Практичні кроки імплементації Європейського акта про свободу медіа (EMFA) обговорили під час багатостороннього семінару за участі члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олександра Бурмагіна. Захід, що відбувся 28 січня у Бельгії, організував Генеральний директорат Європейської Комісії з питань розширення та Східного сусідства в рамках інструменту TAIEX.
За словами Олександра Бурмагіна, дискусія виявилася предметною й практично орієнтованою, з чітким фокусом на потреби країн-кандидатів.
«Представники Єврокомісії надали багато інформації, яка дозволяє орієнтуватися в тому, що буде в найближчій перспективі і з чим треба працювати вже зараз країнам-кандидатам».
Важливим напрямом обговорення стало питання оцінки концентрації на медіаринку. Європейська Комісія спільно з Європейською радою з медіапослуг (European Board for Media Services), яка прийшла на зміну ERGA, наразі напрацьовують рамкові принципи і критерії такої оцінки. Учасники семінару наголосили, що цифрове середовище значно ускладнює ці процеси через велику кількість різноманітних суб’єктів. Це питання залишається одним із найбільших викликів для регуляторів.
«Цифрове середовище дуже складне для таких оцінок: велика кількість суб’єктів, окремо – блогери й інфлюенсери. Як усе це звести докупи з погляду оцінки концентрації – непросте питання, і всі країни з цим стикаються», – уточнив член Національної ради.
Для України корисним може бути досвід Італії, яка вже впровадила власну методологію оцінки концентрації на медіаринку. Водночас розробки Європейської ради з медіапослуг і Єврокомісії стануть орієнтиром для подальших рішень на національному рівні.
Також EMFA передбачає законодавче запровадження стандартів оцінки аудиторії. Керівні принципи має розробити Єврокомісія. Складність у цьому процесі – оцінити аудиторію і вплив різних суб’єктів онлайн-медіа на платформах, у соцмережах, ютубі.
Регулювання онлайн-сфери та нові виклики для регуляторів
Під час семінару обговорювали також і зростання кількості потенційних зобов’язань для медійних регуляторів у зв’язку з розширенням регулювання онлайн-сфери. Учасники з різних країн наголошували, що впровадження нових норм має супроводжуватися належним фінансовим і кадровим забезпеченням.
Значну увагу учасники приділили питанню регулювання онлайн-середовища, зокрема діяльності блогерів та інфлюенсерів. Представники Єврокомісії визнали, що ця сфера залишається «сірою зоною» навіть для багатьох країн ЄС і потребує окремих, збалансованих підходів. Очікується, що відповідні рішення можуть бути запропоновані на рівні Європейського Союзу найближчим часом.
Жваву дискусію викликало питання ролі великих цифрових платформ, зокрема в контексті виборчих процесів. Учасники погодилися, що питання протидії зовнішньому втручанню у вибори є актуальним для багатьох держав. Платформи вже впроваджують нові політики відповідно до Акта про цифрові послуги (DSA), а EMFA передбачає запровадження преференцій для верифікованих медіа, що працюють за професійними стандартами. За словами експертів Єврокомісії, ЄС заохочує поширення таких механізмів і за межі Союзу, однак остаточне рішення щодо цього залежить від самих платформ.
Також обговорювалося питання використання медіа державних коштів і принципів, за якими воно виділяється.
Досвід України для інших держав
Корисним для країн-кандидатів був досвід України з регулювання онлайн-сфери, адже багато з них взагалі його не мають. Олександр Бурмагін розповів колегам про принцип добровільної реєстрації, закладений в українському медіазаконодавстві, і як він реалізуються на практиці. За його словами, регулювати онлайн-медіа допомагає мотиваційний підхід, оскільки лише зареєстровані суб’єкти мають доступ до певних переваг – можуть видавати посвідчення журналістам, отримувати контракти на висвітлення діяльності органів державної влади, брати участь у спільному регулюванні.
Також член Національної ради розповів про роботу українських медіа в умовах повномасштабної війни та енергетичних викликів, наголосивши, що попри складні обставини Україна послідовно рухається шляхом імплементації європейського медіазаконодавства.
Україна в процесі адаптації європейського медіазаконодавства
Україна як держава-кандидат має відстежувати законодавчі новації ЄС у медіасфері. Адже всі акти зрештою необхідно впровадити в українське законодавство. Нині складність полягає в тому, що наша країна не має механізмів для реалізації положень європейських актів. Однак наразі можемо стежити за процесами, що відбуваються в ЄС, порушувати проблемні питання і долучатися до обговорення напрацювань у сфері медіарегулювання завдяки статусу спостерігача в Європейській раді з медіапослуг. Власне Національна рада залучена до всіх процесів, які пов’язані з інформаційними, медійними питаннями. Зокрема, йдеться про SLAPP, EMFA, DSA, DMA, а також директиву про аудіовізуальні медіапослуги.
«EMFA – це жива матерія, яка перебуває в процесі імплементації. Для країн-кандидатів важливо постійно перебувати в комунікації з Єврокомісією, аналізувати європейський досвід і займати проактивну позицію. Ми розуміємо, що ці реформи потрібні передусім нам, і будемо робити все, щоб імплементувати їх оперативно, ефективно та якісно».
TAIEX (Technical Assistance Information Exchange) – інструмент зовнішньої допомоги, що надається Європейською Комісією для обміну інформацією з метою розбудови інституціональної спроможності, необхідної для адаптації національного законодавства до acquis communautaire.
Інструмент технічної допомоги та обміну інформацією (TAIEX) був заснований Генеральним директоратом Європейської Комісії з питань розширення у 1996 році як програма, що покликана допомагати країнам-кандидатам у стислі терміни вирішити питання запровадження законодавства ЄС (acquis communautaire).
Дискусія з цього приводу: