Як дронова загроза змінила протоколи безпеки журналістів та чому написи «Преса» на бронежилетах перетворилися з захисту на мішень йшлося під час нещодавнього експертного обговорення в Національній спілці журналістів України.
Зустріч у Києві зібрала воєнкорів з Харкова, Запоріжжя, представників міжнародних медіа та держслужбовців, аби обговорити те, про що ще рік тому говорили набагато менше – як дронова загроза змінює роботу журналістів на лінії фронту. НСЖУ разом з українською компанією BlueBird Tech передали для воєнкорів перші п’ять детекторів дронів «Чуйка» 3.0.
Новорічний подарунок з гіркуватим присмаком
Сергій Томіленко нагадав, як змінювалися пріоритети захисту журналістів з початку повномасштабного вторгнення.
– У перший день повномасштабного вторгнення у нас було всього 4 бронежилети на всю організацію, 3 з яких знаходились в Маріуполі. Був повний дефіцит захисного обладнання, – розповів голова Спілки. – Завдяки міжнародній солідарності загалом ми отримали понад 400 бронежилетів, шоломи, аптечки. Але на сьогодні ключова зміна – це те, що маркування «Преса» вже не убезпечує. Якщо в 2022-му, 2023-му воно захищало, то зараз це пріоритетна ціль для росіян.

Андрій Бистров, який консультує BlueBird Tech, підкреслив символічність моменту:

– Для нас слоган «Журналісти важливі» – це не просто формулювання. Коли ми почали спілкування з BlueBird, вони відгукнулися і зрозуміли, що це не абстрактна словесна конструкція, що тут слід діяти.
Українські виробники дуже пильно стежать за тим, як розвиваються загалом військові технології, вони діють на вістрі технологічного прогресу і хочуть захищати не лише військових, а й цивільних.
– У нас великої інтриги немає – сьогодні ми передаємо перші 5 детекторів дронів для воєнкорів завдяки партнерству Спілки журналістів України з українським виробником компанією BlueBird Tech, – розповів голова НСЖУ Сергій Томіленко на початку зустрічі.
Перші детектори отримали представники Центрів журналістської солідарності з Харкова та Запоріжжя, а також воєнкори, які регулярно працюють у найнебезпечніших точках. Серед них – Ганна Черненко і Володимир Павлов з Харкова, Дар’я Зирянова з Запоріжжя, продюсер міжнародних медіа і виконавчий директор Академії української преси Андрій Коваленко. П’ятий детектор передали Василю Мирошнику, видавцю газети «Зоря» з Золочева Харківської області, який щотижня особисто доставляє свою газету аж до кордону з Росією, бо «Укрпошта» відмовляється від доставки в умовах підвищеної небезпеки.

Розширення «кілзони» – 30 кілометрів замість п’яти
Учасники зустрічі одностайні: у 2025 році поняття «фронтлайн» кардинально змінилося. Якщо раніше відносно безпечною вважалася зона далі 3-5 кілометрів від лінії зіткнення, то зараз небезпечною є територія в 20-30 кілометрів.
– Трагічним підтвердженням цього стала загибель трьох журналістів цього року – французького репортера та двох українських колег з телеканалу «FREEDOM», – сказав Сергій Томіленко.

Досвідчений фіксер Андрій Коваленко підтвердив: «кілзона» розширюється, і протоколи безпеки треба змінювати.
– Якщо, умовно, в Дружківку, ще місяць тому можна було заїхати, зараз без детекторів дрону це дуже небезпечно. Деякі медіа взагалі переглядають свою роботу, роблячи матеріали поза лінією фронту, – зазначив Андрій Коваленко.

Володимир Павлов з Харкова поділився спогадами про випадки, коли детектор дронів рятував життя.
– Місяць тому ми працювали біля Вовчанська. Військові дали нам детектор. З цим детектором ми перехопили сигнал від дрона, побачили, що дрон летить з лісу на село. Це дало нам щонайменше три хвилини, щоб сховатися самим і забезпечити укриття двох місцевих, які там працювали, – сказав Володимир.
Він також розповів про роботу в Краматорську.
– Ми зафіксували дрон «Молнія» високо над Каматорськом. Через 2-3 секунди цей дрон спікірував у будівлю. З одного боку, детектор нам допоміг сховатися до того, як дрон влучив. З іншого – ми одразу бачили, куди «прилетіло», що допомогло визначити місце і приїхати на нього, – згадав Володимир Павлов.

Ганна Черненко з Харкова наголосила на специфіці роботи в прифронтових містах.
– Коли ти їдеш знімати щось, пов’язане з війною, але не на передову – в Дергачі, в Балаклію, – тебе не супроводжують військові. І якщо в тебе немає детектора, то вся небезпека сприймається тільки на звук. Реакції залежать від того, чи ти почув, чи вправно діє водій, чи взагалі справна твоя автівка, – зазначила Ганна.

Дар’я Зирянова з Запоріжжя додала ще більш тривожний контекст: з Запоріжжя не треба виїжджати, щоб потрапити під дрон.
– Ми останні три тижні працюємо на околицях міста, і в нас дронова небезпека майже 24 години на добу. Коли поліцейський на місці прильоту кричить «дрон», ми розбігаємося. І ти такий: куди, що робити, як? Це важко навіть морально, – каже Дар’я.
Воєнкорам необхідні тренінги, детектори дронів і навіть зброя
Воєнкор і лідер команди «Frontliner» Андрій Дубчак наголосив на необхідності системного підходу до безпеки.
– Потрібні курси, на яких відпрацьовуються практичні навички: що робити при атаці БПЛА, як діяти в машині, куди бігти. Якщо немає практичних навичок – зупинити машину, вискочити, сховатися – то, імовірно, хтось залишиться в машині, і буде трагедія, – сказав Андрій.

Він також звернув увагу на важливість правильного захисного спорядження.
– Раніше більше акцентували на бронеплитах, які захищають від потужної вибухової компоненти. Але варто купувати бронежилет із кевларом, який захищає плечі, шию і пах. Якщо дрон начинений дрібними деталями, то бронеплита 4 класу не потрібна – важливіша велика площа протиосколкового захисту, – сказав експерт.
Особливу увагу Андрій Дубчак звернув на деталь, про яку часто забувають – балістичні окуляри.
– Травмування очей – дуже неприємна річ. Моя рекомендація: заїжджаєте в зону – одразу одягаєте окуляри. Можете бути без бронежилета, поки не супернебезпечно, але одягайте окуляри, – наголосив журналіст.
Воєнкори також активно обговорюють можливість отримання дозволу на помпову зброю для самозахисту.
– Це не зброя вбивства, це зброя захисту, – пояснив Дубчак, додавши, що це питання складне і потребує, крім дозволів, регулярних тренувань на полігоні.
«Не військові відмовляють, це радники з безпеки самих медіа вимагають не виїжджати на передову»
Продюсер британського «Sky News» Азад Сафаров розповів про специфіку роботи іноземних медіа.
– Коли їдуть сім людей з іноземного медіа з сек’юриті, тобі треба спочатку домовитися про зйомки з офіцерами, потім з сек’юриті, потім з Лондоном. Часто доводиться просто переконувати Лондон, щоб поїхати зняти щось важливе, – поділився продюсер.

Він підтвердив, що буде переконувати «Sky News» встановити систему виявлення дронів.
– 100 відсотків – після цієї зустрічі я буду переконувати «Sky News» придбати систему. Ми виїжджаємо практично на передову кожного місяця. Ти мусиш туди їхати, ти не можеш за 50-60 кілометрів робити репортаж, – каже продюсер
Володимир Павлов підтвердив: багато іноземних медіа переглядають свої протоколи безпеки. Якщо раніше було заборонено використовувати авто військових, то зараз можна, якщо воно обладнане детектором дронів або засобом РЕБ.
Сергій Томіленко навів конкретні цифри: після загибелі восени трьох журналістів представники Генштабу повідомили, що п’ять знімальних груп відомих міжнародних медіа відмовилися від відряджень на передову, при тому що ці відрядження були вже погоджені на всіх рівнях.
– Це не військові відмовляють – це редакції, їхні радники з безпеки вимагають не виїжджати, – наголосив Сергій Томіленко.
Держава обіцяє підтримку Центрам журналістської солідарності та медіабазам
Директорка департаменту стратегічних комунікацій Міністерства культури Ганна Красноступ розповіла, що 17 грудня в Міністерстві відбулося засідання координаційного комітету кампанії Ради Європи «Журналісти важливі», під час якого за пропозицією НСЖУ розглядали питання протидронової безпеки.
За словами Ганни Красноступ, схвалені рекомендації передбачають пошук партнерів для забезпечення Центрів журналістської солідарності НСЖУ протидроновим обладнанням, проведення навчань і семінарів для медіа, розробку методичних рекомендацій.

– Ми маємо зосередитися на підтримці Центрів журналістської солідарності НСЖУ і медіабаз ІМІ, на навчанні, методичних рекомендаціях і поширенні обізнаності, що росіяни цілеспрямовано вбивають журналістів, – підсумувала Красноступ.
Медіаексперт Андрій Яніцький запропонував посилити міжнародну діяльність задля підтримки журналістів.
– Я хотів попросити представників влади та Сергія Томіленка доносити інформацію про те, як змінюється робота журналіста, на міжнародному рівні. Те, що очікує Європу, в нас вже є зараз. Україна може виступити з сильною позицією – це наша перевага, що ми можемо цей досвід поширити, – сказав Андрій Яніцький.

У відповідь Сергій Томіленко підтвердив, що інтерес із боку європейців уже є.
– Наші партнери зі Скандинавії постійно вивчають наш досвід. Велика медіакомпанія «Bonnier News», в якій 5 тисяч медіапрацівників, готує велику конференцію саме про те, як бути готовими до діяльності в умовах вторгнення. Литовські, данські колеги вивчають протоколи безпеки, протоколи реагування в перші дні, значення різних типів медіа, – зазначив голова НСЖУ.
Найуразливіша ланка – регіональні медіа
Ліна Кущ, перша секретар НСЖУ та координаторка мережі Центрів журналістської солідарності, наголосила на найбільшій проблемі: часто рішення, необхідні для убезпечення журналістів, коштують грошей, часом великих.
– Але іншого шляху у нас немає. Інакше журналісти, в тому числі ті, чиї матеріали привертають увагу міжнародної спільноти, не зможуть висвітлювати війну в Україні, і картинка звузиться до тієї, яку транслює російська пропаганда, – сказала Ліна Кущ.

Ганна Черненко додала тривожну деталь: у Харкові мало хто з медійників мають детектори дронів.
– Міжнародні медіа мають значне фінансування, тоді як національні – значно менше, детектори є лише в кількох команд, і вони дуже швидко застарівають. А якщо говорити про регіональні, локальні медіа – для них придбати детектор взагалі неможливо, – сказала Ганна Черненко.
При цьому, як окремо наголосив Сергій Томіленко, для простих людей, які живуть на прифронтових територіях, часто єдиний канал отримання інформації – це місцеві медіа, зокрема, газети.
– Росія руйнує доступ до електрики, до інтернету. Ми сприяли відновленню понад 35 локальних газет на прифронтових територіях. Для наших міжнародних партнерів це аргумент, що в умовах криз треба підтримувати всі види медіа, – сказав голова НСЖУ.
Технологічна гонка триватиме
Андрій Бистров наприкінці застеріг:
– Через 3-4 місяці, можливо, журналістів і військових треба буде захищати іншим способом, тому що ворог так само розвивається. Але, поспілкувавшись з інженерами, можу запевнити, що вони вже розробляють наступні рішення, вже є робота з іншим діапазоном частот. Український виробник не стоїть осторонь.
Він закликав журналістів розповідати про українські мілітарітехнології.
– Це потужне виробництво з великою кількістю фахових інженерів. Це вже не рівень виробів, що з’являються в гаражах, це великі потужні розробки, якими активно цікавляться європейці. Підсвічуйте цю роботу – інженери будуть вам вдячні, – сказав Бистров.
Передача журналістам п’яти детекторів дронів – це лише початок.
– Це перші 5 детекторів, – сказав Сергій Томіленко. – Звісно, ми хочемо продовжити партнерство. Ми будемо документувати і доносити до органів влади, міжнародних партнерів інформацію про необхідність забезпечення обладнанням. Солідарність – це ключове поняття, і ми розраховуємо на підтримку один одного.

Максим Степанов, інформаційна служба НСЖУ

























Дискусія з цього приводу: