• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
Середа, 10 Вересня, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Гранти Кабінету Міністрів України можуть отримувати редакції друкованих видань. Є перший досвід «Голосу Посулля»

    Гранти Кабінету Міністрів України можуть отримувати редакції друкованих видань. Є перший досвід «Голосу Посулля»

    «Вісник» Криворізького району, хоч і на межі, але тримається

    «Вісник» Криворізького району, хоч і на межі, але тримається

    Газета прикордоння: у Великобурлуцькій громаді цінують друковане слово

    Газета прикордоння: у Великобурлуцькій громаді цінують друковане слово

    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

  • Юридична допомога
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Гранти Кабінету Міністрів України можуть отримувати редакції друкованих видань. Є перший досвід «Голосу Посулля»

    Гранти Кабінету Міністрів України можуть отримувати редакції друкованих видань. Є перший досвід «Голосу Посулля»

    «Вісник» Криворізького району, хоч і на межі, але тримається

    «Вісник» Криворізького району, хоч і на межі, але тримається

    Газета прикордоння: у Великобурлуцькій громаді цінують друковане слово

    Газета прикордоння: у Великобурлуцькій громаді цінують друковане слово

    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

  • Юридична допомога
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Новини

Примусове психіатричне лікування, тортури і сексуальні домагання: історія полоненого Марка Каліуша, викраденого у Мелітополі

Степанов Максим Степанов Максим
9 Вересня, 2025 / 15:12
рубрика Новини
0
Примусове психіатричне лікування, тортури і сексуальні домагання: історія полоненого Марка Каліуша, викраденого у Мелітополі

Марк Каліуш у лікарні в Києві після полону. Фото: РІА Південь

Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

Марку Каліушу 28 років, майже два з яких він провів у російській неволі. Хлопець жив у Криму, але в полон потрапив у тимчасово окупованому Мелітополі. Він пам’ятає далеко не все з пережитого, але забути хотів би набагато більше.

Пов'язанітеми

Загинув телевізійник і воїн Денис Пономаренко

«Світ має підтримати Україну», – сказав делегації НСЖУ чоловік, що пережив атомне бомбардування Нагасакі

Його історія є прямим доказом того, що тортури, а потім примусове лікування “неугодних режиму” – це не лише методи впливу радянської влади, які лишилися в минулому, а страшна реальність, з якою стикаються сьогодні всі, хто не згоден з тим, що Росія – наддержава, а Путін – так званий “президент міра”.

Що роблять з полоненими в російських тюрмах – у інтерв’ю «РІА Південь».

Очікування деокупації

До Мелітополя Марк переїхав уже після повномасштабного вторгнення, коли місто було захоплено військами РФ. Як і його рідний Крим, де він жив до цього.

Примусове психіатричне лікування, тортури і сексуальні домагання: історія полоненого Марка Каліуша, викраденого у Мелітополі 1
Марк Каліуш до полону. Фото з особистого архіву

– Там погано, роботи нема, стабільності нема. Я працював тільки з Сімферополем. Я сам – айтішник, розбирався в соцмережах, робив і розкрутку, і розсилку, і рекламу подавав, – згадує часи в тимчасово окупованому Криму Марк.

З півострова він був змушений поїхати, аби втекти від покарання за сфабрикованою кримінальною справою.

У Мелітополі, як і в рідному Криму, він займався соцмережами. І саме за участь в адмініструванні проукраїнських телеграм-каналів його пізніше переслідуватимуть російські спецслужби.

Марк, як і інші проукраїнські мешканці Мелітополя, з нетерпінням чекав на його звільнення.

– В ютубі показували, що ЗСУ доходили майже до окупованого Бердянська, 10 км залишалося. Поки був у Мелітопольському ІВС, я дуже чекав, що ЗСУ дійдуть до Мелітополя. Але я не знав, що відбувається на фронті, – згадує Марк.

Викрадення та катування

Але в жовтні 2023-го за Марком, як і за тисячами інших українців на тимчасово окупованих територіях, що не згодні з путінським режимом, прийшов «русскій мір». Співробітники спецслужб РФ викрали хлопця просто посеред вулиці.

– Працівники ФСБ «з нізвідки» обігнали мене з автоматами. Змусили лежати обличчям у землю, наручники натягнули, мішок на голову. Потім мене повезли до комендатури, там я ще «вигріб»… Далі мене під струмом змушували підписувати документи. І пістолетом погрожували, і струмом катували. Я нічого не підписував. Мені було байдуже, хай вб’ють, а підписувати це не буду, – згадує хлопець.

Марк своє слово стримав і нічого не підписав – навіть під тортурами. Але окупанти, як яскраві представники країни, де права та свободи людини не вартують і ламаного гроша, все зробили за нього. Потім демонстрували на російських ресурсах обличчя «українського терориста».

Примусове психіатричне лікування, тортури і сексуальні домагання: історія полоненого Марка Каліуша, викраденого у Мелітополі 2
Марк Каліуш у російському полоні, скріншот з росТВ

Через три дні незаконно затриманого українця повезли до Мелітопольського ІВС. Згадує, що конвой там був абсолютно неадекватний.

– Вони нас, «терористів», і кийками били, і електрошокери застосовували. І наручники затягували дуже туго, – говорить Марк.

Деяких своїх кривдників колишній полонений памʼятає поіменно. Андрій Вікторович. Олег – конвой. Максим – начальник конвою, який найбільше запамʼятався хлопцю своєю жорстокістю. Він був в окулярах та має татуювання на руці – напис англійською.

– Він (один з конвоїрів, – ред.) мене електрошокером багато разів бив і говорив: «Чий Крим?» Я кажу: «Український». За таку відповідь до мене електрошокер застосовував, – пригадує колишній в’язень Кремля.

Із співробітників ФСБ Марк запамʼятав одного– з позивним «Інокентій».

12 листопада того ж, 2023-го року, Марка доправили до Маріупольського СІЗО. Зустріли його там «за найкращими російськими традиціями» – побиттям.

Колишній бранець Кремля згадує, що в Маріупольському СІЗО харчування було нормальним і вода була, увʼязненних навіть до лазні водили. Але не обійшлось без катувань російською культурою – вʼязнів змушували співати гімн РФ та їхні патріотичні пісні.

Примусове «лікування»… металевою трубою

16 лютого 2024 року окупанти доправили Марка до інституту судової психіатрії. Там хлопець пробув до 21 березня. Але і це місце його незаконного утримання не стало останнім – далі був Краснодарський СІЗО №1. Там полонений довго не затримався – через день його вже етапували до Ростова-на-Дону.

Побував Марк не по своїй волі і в окупованому Донецьку – в СІЗО №1, після чого його знову відвезли до Маріуполя. 16 червня загарбники етапували хлопця на суд до Мелітополя – міста, де він і потрапив у полон.

Потім була психіатрична лікарня у Жданівці, що на Донеччині. Марк там опинився за рішенням Південного окружного військового суду у Ростові-на-Дону. Хлопцю призначили примусові медичні заходи, фактично залишивши в полоні, але під виглядом лікування.

Російська психіатрична експертиза показали, що у Марка проста форма шизофренії. А потім призначений йому адвокат дав хлопцю підписати документи на госпіталізацію до психіатричної лікарні, де його нібито мали звільнити з-під варти.

Марк зізнається: сподівався, що у психлікарні режим буде не таким суворим.

– У відділенні мене зустріла охорона – «ополченці». Мене били. В бочину настріляли так, що у мене синець на півбочини був, по нирках надавали, потім мене прив’язали до ліжка і відмахали металевою трубою, – розповідає подробиці примусового «лікування» звільнений з полону українець.

Марк згадує, що в тій медустанові води у кранах не було, тому митися доводилось в тазиках, харчування було погане. Фінансування психлікарні в окупації теж залишало бажати кращого – медперсонал ліки купував за свої гроші, робили ремонт в палатах та купували побутову хімію теж за власний кошт.

«Ополченці» робили перебування Марка в психлікарні робили ще більш нестерпним. Крім побиття, вони також вдавалися до сексуального насильства. Хлопець запамʼятав імена двох із цих нелюдів: Кирило Вікторович та Юрій Олексійович.

– Вони інших пацієнтів теж і трубами били, і електрошокери застосовували, – розповідає хлопець.

Памʼятає Марк і імена тих, хто працював на той момент в психлікарні в окупованій Жданівці. Медсестри Глоба Валентина Олександрівна, Тетяна Валентинівна, Ожидаєва Оксана Олексіївна. Згадує, що санітарка Кисельова Марія Ельмарівна постійно тролила його.

А Горюшкіна Олена Анатоліївна погрожувала відправити цивільного полоненого в палату до особливо небезпечних «ополченців». Одинцова Наталія Миколаївна теж запамʼяталась знущанням над пацієнтами.

Дружба крізь ґрати

Є у Марка і люди, яких він тепер на волі чекає з полону. Вони сиділи з ним в одній камері і за цей час стали друзями. Ідеться про Малишева Артема Петровича з Мелітополя та Гараніна Ігоря Геннадійовича, які перебували в Краснодарському СІЗО №5, а також Лісовського Станіслава Івановича. Про останнього відомо, що його утримували в СІЗО №1 в Красногорʼї, а потім доправили до Ростова-на-Дону.

Марк також згадував Трачука Вадима Вікторовича з Енергодара та Григорія Семикопенка з Мелітопольського району.

– Здружився в полоні. І сигарети мені давали, і чай з цукром, а їв я дуже погано, – розповідає хлопець.

Також Марк три місяці сидів в одній камері з Георгієм Левченком – адміністратором українського телеграм-каналу РІА Мелітополь, який перебуває в російській неволі понад два роки. 3 серпня Георгію Левченку окупаційний «суд Запорізткої області» призначив 16 років колонії суворого режиму.

«Я сприймав це, як сон»

Напередодні 24 серпня цього року, яке, безперечно, стало одним з найкращих днів в житті Марка Каліуша, по нього приїхав військовий конвой. Сказали, що він їде додому. Тоді українець подумав, що його доправлять до рідного Криму.

– Одягли кайданки, повезли до аеропорту. Там мені очі зав’язали, наручники надягли і потім вони катали туди-сюди. Я не знаю, я тільки одне місто запам’ятав – Челябінськ. З Челябінська потім до Москви. Потім я всю ніч просидів у «стакані» з зав’язаними очима та в наручниках. Далі мене повезли до Білорусі, – каже хлопець.

За словами Марка, там його тримали окремо від інших, в іншому авто, вважали небезпечним. А далі – така довгоочікувана свобода.

Примусове психіатричне лікування, тортури і сексуальні домагання: історія полоненого Марка Каліуша, викраденого у Мелітополі 3
Перші хвилини після визволення з полону Марк Каліуш – другий зліва. Фото з особистого архіву

– Я сприймав це, як сон, і не хотілось прокидатися. Я думав, що зараз прокинусь – і знову в цій жахливій психушці, – пригадує Марк свої перші відчуття, коли вже розумів, що повертається до України.

І навіть після двох років полону, після всіх тих жахіть, що довелось пережити хлопцю через вірність Україні, його патріотизм нікуди не зник. Наразі колишній бранець Кремля перебуває в медзакладі, де відновлюється.

– Це моя рідна Україна. Я народився тут, я люблю цю країну. Я жив стільки у цій країні. Я завжди ненавидів «русню», – емоційно каже співрозмовник.

Примусове психіатричне лікування, тортури і сексуальні домагання: історія полоненого Марка Каліуша, викраденого у Мелітополі 4
Акція “Порожній стілець” присв’ячена полненим журналістам України. Фото: РІА Південь

Небайдужі українці, в тому числі і команда «РІА Південь», боролись за визволення Марка з російського полону. І ми досі чекаємо на повернення інших наших колег, друзів, знайомих та незнайомих. На всіх наших. Бо всі, хто з України та за Україну, – наші.

І боротьба триватиме доти, доки їхні стільці не перестануть бути порожніми.

Влада Хмельницька, «РІА Південь»

Теги: Головне
Попереднє

Виживання «Приазовського робочого»: від окупації до онлайн-ресурсів

Наступне

Гранти Кабінету Міністрів України можуть отримувати редакції друкованих видань. Є перший досвід «Голосу Посулля»

Схожі новини

Гранти Кабінету Міністрів України можуть отримувати редакції друкованих видань. Є перший досвід «Голосу Посулля»
Новини

Гранти Кабінету Міністрів України можуть отримувати редакції друкованих видань. Є перший досвід «Голосу Посулля»

09/09/2025
Виживання «Приазовського робочого»: від окупації до онлайн-ресурсів
Новини

Виживання «Приазовського робочого»: від окупації до онлайн-ресурсів

09/09/2025
«Івано-Франківський ЦЖС – наш острівець допомоги», – медійники з підшефних Центрові прифронтових та прикордонних областей
Новини

«Івано-Франківський ЦЖС – наш острівець допомоги», – медійники з підшефних Центрові прифронтових та прикордонних областей

09/09/2025
Газета «Межівський меридіан» залишається голосом прифронтової громади
Новини

Газета «Межівський меридіан» залишається голосом прифронтової громади

09/09/2025
Наступне
Гранти Кабінету Міністрів України можуть отримувати редакції друкованих видань. Є перший досвід «Голосу Посулля»

Гранти Кабінету Міністрів України можуть отримувати редакції друкованих видань. Є перший досвід «Голосу Посулля»

Дискусія з цього приводу:

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • На війні загинув журналіст і воїн Олександр Голяченко

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Журналіст Руслан Ганущак, чиї кадри були доказами у справах Майдану, тепер сам став частиною історії

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Дім «Щедрика», фармація «на дотик», кава… з часником, дивовижна історія Поділля: вінницький ретрит для медійників

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

Гранти Кабінету Міністрів України можуть отримувати редакції друкованих видань. Є перший досвід «Голосу Посулля»

Гранти Кабінету Міністрів України можуть отримувати редакції друкованих видань. Є перший досвід «Голосу Посулля»

09/09/2025

Примусове психіатричне лікування, тортури і сексуальні домагання: історія полоненого Марка Каліуша, викраденого у Мелітополі

Примусове психіатричне лікування, тортури і сексуальні домагання: історія полоненого Марка Каліуша, викраденого у Мелітополі

09/09/2025

Виживання «Приазовського робочого»: від окупації до онлайн-ресурсів

Виживання «Приазовського робочого»: від окупації до онлайн-ресурсів

09/09/2025

«Івано-Франківський ЦЖС – наш острівець допомоги», – медійники з підшефних Центрові прифронтових та прикордонних областей

«Івано-Франківський ЦЖС – наш острівець допомоги», – медійники з підшефних Центрові прифронтових та прикордонних областей

09/09/2025

Газета «Межівський меридіан» залишається голосом прифронтової громади

Газета «Межівський меридіан» залишається голосом прифронтової громади

09/09/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: [email protected]

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична допомога
  • Навчання