Які типові помилки допускають редакції у грантових заявках? Що варто знати за умови, коли зростає конкуренція, а донорські програми посилюють вимоги? На ці та багато інших питань давали відповіді під час онлайн-вебінару «Чому ваша редакція не виграла грант і що можна було б поліпшити», організований Національною спілкою журналістів України, спікерки Ліна Кущ, перша секретар НСЖУ та Наталія Войтович, співкоординаторка Західноукраїнського ЦЖС.
Але якби детально не були виписані поради з вебінару, це той випадок, коли говорять, що краще один раз побачити і почути… Втім, варто перефразувати: найкраще не один раз побачити чи почути, а постійно брати участь у навчальних заходах, які проводить Національна спілка журналістів України. Аби отримувати знання, котрі згодом можуть конвертуватися у реальні грантові кошти чи іншу донорську підтримку.
Ліна Кущ анонсувала у наступному році проведення ще кількох подібних заходів. Наталія Войтович запропонувала учасникам вебінару виконати домашнє завдання, за яке, звісно, оцінки ніхто не ставитиме, але буде зроблений аналіз, що допоможе краще розуміти акценти у заявках для донорів. Це надзвичайно важливо, бо конкуренція за грантові кошти для медіа жорстка, можна сказати, навіть шалена. Заморожено всі проєкти, пов’язані із найбільшим донором USAID. І тепер за гранти від інших донорів змагаються десятки, а то й сотні аплікантів. Фінансуються проєкти часто по лінії урядових асигнувань, тобто використовуються кошти платників податків тієї чи іншої країни, відтак вимоги для грантоздобувачів серйозні, звітність відповідальна.
На жаль, навіть ідеально написана заявка з точки зору грантоздобувача, не гарантує перемоги, бо може не відповідати логіці мислення донорів.
Одна з головних тез, що озвучили спікерки: грантова заявка – це не прохання про порятунок чи виживання медіа, а форма професійної комунікації та пропозиція партнерства з конкретними ідеями і чітким поясненням шляхів реалізації та результатів. Потрібно розуміти вимоги донорів, знати напрями їхньої роботи, брати участь в інформаційних сесіях, де можна поставити питання для уточнення. Їх можна також надіслати організаторам у письмовій формі.
Що ж до залучення ШІ, то перш ніж просити, аби він згенерував, скажімо, 10 ідей для гранту, потрібно надати йому два документи: детальні умови грантової заявки та повну інформацію про медіа. І вже потім запропоновані ідеї можна адаптувати під свої реалії.
Ліна Кущ наголошує: грантова діяльність – це не разова спроба врятувати редакцію, а довгий процес навчання і вдосконалення.
– Йдеться не короткий забіг, а про марафон, під час якого ми всі вчимося, помиляємося і стаємо сильнішими, – зазначає вона, згадуючи власний досвід написання десятків заявок для міжнародних донорів.
Потрібно розуміти й те, що відмова– це не поразка, а частина системи, де часто обирають між кількома однаково сильними заявками. Спікерка озвучила приклад, коли в міжнародному конкурсі пропонувалося десять грантів з хорошим бюджетом, з яких два спрямовувалися на підтримку медіа, і було вісімсот(!) учасників.
– Багатьох донорів цікавить, який вплив забезпечить грантове фінансування, – пояснює Ліна Кущ. – Йдеться про створення логічної матриці проєкту і конкретне визначення впливу. Важливо ідею у заявці перетворити на чітку логіку змін, яких очікує донор, з формулюванням мети, вказати вимірювані індикатори результатів. Переважно донор дає кошти для того, аби була користь для громади, у якій працює медіа, для розвитку. Гранти – це не гуманітарна підтримка тих, хто слабший. Навпаки, грантодавці готові підтримувати редакції, які демонструють стійкість. А їхні команди є успішними і впевненими у собі, здатні представляти сильні сторони своїх аудиторій. Аудиторія – головний ресурс, про який треба говорити максимально конкретно, на якому зосереджують увагу донори. Потрібно колекціонувати й історії успіху, аби підтверджувати вплив свого медіа. Це можуть бути скріни, відеоконтент тощо.
Учасники вебінару разом із спікеркою розглядали конкретні ідеї для грантів, які б демонстрували досягнення певних цілей, створення вимірювальних змін у суспільстві. Можуть охоплювати, приміром, вирішення потреб ВПО, що є дуже актуальним, говорили про релоковані редакції, обмінювалися досвідом роботи з грантовими заявками, загалом вели жваве обговорення питань.
Спікерка порекомендувала посібник з фандрейзингу GFMD MediaDevм, який перекладено на українську мову, підкресливши, що там докладно прописані всі компоненти грантових заявок, представлено багато корисної інформації.
Доцільно дивитися на текст своєї заявки очима грантодавця, як наголошує пані Ліна. Для цього можна застосувати простий, але ефективний інструмент – самоперевірку через типові помилки.
10 типових помилок у грантових заявках медіа
Цей перелік може слугувати певним фільтром перед поданням заявки. Якщо ви впізнаєте у ньому власні формулювання – це сигнал, що текст потребує доопрацювання.
1. Мова виживання, а не мова розвитку
Заявки, побудовані навколо фраз «ми на межі закриття» або «грант– це наш єдиний шанс», не працюють. Донори підтримують розвиток, подолання кризи, стійкість під час війни, а не безвихідь,
2. Апеляція до почуттів
Опис складних умов без демонстрації сили, досвіду й потенціалу створює враження безперспективності, навіть якщо реальна ситуація інша.
3. Фокус лише на потребах редакції
Фінансування зарплат і техніки важливе, але донору потрібно бачити користь для громади і суспільства.
4. Ігнорування пріоритетів донора
Заявка, написана без урахування цілей програми, майже завжди приречена. Проєкт має «говорити» мовою грантодавця.
5. «Розмите» формулювання ідеї
Абстрактне формулювання не дозволяє зрозуміти, що саме зміниться після реалізації проєкту.
6. Відсутність вимірювальних результатів
Наміри без показників – слабке місце багатьох заявок. Донори очікують чітких індикаторів.
7. Вплив, про який не згадали
Редакції часто мають реальні результати, але не вміють їх зафіксувати й подати як докази, історії успіху.
8. Недооцінка власних ресурсів
Довіра аудиторії, репутація, бренд і досвід – це теж ресурси, і про них варто говорити.
9. Слабкий опис аудиторії
Тираж або кількість переглядів – ще не все, що потрібно вказувати. Важливо показати, яку маєте цільову аудиторію, хто ваш читач і чому він вам довіряє.
10. Сліпе використання ШІ
Шаблонні тексти легко впізнаються. ChatGPT, приміром, може допомагати структурувати думки, але не замінює живий досвід і конкретику, яка стосується кожної окремо взятої редакції.
Що підвищує шанси на успіх
Підсумовуючи, Ліна Кущ наголошує: у грантовій заявці медіа має представити себе як професійного партнера, а не прохача. Грантодавці підтримують редакції, які розуміють свій контекст, знають аудиторію і здатні запропонувати рішення, корисні широкій спільноті. І саме це варто тримати в центрі уваги, готуючи кожну заявку.
Такий підхід, звісно, не гарантує миттєвого успіху, але значно підвищує шанси бути почутими, а в умовах жорсткої конкуренції – це вже половина перемоги.
Матеріал про досвід і застереження від Наталії Войтович розміщуватиметься на ресурсах НСЖУ, слідкуйте за публікаціями.
Людмила Мазнова
Дискусія з цього приводу: