Артем Перфілов, тренер майстеркласу «Фіксери та журналісти: особливості роботи ЗМІ під час війни», який відбувся у Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ, вже 20 років співпрацює з одеськими та загальнонаціональними ЗМІ. Також експерт має широке коло партнерів серед іноземних медіа: Radio1 Rai, Helsingin Sanomat, IThe Hill, DC report, Radio Cadena Ser, TV4, De Groene Amsterdammer та інші. Тож поради досвідченого колеги стали у нагоді як журналістам-початківцям, так і тим, хто в медіа працює давно.
– Тема фіксерства – не нова для медійників Дніпропетровщини. Від початку війни професія набуває все більшої популярності. Особливо у нашому прифронтовому регіоні. Все більше колег хотіли б її освоїти, – зазначила координаторка Дніпровського центру журналістської солідарності Наталя Назарова.
Артем Перфілов звернув увагу, що в Україні офіційно не існує професії «фіксер». Але найчастіше саме журналісти працюють у цьому напрямі і стають справжніми продюсерами контенту.
– Журналістський бекграунд, соціальний капітал, здатність вирішувати нестандартні завдання та конфлікти допомагають медійникам стати висококласними фіксерами, – підкреслив експерт.
Експерт нагадав, що працювати фіксером ризиковано, тому не буде зайвим використати професійні поради:
– Пам’ятайте, фіксер – це, передовсім, багатозадачність. Вам доведеться виконувати кілька завдань та функцій одночасно: бути водієм, прокладати маршрути, вести перемовини з представниками місцевої громади, бронювати готелі, добре орієнтуватися на місцевості.
– Зараз іноземні журналісти відвідують Україну, щоб показати світові правду про війну. Темою їхніх сюжетів є ЗСУ, звичайні українці, які живуть на прифронтових територіях, або ВПО, які втікали від війни. Тому фіксер повинен допомогти медійникам зібрати фактаж: залучити спікерів, сконтактувати з прес-службами та прес-офіцерами, місцевими жителями. Широкі зв’язки в своєму регіоні і по країні – ваш беззаперечний козир.
– Щоб бути фіксером, не потрібно здобувати спеціальну освіту. Але обов’язковою вимогою є знання мов, бажано двох і більше. У пріоритеті звісно англійська, рівень володіння високий. Через неточний переклад може поширитися викривлена інформація.
– Отримайте завчасно акретидацію від Міністерства оборони.
– Подбайте про засоби захисту і аптечку для себе та іноземних колег. Авто для відрядження теж потребує технічного огляду. Пам’ятайте, робота на лінії фронту – це завжди небезпечно. Тому будьте уважними, не нехтуйте правилами та порадами від військових, прес-офіцерів чи інших відповідальних осіб.
– Ознайомтесь із місцевими традиціями та менталітетом громади. Поясніть іноземним медійникам ці особливості.
– Фіксерство – це не робота в студії. Вона передбачає високу фізичну активність. Якщо ви не можете тривалий час «бути на ногах», то краще відмовтесь від цієї ідеї.
– Завжди майте план «Б». Стабільність – це не про фіксерство. Через те, що робота проходить у небезпечних регіонах, будьте готові знайти інший готель, змінити місце зйомок, знайти іншого експерта чи героя.
– Якщо є можливість, працюйте в парі з досвідченим колегою.
ДОВІДКА. Навчальний захід організував Інститут демократії ім.Пилипа Орлика у партнерстві з Дніпровським центром журналістської солідарності НСЖУ.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
Фото Віктора Качанова
