Які навички тактичної медицини допомагають зберегти власне життя і людей, котрі поруч? Що потрібно знати про мінну небезпеку? «Нависає» дронове небо: який алгоритм дій під час атаки дронів? Команда Центрів журналістської солідарності НСЖУ випробувала себе у глибині вінницького лісового масиву, далеко від звичного ритму міста, в умовах, максимально наближених до реалій воєнного часу.
Тренінг-ретрит «Спільне майбутнє» – тактичний вишкіл для медійників провели представники 14-ї бригади ім. Івана Богуна «Червона калина» Національної гвардії України, Першого корпусу «Азов» та Центру готовності цивільних – Вінниччина.
Мінна небезпека: що потрібно знати
Військові, які мають досвід бойових дій. розповіли про реальні загрози, з якими стикаються цивільні на звільнених та прифронтових територіях України. Вони наголошують: знання простих правил безпеки можуть врятувати життя. Розповіли про типи мін, процес їх виготовлення і потреби в елементах, неоціненну майстерність військових інженерів, яким чином міни спрацьовують на рух, йшлося і про щільність мінування. Наголошували на змінах у війні, що відбуваються завдяки застосуванню дронів, які вражають цілі, а також розкидають міни.
Основні типи загроз
Медійникам наочно продемонстрували макети протипіхотних мін, які несуть найбільші загрози. На звільнених територіях найчастіше трапляються протипіхотні міни, котрі спрацьовують від натиску людини. Особливо небезпечні так звані “пелюстки” – міни типу ПФМ, які можуть позбавити стопи чи кінцівок, спричинити тяжкі кровотечі. Також поширені міни-пастки, що маскуються під звичайні предмети.
Окрема загроза – касетні боєприпаси та їхні елементи, які розкидаються по великих територіях. Вони можуть детонувати від найменшого дотику.
Що робити при виявленні підозрілого предмета
Військові інженери чітко застерігають:
- Ніколи не торкайтесь підозрілих предметів
- Не наближайтесь для детального огляду
- Не намагайтесь самостійно знешкодити чи перемістити міну будь-якого типу
- Не допускайте інших людей до небезпечної зони
Алгоритм дій:
- Зупинитись та відійти на безпечну відстань
- Зателефонувати до служби порятунку: 101 або 102
- Повідомити точне місцезнаходження знахідки
- Дочекатись приїзду фахівців
Особливі застереження
Сапери попереджають про випадки, коли люди намагаються знешкодити міни палицями або іншими підручними засобами. Це може призвести до тяжких поранень або загибелі. Металеві уламки від детонації можуть влучити в життєво важливі органи навіть при “дистанційному” втручанні.
Де найбільша небезпека
Підвищену обережність слід проявляти:
- На узбіччях доріг та стежках
- В лісових масивах
- Біля покинутих будівель та споруд
- На полях та городах
- У районах колишніх позицій
Допомога спеціалістів
В поліції та МНС працюють спеціальні підрозділи з знешкодження вибухонебезпечних предметів. Вони мають необхідне обладнання та досвід для безпечної роботи з мінами різних типів. Тому краще перестрахуватися та викликати фахівців, ніж ризикувати життя.

Дрони змінюють картину війни
Як не раз наголошували військові інструктори, прийоми ведення війни змінюються. І все завдяки дронам. ЗСУ володіють різними типами дронів, які постійно удосконалюються, їх застосовують відповідно до умов, зони та цілей ураження. Але противник теж працює над удосконаленням, і не можна недооцінювати його зусилля, аби протистояти, військові вивчають дрони окупанта до найменших деталей. Що теж було наочно продемонстровано.
Медійників цікавило, які є можливості, аби убезпечити цивільних журналістів, що працюють неподалік кордонів та на прифронтових територіях, втім, це стосується не лише журналістів, а загалом мирного населення, яке потерпає від російської агресії. Адже війна принесла нову реальність, у якій загроза може прилетіти з неба у будь-який момент. Дрони-камікадзе та FPV-дрони стали зброєю масового застосуванням.
Як цивільним захистити життя під час дронового неба
«Цукорок» – сигнал про загрозу
–Серед простих і доступних пристроїв, які можуть допомогти цивільним, з’явився так званий «цукорок», це невеликий детектор, який реагує на радіосигнали дронів.
Назву «цукорок» пристрій отримав через схожість перших моделей із невеликою упаковкою цукру. Коли поблизу з’являється дрон, пристрій починає подавати звуковий сигнал, частота якого збільшується при наближенні загрози. Радіус виявлення може сягати 300-500 метрів, що дає час для прийняття рішення про укриття, – кажуть інструктори. –Однак пристрій має обмеження: він не реагує на дрони, керовані через оптоволокно. Такі дрони є особливо небезпечними.
Ціна на «цукорок» зараз невисока, тому придбати детектор можуть не тільки військові, а й цивільні. Для людей у прифронтових громадах чи журналістів, які працюють у небезпечних районах, це справжній «сигнал тривоги». Всі дії мають виконуватися максимально швидко.
Тактика виживання
Автомобілістам варто використовувати різкі маневри та зміни напрямку руху. Дрони не люблять різких рухів і поворотів, особливо ті дрони, що керуються оптоволокном – кабель може обірватися або заплутатися у вітах дерев. Тож маневрувати потрібно постійно і швидко.
Для пішоходів найкращий захист – природні перешкоди: кущі, дерева, яри. У жодному разі не можна зупинятися на відкритій території. У приміщеннях слід уникати вікон та шукати будь-які закутки, кімнати без вікон або перебувати у коридорі.
Військові інструктори розкрили журналістам економічну логіку війни
Ключовим є розуміння економічної складової. FPV-дрони коштують близько 900 доларів, тоді як Javelin – 300 тисяч. Використання дорогих засобів проти дешевих цілей економічно невигідно.
Наприклад, з бюджетом у мільйон доларів можна купити або 3 ракети Javelin, або понад тисячу FPV-дронів. Друга опція забезпечує значно більшу кількість боєготових засобів для різноманітних завдань.
“Цукорок” коштує недорогого і може врятувати життя, але не є панацеєю. У війні перемагає той, хто може економічно ефективно забезпечити постійне надходження засобів уражень та захисту. Технології, спочатку військові, поступово стають доступними цивільним – це природний процес адаптації до нових реалій.
Найголовніше правило від інструкторів: при загрозі дрону діяти швидко, використовувати укриття та не панікувати. Час роботи дрона обмежений.

Тактична медицина: життєво необхідні знання для кожного
Під час тренінгу з такмеду інструктор Дарія від Центру готовності цивільних – Вінниччина була вимогливою в ході практичних відпрацювань і водночас повно розкрила основні безпекові принципи.
В умовах воєнного стану кожен може опинитися у ситуації, коли від знань з тактичної медицини залежатиме власне або чиєсь життя. Тому базові навички надання домедичної допомоги є не просто корисними, а критично важливими.
Три основні правила такмеду
Перш ніж надавати допомогу, необхідно засвоїти три основні правила:
1. Фізична безпека – переконайтеся, що вам нічого не загрожує. Машина не їде, дрон не летить, ракета не падає. Ви завжди в пріоритеті, незалежно від ситуації.
2. Біологічна безпека – обов’язково використовуйте рукавички. Будь-які рідини з тіла потерпілого (кров, блювотні маси, сеча, слина) можуть бути небезпечними для вашого здоров’я. Мінімум – рукавички, максимум – повний захисний костюм.
3. Юридична безпека – вивчіть накази МОЗ №441 (для цивільних) та №488 (для військових), де прописані алгоритми дій у різних ситуаціях.

Види масивних кровотеч та способи зупинки
Кровотеча з кінцівок
Рішення: турнікет –найефективніший засіб зупинки масивної кровотечі з рук та ніг.
Вузлові кровотечі
Це кровотечі в місцях прикріплення кінцівок до тулуба – шиї, пахви, пах. Рішення: тампонада ран спеціальними засобами.
Внутрішні кровотечі
На жаль, цивільна людина нічого не може зробити з внутрішньою кровотечею. Рішення: не тампонуйте черевну, грудну порожнини чи голову – це не допоможе, але може зашкодити.
Турнікет: правила застосування
Коли накладати турнікет:
- Фонтануюча кров (навіть невисокий “фонтанчик”)
- Травматична ампутація кінцівки
- Калюжа крові розміром більше двох долонь, що розтікається на ваших очах
- Неефективність попередньо накладених засобів зупинки кровотечі
Правила накладання:
- Максимально високо на кінцівці (для себе – завжди, для інших можна на 5-8 см вище рани)
- Не накладати на шию та суглоби
- Після використання турнікет знімають медики
- Обов’язково вказати час накладання
Безпечний час: до 2 годин, але медики можуть залишити турнікет на 8-10 годин у залежності від стану людини.

Альтернативи турнікету
Якщо турнікету немає:
- Прямий тиск – притискайте рану та тримайте до приїзду швидкої
- Не використовуйте: еластичні бинти, ремені, шнури від побутової техніки– вони неефективні
Інструктор наголошувала на важливості постійного тренування
- Проходьте курси домедичної допомоги мінімум раз на рік, краще раз на півроку
- Придбайте тренувальний турнікет для відпрацювання навичок
Практичні поради
Що мати з собою:
- Бойовий турнікет (окремо від тренувального), а краще кілька, в ідеалі мати чотири відповідно до кількості кінцівок
- Рукавички (кілька пар)
- Знання алгоритмів дій з наказів МОЗ
Де купувати: Надавайте перевагу українським виробникам, які пропонують турнікети різних кольорів
– Медійники отримали надзвичайно корисні навички та знання, які можуть допомогти у збереженні життя і здоров’я людей в умовах повномасштабного вторгнення рф, – наголошує перша секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ. – Велика вдячність організаторам заходу, інструкторам і тренерам за важливу роботу.
Перша секретар Ліна Кущ виконала приємну місію – вручила Почесні грамоти секретаріату Національної спілки журналістів України присутнім партнерам, членам НСЖУ за активну громадянську позицію, особистий внесок у справу оборони України, жертовність, хоробрість та патріотизм, які в час війни роблять Україну сильнішою.
– Відзнака від Національної спілки журналістів України є цінною, – каже пресофіцер 14 бригади оперативного призначення «Червона калина» НГУ Першого корпусу «Азов» Максим Бакулін, який отримав Почесну грамоту, – зараз ми активно співпрацюємо з цивільним населенням, і важливою є робота з журналістами, саме з НСЖУ, яка для мене є рідною. Наша бригада намагається дати нові знання, обмінятися досвідом. Приємно усвідомлювати, що нас цінують, а ми в свою чергу цінуємо ті справи, які робить НСЖУ, роботу, яку виконують журналісти у цей складний для нашої країни час.
Подяки за активну співпрацю та настільний пам’ятний знак – Сертифікат надійного партнера творчого проєкту NSJU Вінниця Reboot вручила партнерам в.о. голови Вінницької обласної організації НСЖУ Марина Тепленко-Дідик. Навзаєм линули слова про необхідність співпраці і підтримки.
Поки журналісти прокачували навички, неподалік тривало дійство приготування козацького кулешу за старовинною рецептурою, але з вінницькою «родзинкою», рецепт страви був розроблений у межах дослідницької роботи ГО «Подільська кухня». Над казаном впродовж чотирьох годин чаклувала Юлія Щербань, яка має військовий досвід, вона членкиня НСЖУ. Наголосила, що їй дуже приємно отримати відзнаку від НСЖУ– Почесну грамоту, що є стимулом і підтвердженням важливості її роботи. Окрім кулешу, Юлія пригощала присутніх і салом з досить незвичайним смаком.
– Сало приготовлене за особливим рецептом моєї бабусі, – каже Юлія. – Вся цікавинка у спеціях, які вона використовувала. Це – червоний перець і кориця. У нашій родині таке сало смакувало усім, і кориця у мене довгий час асоціювалася якраз із солониною… А щодо кулішу, то локальним продуктом на Вінниччині вважається вишня, яка використовується у багатьох рецептах, і серед інгредієнтів страви є також ці ягоди, сушені по-особливому, й вони додають їй теж особливої смакоти.
І справді, куліш був напрочуд апетитним, і добре смакував після відповідних фізичних навантажень і вправ на закріплення практичних навичків. Бо, як говорили військові, медійники вишкіл пройшли достойно.
Захід організували мережа Центрів журналістської солідарності НСЖУ та Вінницька обласна організація НСЖУ за підтримки шведської правозахисної організації Сivil Rights Defenders.

Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Підготувала Людмила Мазнова
Дискусія з цього приводу: