Відбулося четверте засідання Керівного комітету з виконання Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки. Подію організував Офіс Ради Європи в Україні.
За участіміжнародних партнерів, представників державних органів обговорили, як Україна разом із Радою Європи реалізує проєкти у сфері прав людини, верховенства права і демократії в умовах війни. Йшлося про результати, яких вдалося досягнути, і над чим потрібно працювати далі. Заступниця Міністра закордонних справ України Мар’яна Беца наголосила, що співпраця з Радою Європи відбувається в умовах довготривалої російської агресії. При цьому Україна одночасно зміцнює обороноздатність, стійкість демократичних інституцій і продовжує шлях до членства в Європейському Союзі.
У межах першої сесії – «Права людини: результати і подальші кроки» – окремий блок було присвячено захисту свободи вірування поглядів і свободи медіа.
Перший заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Валентин Коваль наголосив, що Україна попри тривалу війну змогла зберегти роботу державних інституцій і продовжити ключові реформи.
«Завдяки героїчним Збройним Силам України і безпрецедентній підтримці Європи та демократичних держав Україна змогла провести реформи в цивільному житті. Однією з найуспішніших реформ стали реформи медійного законодавства», – зазначив представник Нацради.
Як наголосив далі Валентин Коваль, для медіаринку в будь-яких економічних і безпекових умовах критично важливо мати зрозумілі правила, які дають можливість медіа планувати майбутнє, спираючись на якісне законодавство та ефективні механізми застосування.
У числі пріоритетів подальшої співпраці з Радою Європи він назвав поступове узгодження українського медійного законодавства з європейськими підходами – зокрема з Актом про цифрові послуги, Європейським актом про свободу медіа та оновленою Директивою про аудіовізуальні медіапослуги.
Важливим є і зміцнення спроможності медійного регулятора ефективно й відповідально впроваджувати оновлене законодавство, а також посилення інформаційної безпеки через розвиток моніторингу інформаційного простору, механізмів реагування на мову ворожнечі, дезінформацію та спроби впливу з боку країни-агресора.
У підсумок Валентин Коваль, наголосив, що вже визначені подальші пріоритети. «Розраховуємо на участь у реалізації цих процесів та експертну допомогу Ради Європи в майбутньому», – сказав представник Нацради.
Інформаційна служба НСЖУ
