Івано-Франківський Центр журналістської солідарності НСЖУ постійно підтримує зв’язок із медійниками з підшефних Волинської, Рівненської, Чернігівської та Херсонської областей: залучає їх до онлайн заходів, передає гуманітарну допомогу у вигляді продуктових наборів, солодощів для дітей, технічних засобів тощо. Про свої будні та сподівання розповіла журналістка з Херсона Маргарита Лазник, редакторка редакції мовлення на деокуповані та тимчасово окуповані території Українського радіо.
На запитання, як медійниці та її херсонським колегам працюється на межі фронту, на межі вільної і тимчасово окупованої України, Маргарита Лазник розповідає:
– У перервах між тривогами та вибухами, інколи – з бомбосховищ. А загалом нам пощастило – тепер наш рідний Херсон, хоч і під обстрілами росіян, але вільний!
І дівчина згадує, як місто пережило окупацію, яка принесла біль, страх, втрати.
– Ми бачили, як Херсон, захоплений ворогом, занурюється у справжню пітьму, коли замість рідного синьо-жовтого прапора повсюди чужий огидний триколор, коли ти залишаєшся сам на сам з ворогом, і ніхто не в змозі тобі допомогти. Це були дні, коли кожен із нас відчув, що таке втратити свою свободу, перестати бути вільним у своєму місті. Тільки той, хто колись втрачав свободу, гостріше відчуває її справжню цінність – цінність незалежності, цінність бачити на вулицях свого міста синьо-жовтий стяг, – каже Маргарита.
За словами журналістки, на тимчасово окупованому росіянами лівобережжі Херсонщини залишаються ті, хто, незважаючи на всі загрози, чинить спротив окупантам і з надією чекає на звільнення. Їхня боротьба є прикладом неймовірної сили духу і любові до рідної землі. Вони залишаються невидимими героями, які, ризикуючи життям, вдягаються у кольори нашого прапора – провокуючи своїм виглядом окупантів, попри все, відмовляються від російських паспортів, передають важливу інформацію нашим військовим і не дозволяють ворогу зламати себе. Вони вірять у перемогу, як і всі українці.
– Війна зруйнувала спокійне життя, перекреслила наші плани. Однак Україна обов’язково переможе! Ми знаємо, що таке втрачати свободу, і ми ніколи не забудемо цього болю. Але цей біль робить нас сильнішими, об’єднує нас і надихає боротися далі, – говорить журналістка.
Запитую Маргариту, про що вона найбільше мріє.
– Про звільнення Лівобережжя, про перемогу ЗСУ, про те, щоб усі ці страждання якнайскоріше завершились і мир повернувся в наші домівки, а на всіх наших землях – від сходу до заходу, від півночі до півдня – знову замайорів наш рідний синьо-жовтий стяг. Я мрію також про те, щоб кожен, хто приніс цей жах на нашу землю, отримав заслужене покарання. І щоб ті, хто винен у цьому горі, пішли в пекло, залишивши наш світ назавжди. А ще я впевнена: ми зможемо все відновити – й найстарішу херсонську гімназію, яку знищили росіяни, й університет, який уже не вперше стає мішенню для ворожих обстрілів!
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Спілкувалася Вікторія Плахта, координаторка Івано-Франківського Центру журналістської солідарності
