«Тема правосуддя в українських медіа чітко відбиває суспільний запит на справедливість під час широкомасштабної війни», – ця теза з виступу Ліни Кущ, першої секретаря Національної спілки журналістів України, стала однією з ключових під час діалогової онлайн-зустрічі, що відбулася в межах проєкту «Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя».
Проєкт спрямований на розвиток довіри та ефективної комунікації між судами й журналістами через дослідження, серію діалогових зустрічей і навчальні ініціативи. Реалізується ГО «Вектор прав людини» у співпраці з Радою суддів України та Національною спілкою журналістів України за підтримки CEELI Institute (Прага). Як зазначила головна редакторка Watchers, авторка в Institute for War and Peace Reporting (Інститут висвітлення війни і миру) Вікторія Матола, ініціатива «допомагає закласти підвалини для більш прозорого, відкритого і справедливого правосуддя в Україні, що є необхідною складовою також і післявоєнної відбудови й реконструкції України».
При цьому і медіа, і судова система перебувають у схожих умовах: кадрова криза, виснаження фахівців та низький рівень заробітної плати знижують можливості для якісної комунікації та аналітики. Власне, діалог і спільні навчальні програми можуть стати відповіддю на ці виклики — способом підтримати одне одного професійно й людяно. Важливо розуміти, що побудова відкритої та зрозумілої комунікації між медіа і судовою владою — це не одномоментний процес, а шлях, який потребує взаємної уваги, довіри та спільної мотивації робити правосуддя ближчим до суспільства.
Модераторкою зустрічі виступила українська правозахисниця та директорка ГО «Вектор прав людини» – Валерія Рибак, забезпечивши структуровану й динамічну дискусію між учасниками. Разом із Оленою Бондаренко, експерткою проєкту «Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя», керівницею напрямку адвокації ГО «Центр Соціальна Дія», представила результати проведеного дослідження щодо комунікаційних та діалогових потреб представників/-ць медіа та судів – «Як судова і журналістська спільноти бачать роботу одне одного?»
За даними дослідження, суди для офіційної комунікації використовують власні вебсайти (90%) та пресрелізи (57%). Соціальні мережі посідають друге місце (68%), проте їх використання нерівномірне — активність залежить від конкретного суду чи пресслужби.
Херсонська журналістка Євгенія Вірлич поділилася позитивним досвідом взаємодії із судами. За її словами, якісна комунікація можлива тоді, коли вона базується на взаємній повазі та розумінні ролей: «Коли співпраця медійника і суду тримається на людяності й розумінні процесів, то коригування термінів і формулювань відбувається легко і коректно — навіть коли немає можливості передати матеріал правникам на вичитку».
Окремо спікери наголосили на важливості зрозумілої мови у висвітленні судових процесів. Як зазначила головна спеціалістка відділу організаційного забезпечення суддівського самоврядування Державної судової адміністрації України Валентина Пастухова, журналістам важливо не відтворювати юридичну термінологію буквально, а пояснювати її так, щоб зміст був зрозумілим аудиторії без спеціальної підготовки.
Цю позицію підтримала і Ліна Кущ: «Справді, журналісти – це ті, хто працює насамперед для своєї аудиторії. Журналісти не працюють на підвищення довіри до судової гілки влади чи до будь-якої іншої інституції. Вони працюють для своїх читачів, слухачів та глядачів».
Під час зустрічі також було оголошено про старт стипендійної програми для журналістів «Правосуддя в фокусі медіа» за підтримки НСЖУ. У межах програми буде відібрано 20 учасників та учасниць, які протягом періоду навчання підготують щонайменше два матеріали на тему судової системи та її трансформацій. Кожен учасник отримає стипендію у розмірі 15 тисяч гривень, а також менторський супровід від експертів і редакторів. Подати заявку можна до 25 листопада за посиланням.
Ліна Кущ підкреслила, що навчальна й менторська підтримка в межах програми має допомогти журналістам впевненіше працювати із судовою тематикою та робити її зрозумілою для аудиторії.
Саме на такий підхід звернула увагу Лілія Олійник, адвокатка, медіаторка, фасилітаторка діалогів і тренерка: «Слово — це те, що я промовляю щодня, що прописую і цим впливаю на суспільство. Мені б хотілося, аби в основі цих відносин [прим. – між судовою владою та медіа] лежав не конфлікт, а слово».
