У Запорізькому центрі журналістської солідарності НСЖУ відбувся тренінг із надання першої допомоги, який провели інструктори Запорізької обласної організації Червоного Хреста України. Захід був присвячений базовим алгоритмам дій у надзвичайних ситуаціях – зокрема під час кровотеч, які залишаються однією з найпоширеніших причин загибелі постраждалих до приїзду медиків.
Інструктори наголошують: у реальних умовах війни саме звичайні люди найчастіше стають першими, хто може врятувати життя.
–Перший, хто приходить на допомогу, – це не фахівці. Це звичайні перехожі, звичайні люди. І тільки потім вже викликають кваліфікованих спеціалістів, – пояснив інструктор Червоного Хреста Сергій Сметанкін.
Безпека рятувальника – передусім
Перший і ключовий акцент тренінгу – особиста безпека того, хто надає допомогу. «Життя рятувальника – перш за все. Якщо з рятувальником щось станеться, постраждалому вже ніхто не допоможе», – наголосив Сергій Сметанкін.
Учасникам пояснили чотири аспекти безпеки: біологічний (ризик інфекцій, контакт із кров’ю); етичний (релігійні обмеження, робота з дітьми); психологічний (не всі люди здатні діяти в екстримі); фізичний (небезпечне місце події).
«Якщо ж для вас небезпечно – ви відходите в безпечне місце і викликаєте фахівців. Це теж допомога», – пояснили інструктори.
Чіткий алгоритм дій
Учасникам нагадали базовий алгоритм надання першої допомоги:
- оцінити безпеку місця події;
- оглянути постраждалого;
- насамперед перевірити, чи є кровотеча;
- оцінити свідомість і дихання;
- викликати екстрені служби;
- надати першу допомогу до їх приїзду.
«Кровотеча завжди зупиняється в першу чергу. Від великої втрати крові людина може просто померти», – наголосили інструктори.
Внутрішня кровотеча: що може зробити цивільний
Під час тренінгу окремо зупинилися на внутрішніх кровотечах, які неможливо зупинити підручними засобами.
Серед ознак – блідість, холодний липкий піт, запаморочення, втрата свідомості, блювання з домішками крові.
«Перше і найголовніше – одразу викликати фахівців. Ми тут нічого більше зробити не можемо», – пояснила інструктор Запорізької обласної організації ТЧХ України Катерина Фурсова.
У такому випадку діє правило “холод, голод і спокій”:
- прикласти холод (через тканину);
- не давати їсти й пити;
- забезпечити постраждалому спокій до приїзду швидкої.
Зовнішня кровотеча: без аптечки, але з результатом
Інструктори детально показали, як діяти при сильній зовнішній кровотечі, навіть якщо немає аптечки.
–Не у кожного є турнікет або бинти. Але допомогу можна надати з того, що є поруч», – зазначили під час навчання. Для зупинки кровотечі можна використовувати одяг постраждалого: шматок тканини – як тиснучий елемент; інший шматок – як фіксуючу пов’язку, – розповіла Катерина Фурсова.
Також учасників застерегли від використання застарілих або небезпечних засобів. Перекис не зупиняє кровотечу – вона просто обпікає тканини. Зеленку і йод теж давно не рекомендують з тієї ж причини. До того ж, у незнайомої людини може бути на них ще й алергія.
Якщо кров не зупиняється
На крайній випадок, коли тиснуча пов’язка не зупиняє сильну кровотечу і спеціальних засобів немає, інструктори показали вимушений спосіб із підручних матеріалів. Йдеться про тимчасове перетискання судин за допомогою тканини та підручного предмета. Для цього беруть смугу тканини (шарф, хустку, розірваний одяг), зав’язують вузол і кладуть його на місце скупчення судин – під пахвою для руки або в паху для ноги. Після цього тканину сильно затягують, роблять ще один вузол і між ними вставляють міцний твердий предмет – наприклад, ключ від дверей або ремонтний ключ, який не зламається під час закручування. Обертаючи його, тканину докручують доти, поки кровотеча не припиниться, після чого конструкцію фіксують, щоб вона не послабилась.
«Це боляче, людина може іноді кричати. Але, якщо немає нічого іншого – це може врятувати життя», – пояснили інструктори. Водночас наголосили: такий метод є виключно вимушеним заходом, який застосовують лише тоді, коли інші способи не подіяли, і лише до приїзду швидкої допомоги. – «Наша задача – швидко зупинити кров і не втрачати час. Далі – тільки фахівці», – підкреслили інструктори.
Носова кровотеча: типові помилки
–Голову закидати назад не можна. Кров потрапляє у дихальні шляхи і може викликати блювання, – наголосила інструкторка Катерина Фурсова.
Правильні дії: сісти; нахилити голову вперед; затиснути крила носа на 10–15 хвилин. Якщо кровотеча не зупиняється або втрачено багато крові – обов’язково викликаємо фахівців., – підкреслили на тренінгу.
Перша допомога – не медична
Інструктори неодноразово наголошували: перша допомога не є медичною і має чіткі межі.
«Ми не маємо права робити медичні маніпуляції або давати ліки. Навіть люди з медичною освітою поза роботою діють у цих самих межах. Водночас залишити людину в небезпеці – також порушення закону, – підкреслили вони. Отже, наша справа – перша допомога і виклик спеціалістів.
Наприкінці тренінгу інструктори ще раз нагадали головне правило.
«Дуже добре, коли люди хочуть допомогти. Але, надаючи допомогу іншому, ми завжди повинні пам’ятати про власну безпеку. Бо нас теж хтось чекає вдома», – підсумували вони.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 15.
Запорізький ЦЖС
