Яким повинен бути алгоритм дій до та під час відключення світла в редакції будь-якого медіа? Це з’ясовували учасники тренінгу «Організація роботи медіа в умовах блекаутів та екстреного відімкнення теплопостачання», який відбувся у Чернівцях за ініціативи Чернівецького представництва об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності НСЖУ. Консультантом медійників став Дмитро Хустовський – системний адміністратор Інтернет-компанії, що впродовж багатьох років співпрацює з місцевими медіа.
– Упродовж понад трьох років війни та атак на енергосистему України ворог завдав суттєвих збитків економіці. Фахівці підрахували, що блекаути 2022-2025 років стали однією з причин скорочення виробництва навіть великими компаніями, не кажучи вже про невеличкі місцеві редакції. Часті відключення електроенергії змушують шукати способи залишатися в професії, постійно перебувати на зв’язку та забезпечувати роботу редакцій газет, теле- радіокомпаній та онлайн платформ, – зауважив Дмитро Хустовський.
Очевидно всі вже стикалися із ситуацією: робота «кипить», аж раптом – екстрені або віялові відключення світла. Відсутність електроенергії буквально ставить життя на паузу. Але, якщо заздалегідь підготуватися, перебої з електропостачанням не стануть катастрофою. Хоча, варто зауважити, що за три роки війни в кожній редакції напрацьовано певний алгоритм дій на випадок блекауту.
Щоб забезпечити стабільну роботу, потрібно забезпечити резервне живлення для робочого ноутбука або ПК та подбати про безперебійний інтернет. Зробити це можна кількома способами: обираємо між павербанком, акумулятором та генератором.
Щоб продовжити роботу ноутбука за відсутності живлення від мережі, не обов’язково потрібна потужна зарядна станція. Вистачить сучасного павербанка. Наприклад, із таким завданням впорається павербанк з ємністю акумулятора 30 і більше ампер та максимальною вихідною потужністю 65 W. Ціна такого девайсу – близько 3 тисяч гривень.
Забезпечення живлення для комп’ютера, на відміну від ноутбука, потребує складнішого обладнання. По-перше, потрібно підключити джерело безперервного живлення (ДБЖ, або «безперебійник»). Для звичайного ПК вистачає блоку живлення на 400 Вт, а середня потужність стандартного ПК складає 180 Вт/год. Ціна такого девайсу 4-7 тисяч гривень.
Також потрібен потужний акумулятор. З таким завданням краще впораються зарядні станції на кшталт Ecoflow та Bluetti. Потужність популярних моделей коливається від 600 Вт до кількох кіловатів. Новий прилад потужністю 600 Вт коштує від 9 тисяч гривень, потужніший – ємністю 1000 Вт – від 18 тисяч гривень і т. д.
Перевага таких пристроїв – швидка зарядка. Наприклад, EcoFlow Delta 2 потужністю 1800 Вт заряджається за годину-півтори від мережі. Такі девайси можна підключити до мережі й користуватися кількома пристроями відразу. Однак при довготривалих відключеннях електроенергії запасу електроенергії на акумуляторах все одно може забракнути. Особливо, якщо доводиться живити обладнання для офісу. У такому разі у пригоді стане генератор. Але не кожна редакція має змогу розмістити його на відкритому просторі.
Доступ до стабільного інтернету, окрім самого ПК чи ноутбука, для забезпечення роботи під час блекауту, також необхідний. Досвід попередніх років показав низьку ефективність мобільного інтернету. Starlink та оптоволоконний інтернет зарекомендували себе надійнішими. Однак провайдери підкреслюють: оптоволокно не працює без світла. Воно працює у тому разі, якщо й абонент, і провайдер самостійно заживлять своє обладнання.
Starlink надає доступ до супутникового інтернету, що дозволяє користувачеві зберігати телекомунікаційну незалежність за будь-яких умов. Однак це досить дороговартісне рішення.
Незважаючи на серйозні руйнування об’єктів критичної інфраструктури, які призвели до екстрених та віяльних відключень електроенергії, прогнози експертів доволі оптимістичні. Енергетики вже неодноразово демонстрували, що можуть оперативно розв’язувати проблеми знеструмлення. Сподіваємося, що і буде так і надалі.
Раніше ми розповідали про найпопулярніші рішення у періоди відключення світла.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності Львів-Чернівці – 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру, Володимир Бобер – асистент), адреса: вул. Соломії Крушельницької, 5.
Чернівецьке представництво об’єднаного Західноукраїнського ЦЖС
Дискусія з цього приводу: