З перших днів повномасштабного вторгнення громадськість та медійники Дніпропетровщини об’єднали зусилля, щоб об’єктивно і систематично інформувати суспільство та міжнародних партнерів про ситуацію, яка складається навколо ВПО та з іншими постраждалими від бойових дій. Попри всі виклики, громадські організації продовжують допомагати вимушеним переселенцям та ветеранам на Дніпропетровщині. Як вдається долати проблеми? Що вже зроблено і які плани на майбутнє? Ці та інші нагальні питання обговорили днями у Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ.
Привертати інформаційну увагу
– Третій рік медійна спільнота Дніпропетровщини тримає інформаційний фронт. Цю роботу журналісти виконують професійно та відповідально. Проте не тільки роботою живуть колеги: чимало журналістів активно долучилися до волонтерської діяльності. Ми не вперше збираємося у Дніпровському центрі журналістської солідарності, щоб допомогти благодійним фондам налагодити якісну комунікацію, разом донести інформацію про потреби ВПО та ветеранів. Сьогодні хочемо звернути увагу і на здобутки благодійників, – зазначила координаторка регіонального центру Наталя Назарова.
Тема розмови «Волонтерська підтримка ВПО та ветеранів: результати, потреби, плани» викликала велике зацікавлення медійників, волонтерів, внутрішньо переміщених осіб та представників благодійних організацій Дніпропетровщини. Захід відвідали колеги з Донеччини та Херсонщини. Особливо раді вітати були ветеранів війни, які зараз активно замаються військово-патріотичним вихованням підростаючого покоління.
Гуртування громад
Від попередньої зустрічі медійників і благодійників минуло півроку. Тоді у стінах Центру керівник благодійного фонду «Центр допомоги переселенцям та ветеранам» Павло Медвідь розповів, що без допомоги жителів Дніпра було б неможливо підтримувати тих людей, які втікали від війни. Сьогодні за плечима ще більше досвіду і напрацювань.
– Благодійний центр організувався з перших годин повномасштабного вторгнення. За ці роки наш офіс зазнав пошкоджень через ворожі обстріли Дніпра, але не припиняв роботу ні на хвилину. Що ж нам вдалося зробити? По-перше, понад 83 тисячі родин ВПО отримали гуманітарну допомогу. По-друге, ми реалізували сім грантових проєктів гуманітарного та соціального спрямування. Зокрема, спрямовані на гуртування громад з Волновахи, Бахмута, Сєверодонецька, Торецька та інших міст. Ми хочемо, щоб ці громади були самодостатніми, мали лідерів, попри те, що люди покинули рідні населені пункти. Тому наші проєкти дають громадам можливість не загубитися поміж дніпрян, а після перемоги повернутися додому і відбудовувати свої міста, – зазначив керівник благодійного фонду Павло Медвідь.
Він підкреслив, що у 2022-2023 роках бізнес активно допомагав ВПО, зараз благодійники частіше звертаються до бізнес-спільнот із цільовими потребами. Також є кейси, які спрямовані на масштабну підтримку. Наприклад, компанії готують перелік вакансій для ВПО. Одна з таких запропонувала на літній період сто робочих місць.
Особлива місія медіа
Також команда благодійного фонду провела титанічну роботу: було оцифровано дані понад 43 тисяч ВПО.
– Завдяки інформації, яка тепер зберігається у цифровому варіанті, ми можемо знайти цільову групу серед ВПО. Оперативно запропонувати допомогу чи роботу саме тій категорії, якій вона найбільше потрібна. Це крок вперед, – наголосив експерт Владислав Романов.
Він додав, що не варто приховувати і правду: є вигорання, зниження уваги та зменшення допомоги. Проте волонтери із ЗСУ продовжують складати найвпливовішу групу в українському суспільстві, а це довіра.
– За роки повномасштабного вторгнення волонтерська діяльність професіоналізується. Волонтери навчилися спілкуватися з різними категоріями населення, налагодили документообіг, розв»язують проблеми, які для багатьох залишаються за лаштунками. Тож ми розуміємо, що благодійникам потрібно виходити на інший рівень. Навіть закордонні партнери дивуються, як наші волонтери витримують таке навантаження, – зазначив пан Романов.
На його думку, громадські організації, які працюють з ВПО, перетворюються на елемент соціального забезпечення. Вони беруть на себе велику частину турбот. У свою чергу суспільству треба розуміти, що переселенці – це надовго, не тільки на роки війни, а й на повоєнний період.
– Ми проводили опитування серед переселенців яке показало, як змінюються пріоритети. На першому місці – житло і робота. Потім спілкування, підтримка, обмін важливою інформацією з людьми, які раніше проживали разом. Нам треба зберегти їхню ідентичність. І тут важливу роль відіграють медіа. Людям хочеться більше знати про свою громаду. І це не новини у телеграм-каналах, не чати в телефоні. А цікаві, змістовні статті про звичаї, культуру людей з Маріуполя, Волновахи, Соледара. Звісно, це інший рівень журналістики і можливо, цьому треба навчати майбутніх медійників, – зауважив Владислав Євгенович.
Також учасники обговорення звернули увагу, що ворог поширює чимало фейків про ВПО, про ставлення до переселенців у різних регіонах. Тому тут теж медіа має вступити в боротьбу з неправдою та інформаційними вкидами.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
Фото Юрія Назарова
