті City St George’s.
Серед спікерів і учасників форуму — представники ОБСЄ, ЮНЕСКО, Управління Верховного комісара ООН з прав людини, Комітету захисту журналістів (CPJ), «Репортерів без кордонів» (RSF), Міжнародного інституту преси (IPI), організації Media Defence, а також журналісти-розслідувачі з The Guardian, OCCRP та інших видань.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: