Коли про етику починають говорити політики, це супроводжується бажанням впливати на журналістські стандарти, які мають регулюватися виключно внутрішніми рішеннями органів журналістської самоорганізації
На цьому наголосив голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, відкриваючи 28 лютого організоване комітетом засідання круглого столу «Журналістські стандарти та професійна етика в умовах війни».
Він назвав критично важливою діяльність журналістської спільноти в питаннях саморегуляції й адекватному використанні професійних стандартів.
На думку пана Ярослава, ключовим питанням є запровадження доступу до інформації в умовах «пандемії безпекових обмежень» такими профільними органами, як Нацрада з питань телебачення і радіомовлення й Комісія з журналістської етики.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко зупинився на проблемах дотримання журналістської етики в умовах війни. Зокрема, він зазначив, що дотримуватися журналістських стандартів на окупованих територіях – означає бути увʼязненим. Нині росія тримає в неволі принаймні 26 журналістів.
– За журналістські стандарти росія ув’язнює і карає, – сказав Сергій Томіленко.
Він також додав, що дистанційний збір інформації з прифронтових територій (через телефон, месенджери), який нині практикують журналісти з міркувань безпеки, звісно, впливає на якість журналістських матеріалів.
– Натомість, у локальних медіа продукуються якісні, професійні журналістські матеріали. Це журналістика не другого плану, а певною мірою невидима журналістика, – сказав Сергій Томіленко, додавши, що НСЖУ та її міжнародні партнери допомогли відродити 30 місцевих видань на прифронтових територіях.
Голова комісії з питань журналістської етики Андрій Куликов також говорив про важливість урізноманітнення шляхів інформування в умовах війни.
– Рано ховати друковану пресу й радіо! Широкомасштабне вторгнення та наш повномасштабний йому спротив підкреслили: треба використовувати будь-яку можливість розмовляти з людьми, — зазначив він.
Андрій Куликов наголосив на стандарті вчасності, на зміну якому поступово приходить оперативність. Підняв ключове питання інтересів безпеки та свободи слова, адже ці складові є «необхідними для безпечного суспільства, але водночас можуть існувати тільки в безпечному суспільстві».
– Маємо звернути особливу увагу на саморегуляцію як основу відповідальної та якісної журналістики… Прес-карти, на мою думку, має видавати коаліція самодіяльних журналістських організацій, котра визнається і державними органами. Замаскований під громадські організації продаж журналістських посвідчень становить загрозу національній безпеці, — додав Андрій Куликов.
Увагу до етичних викликів, самоцензури й відсутності державної програми привернення уваги до чутливих, але суспільно важливих тем привернула перша секретар НСЖУ Ліна Кущ.
– Усе це перешкоджає роботі журналістів, – сказала вона, – приміром, коли йдеться про постраждалих від сексуального насильства, повʼязаного з війною, жителів окупованих територій, військовополонених, цивільних полонених, ветеранів тощо.
Ліна Кущ також розповіла про практику позбавлення членства НСЖУ через недотримання журналістської етики:
– У таких випадках ми звертаємося до обласних і регіональних організацій Спілки, які ведуть прийом і виключення спілчан, аби на засіданні правління вони розглянули питання дотримання кодексу етики тими чи тими журналістами. Хоч таке колективне рішення не завжди означає виключення із лав Спілки, ця людина отримає від колег оцінку своєї діяльності, — додала пані Ліна.
Про те, що питання саморегулювання мають вирішувати насамперед самі журналісти, говорив і член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін. Він детальніше розповів про деякі зі стандартів, що закріплює Закон «Про медіа».
За його словами, в законі вперше зʼявилися гарантії невтручання держави в саморегулювання відповідно до ключових міжнародних стандартів. Закон розмежував сферу спільного регулювання. Його мета – не дозволити цензуру і уникнути зловживання свободою слова, тобто прямого регулювання змісту інформації з боку держави.
До того ж, закріпилися державна підтримка або соціальний захист журналістів та новий обов’язок медійників – дотримуватись кодексу журналістської етики.
– Етичний журналіст — юридично захищений, адже наше законодавство містить достатньо гарантій, що захищають професійно етичного журналіста, — зазначив пан Олександр.
Про складність у «забезпеченні балансу» й дотриманні журналістських стандартів, коли йдеться про ворога, заявила очільниця Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України Світлана Остапа.
За її словами, наразі журналісти стикаються із багатьма факторами, що перешкоджають створенню якісного матеріалу: самоцензурою, низкою закритих реєстрів, відмовою державних органів чи органів місцевого самоврядування відповідати на певні («утаємничені під час війни») питання тощо.
– Якщо раніше медіа розмивалися блогерством, то зараз – телеграмом. Журналістів постійно сварять, що вони не дотримуються кодексу етики, водночас анонімні телеграм-канали – поза полем регулювання взагалі, — також підкреслила Світлана Остапа.
Участь у круглому столі взяли також представники медіаспільноти, урядових та громадських інституцій: Голова правління громадської організації «Інтерньюз-Україна» Костянтин Квурт, GR-радник програми USAID «RАДА: наступне покоління» Андрій Шевченко, Програмний директор ГО «Інтерньюз-Україна», комунікаційний директор Програми USAID «Рада: наступне покоління» Андрій Кулаков, Заступник Міністра з питань європейської інтеграції (МКІП) Тарас Шевченко, членкиня, відповідальна секретар Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олена Ніцко, Директорка громадської організації «Інститут масової інформації» Оксана Романюк, Заступник директора Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай.
Інформаційна служба НСЖУ
